ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ; ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ ВІДДІЛ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У СУМСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Начальник відділу державної виконавчої служби: Шлімаков Олександр Михайлович

Адреса відділу: м. Тростянець, вул. Благовіщенська, 55, тел. 0(5458) 5-13-78

Ел. адреса:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Загальні відомості та завдання установи:

Відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, є структурним підрозділом та підпорядковується Головному територіальному управлінню юстиції у Сумській області через Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області. Основним завданням Відділу є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено Законом.


Начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану: Кірічко Світлана Іванівна

Адреса відділу: м. Тростянець, вул. Миру, 6, тел. 0(5458) 5-12-54

Ел. адреса:   Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Загальні відомості та завдання установи: Тростянецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області є структурним підрозділом Головного територіального управління юстиції у Сумській області.Відділ реалізує повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Основними завданнями відділу є:

- забезпечення проведення державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до вимог законодавства;

- забезпечення у межах визначеної компетенції реалізації громадянами особистих немайнових і майнових прав;

- збереження архівного фонду органів державної реєстрації актів цивільного стану;

- ведення з дотриманням вимог законодавства Державного реєстру актів цивільного стану громадян;

- видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН

Пане Міністре, у мене є пай, який я хочу здати в оренду фермеру. Роз’ясніть, будь ласка, як це зробити, як зробити все правильно, щоб не стати жертвою рейдерів?

Степан Іваненко

Які документи підтверджують право власності на землю?

Щоб передати землю в оренду Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

Які вимоги ставляться до орендаря?

Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:

-     державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

-     сільські, селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

-     громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

Як має виглядати договір?

Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

-     об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

-     строк дії договору оренди;

-     орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Чи можна змінити умови договору чи розірвати його?

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

Скільки коштує така процедура?

Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

Вартість змінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги – там Вам детально пояснять як потрібно діяти.

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 

Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

ПРИВАТИЗАЦІЯ КВАРТИРИ: НЕОБХІДНІ КРОКИ

Добрий день! Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

Олег Корж

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунка санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

-      повністю використали житлові чеки;

-      проживають у приміщенні, яке має статус службового;

-      проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;

-      проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

-      мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

-      потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

-      проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.


 

Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ ДЛЯ ДІТЕЙ

Незабаром травневі свята, хочемо з родиною поїхати на відпочинок за кордон. Підкажіть, будь ласка, як оформити закордонний паспорт для дітей?

Іванна Радимишлєва

Які закордонні паспорти зараз видають?

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп». 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа» з інформацією про особу та її біометричних даних (відцифрованого обличчя, підпису та відбитків пальців особи).

Куди звернутись оформлення закордонного паспорта?

 

•         До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби;

•         До центрів надання адміністративних послуг;

•         До державного підприємства «Документ»;

•         До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

 

У окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

•         Втрата або викрадення паспорта, потреба в обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

•         Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

•         Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Які необхідно зібрати документи?

1.       Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

2.       Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

3.       Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

4.       Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

5.       У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

1.       Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

2.       Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення, обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

•         свідоцтва про смерть другого з батьків;

•         рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

•         рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

•         рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

•         довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

•         оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Скільки коштує оформлення паспорта для виїзду за кордон?

Залежить від строку виготовлення.

Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

 

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Де забрати готовий паспорт?

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Чи є якісь особливі моменти, на які варто звернути увагу?

 

  • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України, необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

  • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
  • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Коли доведеться отримувати новий паспорт?

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років особам, які досягли 16-річного віку.


 


 

Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

ПРО ЗАКРИТТЯ ФОП

Павле Дмитровичу, скажіть, як можна швидко ліквідувати ФОП? Куди звертатися, що потрібно?

Сергій Іллєнко

Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

 

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати:

  • виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб'єкти.

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Які підстави для проведення державної реєстрації?

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

  • документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
  • судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
  • рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

Яка форма подання документів для державної реєстрації?

  1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
  2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

Для того, щоб подати заяву необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Які документи потрібні?

1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою – у разі припинення у зв’язку зі смертю;

3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу;

4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів? 

За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток –вихідні та святкові дні.

Що робити після реєстрації?

Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.


 

ДО УВАГИ ГРОМАДЯН! ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ «ШЛЮБ ЗА ДОБУ» ДІЄ В ТРОСТЯНЦІ

          У зв’язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України розпорядження        № 502-р від 13.07.2016 «Про реалізацію пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу» зі змінами від 15.11.2017, яким розширено перелік міст, де запроваджено пілотний проект щодо державної реєстрації шлюбу, сюди приєдналося і місто Тростянець Сумської області.

Для того, щоб взяти участь у даному Проекті, Вам необхідно зробити чотири простих кроки:

 –      Ви є мешканцями чи гостями міста Тростянця, кохаєте один одного і маєте бажання одружитися за 24 години – зверніться до організатора, який реалізує пілотний проект щодо реєстрації шлюбу у скорочені строки у місті Тростянці – КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ТРОСТЯНЕЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ – ТРОСТЯНЕЦЬКИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ (вул. Миру, буд. 16, м. Тростянець, контактний телефон (05458) 5-19-70);

–     визначте зручний для Вас час;

–     укладіть договір з Організатором про надання послуг з організації проведення державної реєстрації шлюбу;

–     прийдіть на день народження Вашої сім’ї.

Одночасно звертаємо Вашу увагу, що молодятам, які бажають зареєструвати шлюб в рамках пілотного проекту щодо державної реєстрації шлюбу у скорочені строки в місті Тростянці, необхідно заздалегідь потурбуватись про деякі юридичні аспекти, а саме:

- для державної реєстрації шлюбу наречені, на посвідчення своєї особи, повинні пред'явити паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства. У разі, якщо заявником є іноземець, особа без громадянства, також додається документ, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.
          Якщо наречені або один з них раніше перебували в шлюбі, то при зверненні до Організатора, повинні пред’явити документи, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним тощо).
          Не потребує пред’явлення заявниками оригіналів документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, якщо відповідні актові записи цивільного стану, про які останніми повідомлено у договорі про надання послуг з організації проведення державної реєстрації шлюбу, складені органами державної реєстрації актів цивільного стану України. 
У такому випадку перевірка вказаних відомостей проводиться працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану за даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
          Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.
          Одночасно наречені повинні надати документи про сплату державного мита та про сплату платних послуг, що надаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану.       Для отримання консультації з питання проведення державної реєстрації шлюбу у місті Тростянці за скороченою процедурою Ви можете звернутися до Тростянецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області за адресою: вул. Миру, 6, м. Тростянець, телефон (05458) 5-12-54.


 

ПОСЛУГИ РЕЄСТРАЦІЇ: ЗОВСІМ ПОРЯД, НЕ ВИХОДЯЧИ З ДОМУ

Послуги у сфері державної реєстрації актів цивільного стану стали доступнішими завдяки Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», який створений для надання послуг за європейськими стандартами: без черг, оперативно, у зручний час.

Завдяки порталу фізична особа може подати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану заяви про державну реєстрацію шлюбу, розірвання шлюбу, зміну імені, внесення змін до актового запису цивільного стану, здійснити попередній запис на відвідування відділів державної реєстрації актів цивільного стану, отримати консультації працівників відділів, повторно отримати документи через мережу Інтернет.

Слід зазначити, що наші громадяни активно користуються перевагами зручного формату. Так, за минулий 2017 рік послугами Веб-порталу на території Сумщини скористалися 3636 осіб, а за 2 місяці поточного року працівниками юстиції опрацьовано 593 заяви.

Інформацію щодо функціонування Веб-порталу можна отримати за посиланням: https://dracs.minjust.gov.ua/


 ПОВНОВАЖЕННЯ ЮСТИЦІЇ РОЗШИРЕНО

Черговим у кроком на шляху до європейських стандартів у забезпеченні прав людини стало наділення органів юстиції функціями досудового розслідування злочинів.

Положенням про Головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі серед основних завдань передбачено, що управління юстиції  організовує через слідчий відділ ( відділення) здійснення досудового розслідування злочинів, вчинених на території або в приміщеннях Державної кримінально-виконавчої служби України.


Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ОФОРМЛЕННЯ СПАДКУ БЕЗ ЗАПОВІТУ

Доброго дня, пане міністр! Я все життя прожила у батьківській хаті. Вони її самі будували. Тоді про всілякі документи не дуже думали. Просто сільська рада виділила землю, там і побудували. Батьки давно померли і жодних документів не залишили. Чи можу я якось оформити цю землю й хату на себе без заповіту. Куди і як мені звернутися? Хочу зазначити, що я єдина дочка, тому жодних конфліктів тут бути не може.

Тамара Слайко

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернутися?

Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме?

За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду?

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

-      свідоцтво про смерть спадкодавця;

-      архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;

-      дозвіл на будівництво будинку;

-      довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;

-      записи у погосподарських книгах;

-      реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;

-      технічний паспорт на будинок;

-      сплата за комунальні послуги;

-      документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

Як довго чекати на рішення?

Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.

Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою). Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Аби більш детально розглянути ситуацію, раджу звернутися до одного з наших центрів або бюро безоплатної правової допомоги. Наші юристи та адвокати допоможуть вирішити Ваші проблеми. Дізнатись, де працює найближча точка юридичної допомоги можна на сайті Головного територіального управління юстиції http://www.sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga  або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


 

ЮСТИЦІЯ СУМЩИНИ: ВСЕРЕДИНІ СІМЕЙНИХ ЧВАР

          Житло – одна із основних матеріальних умов життя людини. І наявність одного прізвища на двох не завжди є гарантією спільного даху та спільного проживання.

Напередодні, не дивлячись на погодні умови, жінка в місті Конотоп залишилась без даху над головою, оскільки чоловік не впускав її до власного житла. Це й стало причиною звернення безхатченки до спеціалістів юстиції Сумщини для поновлення порушених прав щодо проживання в спільному будинку. Не зволікаючи, державні виконавці здійснили примусове вселення жінки до будинку та вирішили шляхи її подальшого безперешкодного проживання в ньому.

          Закон – один для всіх, а відновлення порушених прав, як завжди, забезпечать органи юстиції.


 

ПОНОВИЛИ НА РОБОТІ ТА СТЯГНУЛИ НАПРАЦЬОВАНЕ

130 тисяч стягнутої заробітної плати, поновлення на роботі та поповнення бюджету на понад 26 тисяч гривень – саме так спрацювали державні виконавці органів юстиції напередодні.

Підприємство Сумського району ніяк не намагалося виконати рішення суду, яке вже перейшло на стадію відкритого виконавчого провадження.

Та, чітко дотримуючись вимог діючого законодавства, застосовуючи  примус, порушені права заявника були відновлені працівниками органів юстиції Сумщини.


 

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

РЕЄСТРАЦІЯ НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ

Павле Дмитровичу, ми готуємося до найважливішої події – народження синочка. Я читала Ваші консультації з багатьох питань, але Ви так і не розповіли детально, яка процедура реєстрації дитини після народження. Скажіть будь-ласка, що і за чим нам треба буде зробити і на що звернути увагу?

 Вікторія Будерацька

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини.

Заявниками можуть бути як батьки дитини, так і інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.

Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду.

При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається:

-        паспорт заявника, якщо заявниками є не її батьки;

-        документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я;

-       паспорти батьків або одного з них;

-       документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини або заява матері). 

-       За відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших.

Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватись згідно з національними традиціями або не присвоюватись взагалі.

Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів, необхідних для державної реєстрації народження, та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян.

Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Які додаткові послуги можна отримати разом зі свідоцтвом?

За бажанням батьків чи одного з них під час проведення державної реєстрації народження дитини можуть бути прийняті документи для реєстрації місця проживання новонародженої дитини.

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 153 грн).


 

ВІДСЬОГОДНІ: БЕРИ МІТЛУ, І ЗАРОБЛЯЙ НА ДИТИНУ!

Сьогодні, 6 лютого 2018 року, в Україні офіційно почав діяти закон «Чужих дітей не буває».

«Тепер юстиція має дійсно дієві важелі впливу на тих, хто забуває про існування власних дітей»,- наголошує керівник юстиції Сумщини Ірина Свистун.

Всіх, хто не платить аліменти понад 6 місяців, до моменту повного погашення боргу, буде тимчасово позбавлено права:
– виїжджати за кордон,
– керувати автомобілем,
– користуватися зброєю та полювати,
– вирішувати, чи має право його дитина покидати територію країни з матір’ю чи батьком.

Також для неплатників передбачено новий вид відповідальності – суспільно-корисні роботи, оплата за які піде на погашення боргу перед нащадком безпосередньо. Бери мітлу, і заробляй на дитину!

  Крім того, вчора Міністр юстиції Павло Петренко презентував публічний реєстр боржників аліментів, який можна переглянути за посиланням https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors
Інформація щодо кожного без винятку неплатника аліментів, в адресу якого відкрито виконавче провадження по несплаті аліментів більше 3 місяців, потрапляє до цього реєстру, до так званої «дошки ганьби».

Якщо громадянин не хоче дбати про своїх дітей – на захист найменших українців стане держава і закон, адже чужих дітей – не буває!

#МінЮст #MinJust4U#ЯМП! #ЧужихДітейНеБуває#ЯМАЮПРАВО! #СКАЗАНО_ЗРОБЛЕНО #КОМАНДА #ПЕРЕМОГА


 

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

АКТУАЛЬНО ПРО ПРИВАТИЗАЦІЮ ЖИТЛА

Добрий день! Звертаюся до Вас за порадою. Ми багато років жили у квартирі, ще з радянських часів. Якось про те, щоб приватизувати її, не задумувалися, бо й проблем було вдосталь, та й грошей все не вистачало. Зараз кажуть, що можуть виселити з квартир усіх, хто ще не приватизував. Підкажіть, як нам приватизувати квартиру?

 

Ольга Кашпор

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) державного житлового фонду або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Приватизація здійснюється шляхом:

  • безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю;
  • продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Варто додати, що право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою один раз необхідно розуміти так, що право громадян України на безоплатну приватизацію державного житлового фонду вважається реалізованим один раз, якщо, зокрема, громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім’ю.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Згідно із законодавством органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним. До них відносяться відсутність у особи права на приватизацію та заборона приватизувати конкретне приміщення.

Так у приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які:

-      повністю використали житлові чеки;

-      проживають у приміщенні, яке має статус службового;

-      проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

-      проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

-      мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

-      потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

-      проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства).

Додатково варто звернути увагу, що за громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.


 

Консультує Міністр юстиції

ПОСИЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЛЯ НЕПЛАТНИКІВ АЛІМЕНТІВ

Вітаю Вас, Павле Дмитровичу! По телевізору багато казали про те, що Мін’юст прийняв закон, який примусить чоловіків, які не платять аліменти, зробити це, або до них буде застосоване серйозне покарання. Мій колишній чоловік вже кілька років ні копійки не дає нам з дитиною. Поясніть, що саме його очікує за новим законом.

 Оксана Муляр

Проблема безвідповідального ставлення батьків до утримання своїх дітей, дійсно, є однією з найбільш актуальних в Україні. На обліку виконавчої служби Міністерства юстиції перебуває майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них понад 90 тисяч стосуються боргу, який перевищує 6 місяців.

І це при тому, що лише за минулий рік державними виконавцями Мін’юсту стягнено понад 2,4 млрд грн заборгованості по аліментах на користь 576 тисяч дітей.

Вирішити проблему без законодавчих змін було неможливо. Тому Мін’юст розробив законопроект №7277 #ЧужихДітейНеБуває про посилення відповідальності злісних неплатників аліментів.

Документ підтримала Верховна Рада України та підписав Президент України. 6 лютого цього року Закон вступає в силу.

Які нові засоби впливу запроваджує закон?

Спрощується порядок встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України. Законом на виконавця покладається обов’язок встановлювати таке обмеження без участі суду.

Крім того, з моменту вступу у дію закону злісних неплатників буде обмежено у праві керування транспортними засобами, у праві користування вогнепальною зброєю та у праві полювання.

Той із батьків, хто не проживає з дитиною і має заборгованість зі сплати аліментів, не зможе впливати на рішення щодо тимчасового виїзду дитини за межі України з метою лікування, навчання дитини за кордоном, відпочинку.

Всі ці обмеження застосовуватимуться до повного погашення заборгованості.

Окрім цього, для неплатників вводиться новий вид адміністративного стягнення – суспільно корисні роботи. Оплата за такі роботи йтиме на погашення заборгованості зі сплати аліментів.

Чи до всіх боржників будуть застосовуватися такі заходи?

Важливо звернути увагу на те, що ці положення Закону застосовуються лише до злісних неплатників аліментів – борг яких перевищує суму відповідних платежів за 6 місяців.

Водночас, ми не збираємося залишати недобросовісних батьків без засобів заробітку чи нормального життя.

Для прикладу, тимчасове обмеження у праві користування транспортними засобами не може застосовуватися до боржника якщо:

-     керування транспортними засобами є для боржника основним законним джерелом доходу;

-     у разі використання боржником транспортного засобу у зв’язку з інвалідністю чи перебуванням на утриманні боржника особи з інвалідністю;

-     у випадку проходження боржником військової служби;

-      розстрочення або відстрочення сплати заборгованості за аліменти.

У таких випадках рішення щодо застосування обмежень визначатимуться окремо, враховуючи всі обставини.

Скільки коштує звернення до суду з вимогою стягнути борг?

Відповідно до прийнятих змін батьки, які подають заяву щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, звільняються від сплати судового збору.

За детальнішою інформацією звертайтеся до Головного територіального управління юстиції у Сумській області:

Україна, 40003, м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28 

Тел./факс (0542) 66-19-48, 66-19-36
e-mail: i Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.


 

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПРОТИСТОЯТИ НАСИЛЬСТВУ В СІМ`Ї

Пане міністре, хочу звернутися до вас за порадою. Ви неодноразово говорили про боротьбу з насильством у сім’ї і казали, що насильство – це не тільки коли б’ють, а й коли принижують і знущаються. В мене, на жаль, склалася така ситуація, що чоловік постійно показує свою зневагу до мене. Що мені робити в такому випадку, як це припинити?

Наталя Гук

Яким може бути насильство в сім’ї?

Фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Сексуальне насильство – будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

Психологічне насильство – словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Економічне насильство – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), – за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) – за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, – процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

             Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

Яка відповідальність за вчинення насильства?

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальність у вигляді накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення, передбачено відповідальність  у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до Кримінального кодексу.

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метоюреалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.

Нагадаємо, що правову допомогу можна отримати у системі безоплатної правової допомоги за телефоном:  0 800 213 103


 

Консультує Міністр юстиції України Павло Дмитрович ПЕТРЕНКО

РОЗЛУЧЕННЯ І РОЗПОДІЛ МАЙНА

Добрий день! Звертаюся до Вас, бо більше не знаю, в кого спитати. Ми з чоловіком прожили разом більше 20 років, виростили 2 дітей. Однак вже давно зрозуміли, що краще нам жити окремо, чекали лише, доки діти виростуть, стануть на ноги і почнуть самостійне життя. Зараз збираємо розлучатися. Тож прошу роз’яснити, яке майно ми маємо розділити, а яке ні?

Тамара Твердохліб

Яке майно є спільною сумісною власністю подружжя?

Майно, яке набуте за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини  самостійного заробітку. Такими поважними причинами можуть бути, наприклад, навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься:

  • майно, набуте за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування);
  • доходи, отримані кожним із подружжя (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші);
  • речі, придбані для одного із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо).

Якщо майно дружини/чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, або якщо один із подружжя своєю працею чи коштами брав участь в утриманні майна, управлінні цим майном чи догляді за ним, то таке майно або дохід, одержаний від цього майна, у разі спору можуть бути визнані за рішенням суду об’єктом права спільної сумісної власності.

Увага! Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

Яке майно є особистою приватною власністю дружини, чоловіка?

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

  • майно, набуте до шлюбу;
  • майно, набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування;
  • майно, набуте за час шлюбу за кошти, які належали їй чи йому особисто;
  • житло, набуте за час шлюбу внаслідок його приватизації;
  • земельна ділянка, набута за час шлюбу внаслідок приватизації;
  • речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя;
  • премії, нагороди, які вона/він одержала(ав) за особисті заслуги (суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню);
  • кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй, йому належала та відшкодування завданої моральної шкоди;
  • страхові суми за обов'язковим чи добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, які були особистою приватною власністю кожного з подружжя;
  • майно, набуте за час їхнього окремого проживання у зв’язку з фактичним припиненням шлюбних відносин (за рішенням суду);
  • якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, які належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю;
  • якщо річ, що належить одному з подружжя, плодоносить, дає приплід або дохід (дивіденди), він є власником цих плодів, приплоду або доходу (дивідендів).

Як провести розділ майна добровільно?

Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою, уклавши договір про поділ майна або договір про виділ майна зі складу майна подружжя.

Договір про поділ чи виділ нерухомого майна підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню.

Який порядок поділу майна через суд?

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя.

Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема, на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею/ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син,  дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

До якого суду звертатися і скільки це коштує?

Справи щодо поділу спільного майна подружжя розглядаються місцевими загальними судами в порядку позовного провадження за місцем розташування майна або його основної частини (якщо це стосується нерухомого майна) або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача (якщо стосується поділу рухомого майна).

Слід відзначити, що до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя,  позовна давність не застосовується за умови, якщо шлюб між ними не розірвано.

До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у 3 роки, яка обчислюється від дня, коли один зі співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.

При поданні позову сплачується судовий збір, який визначається виходячи із вартості майна, яке підлягає поділу – 1% вартості. Однак судовий збір не може бути менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та більшим за 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні ставок судового збору застосовується розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Розмір вказаного прожиткового мінімуму на 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Чи є якісь особливі випадки?

Під час поділу майна важливу роль відіграють різні нюанси, індивідуальні для кожного окремо взятого подружжя. Це можуть бути і питання поділу боргових зобов’язань, і питання поділу майна між подружжям у випадках, коли один із них (або обидва) є фізичними особами – підприємцями, або ж серед майна є недобудоване майно.

Аби більш детально розглянути ситуацію кожної окремої людини, раджу звернутися до одного з наших центрів або бюро безоплатної правової допомоги. Наші юристи та адвокати допоможуть вирішити Ваші проблеми. Дізнатись, де працює найближча точка юридичної допомоги можна на сайті Мін’юсту або за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


 

"Я МАЮ ПРАВО!": ЗАХИЩАЙ СВОЇ ПРАВА РАЗОМ З ЮСТИЦІЄЮ СУМЩИНИ!

Для підвищення у громадян рівня знань про свої права у різних сферах життя та формування нової правової свідомості у суспільстві, Міністерство юстиції України ініціювало загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!»,  який успішно реалізується як по всій Україні, так і на Сумщині зокрема. Крім того, 2018 рік Президент України Петро Порошенко оголосив Роком реалізації правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!». 

Проект Мін’юсту розрахований на три роки (2017-2019), і на реальних прикладах показує  людям – захищати свої права не так страшно та складно, як всі звикли вважати. Під час масштабних просвітницьких акцій  спеціалісти юстиції Сумщини роз’яснюють громадянам чіткий алгоритм дій у тій чи іншій ситуації юридичного характеру, а також роблять все, аби фраза «Я знаю свої права та можу захистити себе!»  стала для всіх і кожного стилем життя та поведінки.

Знання – це найкраща зброя у боротьбі зі свавіллям чиновників і нечистих на руку людей, які часто користувалися правовою неосвіченістю українців і таким чином порушували їхні права. Це великий крок до побудови демократичного правового суспільства, позитив від якого відчують на собі мільйони українців. Детальнішу інформацію про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» та механізми захисту своїх прав можна дізнатися на офіційному сайті - http://pravo.minjust.gov.ua/  . Знаю! Дію! Захищаю!

#МінЮст #MinJust4U #ЯМП! #ЯМАЮПРАВО! #СКАЗАНО_ЗРОБЛЕНО #КОМАНДА #ПЕРЕМОГА


 Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

ПРИПИНЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ФОП

Павле Дмитровичу, я багато років займався власним невеликим бізнесом і був оформлений як ФОП. Зараз мені запропонували роботу з нормальною зарплатою. Тому треба якомога швидше ліквідувати свій ФОП. Скажіть, як це зараз зробити? Куди звертатися, що потрібно?

Семен Дехтяренко

Куди звернутися для припинення діяльності ФОП?

 Реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП уповноважені здійснювати:

  • виконавчі органи місцевих рад, а також міські, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб'єкти.

Реєстрацію припинення підприємницької діяльності для осіб, які переселилися з території проведення антитерористичної операції в період її проведення, здійснює державний реєстратор за адресою їх тимчасового проживання.

Припинення підприємницької діяльності внутрішньо переміщеної особи здійснюється за її заявою та спрощеною процедурою за місцем проживання на підставі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Які підстави для проведення державної реєстрації?

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі:

  • документів, які подаються заявником для державної реєстрації;
  • судових рішень, які набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі;
  • рішень, прийнятих за результатами оскарження в адміністративному порядку.

Яка форма подання документів для державної реєстрації?

  1. Паперова форма: документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення).
  2. Електронна форма: документи подаються заявником через портал електронних сервісів .

Для того, щоб подати заяву, необхідно зареєструватися на сайті за посиланням https://online.minjust.gov.ua/registration-fiz та виконати вказані на сайті дії.

Електронна заява формується з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування, або оригіналів таких електронних документів, опису поданих заявником документів для державної реєстрації, сформованого за допомогою програмних засобів ведення Єдиного державного реєстру.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Які документи потрібно?

1) заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за рішенням особи (форма 12);

2) ксерокопія свідоцтва про смерть, судове рішення про визнання особи безвісно відсутньою - у разі припинення у зв’язку зі смертю;

3) паспорт громадянина України або інший документ, який підтверджує особу.

4) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) документа, що засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Скільки коштує ця процедура, який строк розгляду документів?

За проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця справлення плати не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб - підприємців має не перевищувати 24 годин після надходження документів. Виняток – вихідні та святкові дні.

Що робити після реєстрації?

Наступний крок – здійснити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та в установлені строки подати до органу Державної фіскальної служби податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Крім того, контролюючий орган може призначити та провести документальну перевірку такої фізичної особи – платника податків, за наявності підстав та з урахуванням строків давності, передбачених Податковим кодексом України.

Після цього ФОП має подати сам за себе звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Закрити рахунок у банку, якщо він був відкритий.


 

НЕПЛАТНИКІВ АЛІМЕНТІВ ПОЗБАВЛЯТЬ ВОДІЙСЬКОГО ПОСВІДЧЕННЯ

   Депутати Верховної Ради прийняли проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», ініційований Міністерством юстиції України.

   Закон запроваджує низку новацій, що посилюють відповідальність злісних неплатників, які мають заборгованість зі сплати аліментів понад 6 місяців:

-       Позбавлення боржника права виїзду за кордон до ліквідації заборгованості

-       Позбавлення боржника права не надавати згоду на виїзд дитини за кордон.

-       Позбавлення неплатника права керувати автомобілем, використовувати зброю й полювати.

-       2 місяці суспільно корисних робіт, оплата за які піде на погашення боргу дитині.  

-       Ліквідовано будь-які сплати при подачі заяв у цій сфері до суду.

   «Чужих дітей не буває. Ми не можемо стояти осторонь, коли порушуються права найменших українців. Ми маємо сказати «НІ» економічному і фізичному насильству над дітьми та жінками. Цьому немає місця в європейській країні!», - зазначив Міністр юстиції Павло Петренко.

   До слова, протягом 11 місяців 2017 року державні виконавці юстиції Сумщини стягнули майже 60 мільйонів гривень боргів з неплатників аліментів на користь понад 15 тисяч дітей.

  З початку року виконавча служба Міністерства юстиції забезпечила виплату боргів зі сплати аліментів на суму 1,9 млрд грн. Кошти отримали 550 тисяч дітей. Нині на обліку виконавчої служби перебуває  майже 600 тисяч проваджень про примусове стягнення аліментів. З них 90 тисяч стосуються несплати за понад 6 місяців.

#МінЮст #MinJust4U #ЧужихДітейНеБуває #ЯМП! #ЯМАЮПРАВО! #СКАЗАНО_ЗРОБЛЕНО #КОМАНДА #ПЕРЕМОГА


 

Консультує Міністр юстиції України

ЗАКОРДОННИЙ ПАСПОРТ ДИТИНИ

Скажіть будь-ласка, як оформляється закордонний паспорт для дітей? Наперед дуже вдячна за допомогу.

Христина Степанчишин

Які закордонні паспорти зараз видають?

Паспорт для виїзду за кордон виготовляється у формі книжечки, правий форзац якої містить безконтактний електронний носій – «чіп», на якому зафіксована інформація про особу та її біометричні дані (відцифроване обличчя, підпис та відбитки пальців особи). 20 грудня 2016 року припинено прийом документів для оформлення паспортів без «чіпа».

Куди звернутись для оформлення закордонного паспорта?

•         До територіальних органів та територіальних підрозділів Державної міграційної служби (ДМС);

•         До центрів надання адміністративних послуг;

•         До державного підприємства «Документ»;

•         До закордонної дипломатичної установи (у разі постійного проживання або тимчасового перебування особи за кордоном).

В окремих випадках звернення можливе лише до територіального органу ДМС:

•         Втрата або викрадення паспорта, потреба в обміні під час перебування в Україні особи, яка постійно проживає за кордоном.

•         Якщо особа не може пересуватися самостійно або потребує термінового лікування.

•         Оформлення документів для виїзду на постійне проживання усиновленої дитини.

Які необхідно зібрати документи?

1.       Паспорт громадянина України (для особи, яка досягла 14-річного віку);

2.       Свідоцтво про народження або документ, який підтверджує факт народження (якщо немає 14 років).

3.       Документ, який посвідчує особу законного представника, у разі подання документів законним представником, крім випадків, коли законним представником є один із батьків.

4.       Документи, які підтверджують сплату адміністративного збору.

5.       У разі оформлення паспорта для виїзду за кордон особі, яка не досягла 12-річного віку, або особі, яка не може пересуватися самостійно у зв’язку з тривалим розладом здоров’я, може бути подано одну кольорову фотокартку розміром 10-15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування.

При замовленні другого закордонного паспорта обов'язкова наявність раніше виданого закордонного паспорта або проїзного документа дитини (діючого, не діючого, на інше прізвище). Сканування відбитків пальців рук дітей здійснюється з 12 років за дозволом батьків (законних представників).

Хто може звернутись за оформленням паспорта для виїзду за кордон?

1.       Особа, яка досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто;

2.       Особа, яка не досягла 16-річного віку, на підставі заяви-анкети одного з батьків чи опікунів.

У разі відсутності другого з батьків під час подання документів така заява має бути нотаріально засвідчена перед поданням.

Якщо батьки не перебувають у шлюбі, оформлення,обмін та видача паспорта для виїзду за кордон здійснюється на підставі заяви-анкети того з них, з ким проживає дитина.

У разі оформлення паспорта дитини, меншої 16 років, яка проживає з одним із батьків, а місцезнаходження другого з батьків невідоме, необхідно подати оригінал або засвідчену копію одного з документів:

•         свідоцтва про смерть другого з батьків;

•         рішення суду про позбавлення батьківських прав другого з батьків;

•         рішення суду про визнання другого з батьків безвісно відсутнім;

•         рішення суду про визнання другого з батьків недієздатним;

•         довідки про реєстрацію місця проживання дитини разом з одним із батьків, який подає заяву-анкету;

•         оригінал витягу з реєстру актів цивільного стану про народження із зазначенням відомостей про батька.

Заява від другого з батьків не вимагається, якщо він є іноземцем або особою без громадянства.

Скільки коштує оформленням паспорта для виїзду за кордон?

Вартість залежить від терміну виготовлення.

Не довше 20 днів – 557 грн 32 коп.

Не довше 7 днів – 810 грн 32 коп.

Не довше 3 днів (у зв’язку з нагальною потребою в лікуванні чи смертю родича, який проживав за кордоном) – 810 грн 32 коп.

Вартість оформлення паспорта для виїзду за кордон в закордонній дипломатичній установі становить від 20 до 250 доларів США.

Де забрати готовий паспорт?

Видача паспорта здійснюється тим самим органом, який прийняв документи.

Для отримання паспорта для виїзду за кордон пред’являється документ, що посвідчує особу.

Паспорт дитини до 12 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності, засвідченої в установленому порядку.

Паспорт для виїзду за кордон дитині від 12 до 16 років може бути виданий особі, уповноваженій на це законним представником на підставі довіреності за умови присутності особи, на ім’я якої оформлено паспорт для виїзду за кордон.

Чи є якісь особливі моменти, на які варто звернути увагу?

  • У випадку відсутності біометричного паспорта для виїзду за кордон дитині – громадянину України, необхідно оформити відповідну візу у представництві тієї країни, куди планується подорож.

З дітей віком до 18 років і дітей віком до 21 року, які перебувають на утриманні, плата за оброблення заяв про оформлення віз не стягується.

  • За наявності паспорта громадянина України або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Республікою Білорусь.
  • За наявності паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм або проїзного документа дитини дитина може перетинати кордон з Турецькою Республікою.

Коли доведеться отримувати новий паспорт?

Паспорт для виїзду за кордон оформляється на 4 роки особам, які не досягли 16-річного віку, і на 10 років – особам, які досягли 16-річного віку.


Консультує Міністр юстиції України П.Д.Петренко

СПАДЩИНА: ВАЖЛИВО ЗНАТИ

Добрий день! У нашій родині померла бабуся. Ми з братом – єдині родичі. Проте бабуся ніяких документів не залишила. Підкажіть, що нам треба робити, з чого почати, щоб отримати спадщину?

Ольга Хлустенко

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування відповідно до чинного законодавства здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна, а за його відсутності – рухомого майна.

Якщо останнім місцем проживання спадкодавця є населений пункт, на території якого органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження або тимчасово окупована територія, тоді місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, яка свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Хто має право на спадщину?

Законодавством визначено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від неї це право одержують особи, визначені Цивільним кодексом України (спадкоємці за законом).

Спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем, автоматично приймає спадщину, якщо упродовж 6 місяців він не заявив про відмову від неї.

Водночас спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

З метою заведення спадкової справи необхідно звернутися до нотаріуса протягом 6 місяців з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, або про відмову від спадщини.  

Разом із заявою необхідно мати при собі паспорт, у разі наявності – свідоцтво про смерть особи, документ, що підтверджує місце відкриття спадщини.

Чи обмежуються строки для прийняття спадщини?

Для прийняття спадщини законодавством встановлено строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець упродовж шести місяців з часу відкриття спадщини не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк.

Слід зазначити, що спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першою заяви.

Коли видається свідоцтво на спадщину?

Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена.

Які документи необхідні?

Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом або законом перевіряє факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Нотаріусу подаються:

-      паспорт,

-      реєстраційний номер облікової картки платника податку,

-      документи, що посвідчують право власності спадкодавця на спадкове майно (державний акт на земельну ділянку, сертифікат на право на земельну частку (пай), свідоцтво про право на спадщину, посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай)) та витяг з Державного земельного кадастру),

-      оплата за нотаріальну дію тощо.

У разі заведення спадкової справи та встановлення складу спадкового майна нотаріус надає спадкоємцю письмову довідку щодо переліку документів, необхідних для оформлення спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину, із зазначенням розміру плати за вчинення відповідних нотаріальних дій, яка визначена державним нотаріусом або щодо якої було досягнуто домовленості між приватним нотаріусом та спадкоємцем до заведення спадкової справи.

Що робити, якщо всіх зазначених документів немає?

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Нотаріус має право відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості, не внесено плату та не подано документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус зобов'язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом 3 робочих днів виносить відповідну постанову.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.


 

«Захищай свої права!» - юридичний флешмоб замість бюрократичної тяганини! Громадян всієї області інформували як досудово вирішити спір. Юстиція Сумщини – твій партнер у захисті прав!

#МінЮст #MinJust4U #ЯМП! #ЯМАЮПРАВО! #СКАЗАНО_ЗРОБЛЕНО #КОМАНДА #ПЕРЕМОГА

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 


Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

Пане Міністре, ми з дружиною маємо трохи заощаджень і одну ідею для бізнесу. Однак, щоб почати бізнес треба зареєструвати фізичну особу-підприємця. Підкажіть, як і що нам треба робити?

Куди звернутися для реєстрації ФОП?

Реєстрацію фізичних осіб-підприємців уповноважені здійснювати:

  • виконавчі органи місцевих рад, районні державні адміністрації (у разі прийняття відповідною радою рішення про наділення такими повноваженнями);
  • нотаріуси;
  • акредитовані суб'єкти.

Варто зазначити, що реєстрацію осіб, які зареєстровані та переселилися з території проведення АТО, здійснює державний реєстратор за адресою тимчасового проживання особи, незалежно від місця проживання в межах України.

Які документи треба подати для реєстрації ФОП?

  1. заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;
  2. заява про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість – за бажанням заявника;
  3. паспорт громадянина України;
  4. нотаріально засвідчена письмова згода батьків або піклувальника чи органу опіки та піклування – для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;
  5. примірник документа, який засвідчує повноваження представника (у випадку подання документів представником).

Документи можуть бути подані як у паперовій формі (подаються особисто заявником або поштовим відправленням (бажано цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення) або ж у електронній формі (документи подаються заявником через портал електронних сервісів).

Як подати електронну заявку?

Для того, щоб подати заяву для державної реєстрації фізичної особи - підприємця необхідно зареєструватися на сайті "Реєстраційний портал" за посиланням http://rp.irc.gov.ua/ та виконати вказані на сайті дії.

Заява формується заявником у електронній формі з обов’язковим долученням до неї електронних копій оригіналів документів для державної реєстрації, виготовлених шляхом сканування.

Заява та документи для державної реєстрації в електронній формі подаються з обов’язковим накладенням заявником власного електронного цифрового підпису.

Як довго розглядаються документи і скільки це коштує?

За проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця справлення плати законодавством не передбачено.

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо фізичних осіб-підприємців проводиться протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Які причини можливого зупинення розгляду документів?

  1. подання документів або відомостей не в повному обсязі;
  2. невідповідність документів вимогам до оформлення документів;
  3. невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям в Єдиному державному реєстрі;
  4. невідповідність реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта відомостям, які містяться в інформаційних системах інших органів державної влади;
  5. подання документів з порушенням встановленого законодавством строку для їх подання;
  6. невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі.

Розгляд документів зупиняється на строк, що становить 15 календарних днів з дати їх зупинення. Повідомлення про зупинення розгляду документів із зазначенням строку та виключного переліку підстав для його зупинення розміщуються на порталі електронних сервісів у день зупинення та надсилаються заявнику на адресу його електронної пошти.

Чи є конкретні підстави для відмови у державній реєстрації ФОП?

  1. документи подано особою, яка не має на це повноважень;
  2. у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони у проведенні реєстраційної дії;
  3. не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку;
  4. наявні обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю, встановлені законом;
  5. наявність в Єдиному державному реєстрі запису, що фізична особа вже зареєстрована як ФОП.

Повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації повинно містити посилання на конкретну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення.

Відмова у державній реєстрації здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації, крім вихідних та святкових днів.

Після усунення причин, що були підставою для відмови у державній реєстрації, заявник може повторно подати документи для державної реєстрації.

Які дії ще потрібно виконати після реєстрації?

Після того, як фізична особа зареєструвалася підприємцем, їй потрібно:

  1. зареєструвати книгу обліку доходів. Для цього подається заява на ім'я начальника Державної фіскальної служби, де особа перебуває на обліку, складена в довільній формі, а також сама книга.
  2. Щоб подавати звітність через інтернет потрібно отримати ключ електронного цифрового підпису, безкоштовно в Акредитованих центрах сертифікованих ключів (далі – АЦСК) податкової чи в будь-якому іншому АЦСК.
  3. Якщо особа планує отримувати дохід у безготівковій формі, потрібно відкрити поточний рахунок підприємця.

 

НА СУМЩИНІ РОЗПОЧАВСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ТИЖДЕНЬ ПРАВА

   Під час урочистого зібрання перший заступник начальника обласної юстиції Ірина Данильченко відкрила Всеукраїнський тиждень права на Сумщині. У формі круглого столу спеціалісти юстиції області обговорили реалізацію плану заходів, до якого включили проведення науково-практичних конференцій, семінарів, флешмобів та надання безоплатної правової допомоги громадянам, а також багато інших змістовних активностей.

   «Цей тиждень права буде не звичайним, оскільки він проводиться ще й у межах реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!». Це масштабна реформа правової свідомості, яка забезпечить сталий розвиток України як сучасної демократичної держави. Як показує практика, всебічне інформування громадян про їхні права та способи їх захисту  - дієвий механізм проти свавілля чиновників та бюрократії»,- наголосила під час заходу перший заступник начальника юстиції Сумщини Ірина Данильченко.

   До слова, Всеукраїнський тиждень права запроваджено Указом Президента України від 08 грудня 2008 р. №1149/2008 з нагоди 60-ї річниці проголошення Загальної декларації прав людини.

Захід проводиться щороку у тиждень, що включає 10 грудня – День прав людини. Адже саме цього дня у 1948 році Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй прийнято Загальну декларацію прав людини.


 

 


 

Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ – ВИКЛЮЧНИЙ ЗАХІД ВПЛИВУ НА БАТЬКІВ

Доброго дня! Шановний міністре, скажіть, будь ласка, чи можна якось позбавити батьківських прав одного із батьків, який зовсім забув про дитину?

Ольга Петрова, Лебедин

 

Найперше, скажу, що інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

® встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

® звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

® звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи, в сім’ї якої проживає дитина;
  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;
  3. органу опіки та піклування;
  4. прокурора;
  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд за кордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності;

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

ЯК ВИРІШИТИ ПИТАННЯ ДОЗВОЛУ ВИЇЗДУ ДИТИНИ ЗА КОРДОН

Добрий день! Хочу спитати вас поради. Ми з чоловіком вже 2 роки не живемо разом, офіційно розлучені. Наш спільний син живе зі мною. Аліментів мій колишній не платить, слава Богу можемо нормально жити без допомоги. Єдина проблема – не можу з сином поїхати відпочити за кордон, бо його батько принципово не дає дозвіл. Чи можна якось вирішити це питання?

Які правила виїзду осіб, які не досягли 16-річного віку?

 Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків  та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку. 

Виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі осіб, які уповноважені обома батьками, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою обох батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі.

Як отримати дозвіл на виїзд за кордон дитини?

Найкращим варіантом є добровільне отримання такого дозволу. Згода батьків на виїзд громадянина України, який не досяг 16-річного віку, за кордон оформляється у вигляді заяви, на якій справжність підпису батьків засвідчується нотаріально.

Для вчинення цієї нотаріальної дії можна звернутися до державної нотаріальної контори чи до приватного нотаріуса.

Якщо один з батьків принципово не хоче давати дозвіл?

За відсутності згоди одного з батьків, виїзд дитини за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Позовна заява про надання дозволу на виїзд без згоди та супроводу одного з батьків подається в порядку цивільного судочинства до місцевого суду за зареєстрованим місцем проживанням або перебуванням відповідача.

За подання заяви особа сплачує судовий збір у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Які документи для цього потрібні?

У позовній заяві повинно бути зазначено:

  • мета виїзду дитини за кордон (лікування, відпочинок, відвідування родичів тощо);
  • період перебування за кордоном дитини;
  • місце перебування (проживання) дитини за кордоном;
  • факт відмови другого з батьків у наданні згоди на виїзд дитини за кордон.

До позовної заяви необхідно додати також докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Так, документами, що підтверджують мету виїзду дитини за кордон можуть бути: довідка з лікувального закладу про те, що дитина потребує лікування за кордоном, туристична путівка, путівка в санаторій, запрошення від родичів тощо

Зверніть увагу!

Міністерство юстиції розробило законопроект, який посилює відповідальність батьків, які ухиляються від сплати аліментів. Серед іншого, документом передбачається, що той із батьків, який не забезпечує свою дитину, а сума боргу перевищує 6 місяців, тимчасово втрачає право вирішувати питання виїзду дитини за кордон з тим із батьків, з ким дитина проживає, до погашення такої заборгованості.

Законопроект Верховна Рада розглянула і прийняла у першому читанні. Нині триває підготовка до другого читання.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 ЗАКОН «МАСКИ-ШОУ СТОП» - ЕФЕКТИВНИЙ СПОСІБ ЗАХИСТУ БІЗНЕСУ

Прийнятий парламентом закон про зменшення тиску правоохоронців на бізнес -  покликаний встановити баланс між ефективним розслідуванням і захистом прав господарюючих суб‘єктів та громадян України.

«Сенс закону «маски-шоу стоп» не у тому, щоб якось звузити права правоохоронних органів, а у тому, щоб забезпечити баланс між захистом прав господарюючих суб‘єктів та громадян України і дотриманням законодавства з боку правоохоронних органів. Тобто в ідеалі повинні бути ефективні розслідування правоохоронців з дотриманням прав бізнесу», - сказала заступник Міністра юстиції Олена Сукманова під час міжнародної конференції на тему: «Кримінальний процесуальний кодекс України: проблеми застосування та перспективи удосконалення».

За її словами, сьогодні по всій країні не виконується чинна норма КПК про обов‘язок слідчого забезпечити відеофіксацію обшуку, якщо є відповідне клопотання від учасника такого обшуку. «Ця норма не виконується, оскільки немає покарання за її невиконання. Тому прийнятим законом передбачено, що відеофіксація обшуку є обов‘язкова. І крапка. Ми не хочемо говорити про відповідальність за недотримання цієї норми. Ми кажемо, що обшук без відеофіксації не є доказом в суді»,- наголосила заступник Міністра юстиції.

#МаскиШоуСтоп #МінЮст #MinJust4U #ПРАВОВА_ДОПОМОГА #СКАЗАНО_ЗРОБЛЕНО #КОМАНДА #ПЕРЕМОГА 


 

Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО

Доброго дня. Ви часто їздите в регіони і, мабуть, добре розумієте, як ми тут живемо. Зарплати у нас невеликі, за все доводиться платити, а тут ще й постійні побори в школі - то на канцтовари, то на миючі засоби, то на ремонт. Скажіть, будь ласка, наскільки вони законні й чи обов’язково їх сплачувати?

Стефанія Король

Чи мають право у школах брати кошти за навчання?

Стаття 53 Конституції України та статті 3 та 4 Закону України «Про освіту» гарантують право громадян на доступність освіти та право на безоплатну освіту у випадках і порядку, визначених Конституцією та законами України.

Держава гарантує усім громадянам України та іншим особам, які перебувають в Україні на законних підставах, право на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти відповідно до стандартів освіти. Так само держава гарантує безоплатне забезпечення підручниками (у тому числі електронними) й посібниками всіх здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників.

Хто має утримувати школу в нормальному стані?

Утримання та розвиток матеріально-технічної бази – а це будівлі, споруди, земля, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності – закладів загальної середньої освіти фінансуються за рахунок коштів засновників цих закладів.

Чи може школа фінансуватися за рахунок батьків?

Статтею 79 Закону України «Про освіту» визначено, що джерелами фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути: державний та місцевий бюджети, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів, плата за науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані на замовлення підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб.

Окрім того, заклади освіти можуть отримувати фінансування за рахунок доходів від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів і господарств, від надання в оренду приміщень, споруд чи обладнання. Так само школи можуть отримувати гранти вітчизняних і міжнародних організацій, дивіденди від цінних паперів, відсотки від депозитів і розміщення коштів спеціального фонду на поточних рахунках банків державного сектору.

Ще видами фінансування діяльності закладу освіти законом встановлено добровільні внески у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів, одержаних від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб; інші джерела, не заборонені законодавством.

Тобто, батьки мають право робити добровільні внески на потреби закладів загальної середньої освіти. При цьому заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язаніоприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством.

Чи можуть батьки контролювати ці витрати?

Закон також передбачає можливість здійснення громадського контролю у сфері освіти суб’єктами громадського нагляду, зокрема об’єднаннями здобувачів освіти, об’єднаннями батьківських комітетів та органами, до яких вони делегують своїх представників.

Що робити, коли вимагають сплатити кошти?

Враховуючи викладене, добровільні внески не можуть бути примусовими і вимірюватися фіксованими сумами. Вимагання коштів адміністрацією закладу загальної середньої освіти, педагогічними працівниками є незаконним та тягне кримінальну відповідальність відповідно до чинного законодавства. Якщо ви стали жертвою вимагання коштів – слід звернутися із заявою до місцевого відділку поліції.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги  на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 

Консультує Міністр юстиції Павло ПЕТРЕНКО

Вітаю Вас, шановний міністре. Мій чоловік 2 роки пробув в АТО. Спочатку як доброволець, а потім уже офіційно у військах. Повернувся на 3 місяці і знову пішов захищати країну. Чи має він право отримати землю, куди для цього звертатися?

Валентина Остапок

На які наділи мають право захисники Вітчизни?

Учасники бойових дій та особи, прирівняні до них, мають право на першочергове відведення у власність або користування земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва (для городництва у користування). У межах норм безплатної приватизації (передачі) земельні ділянки передаються у власність у таких розмірах:

1) для ведення садівництва – не більше 0,12 га;

2) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

3) для будівництва і обслуговування жилого будинку в селах – не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 га;

Куди звертатися для отримання земельної ділянки?

Учасникам АТО необхідно звернутися з клопотанням до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки у власність або користування:

• сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності відповідних територіальних громад);

• обласні, районні ради передають земельні ділянки у власність або у користування з відповідних земель спільної власності територіальних громад для всіх потреб;

• районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб (за межами населених пунктів земельні ділянки для городництва, ведення садівництва, ОСГ та будівництва індивідуального житлового будинку вони не передають);

• обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб;

• Головні управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для ведення садівництва або особистого селянського господарства державної власності).

Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо передачі (надання) земель державної власності, зокрема ріллі, багаторічних насаджень для несільськогосподарських потреб, лісів для нелісогосподарських потреб, а також земельних ділянок природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та особливо цінних земель.

Як виглядає клопотання?

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм).

До клопотання додаються:

1) графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);

2) копія паспорта та копія ідентифікаційного номера;

3) документ, що посвідчує участь в АТО (посвідчення, довідка).

Чиновникам забороняється вимагати додаткові матеріали та документи.

Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою або про мотивовану відмову має бути прийнято в місячний строк.

Що може бути підставою для відмови?

Лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.

Як проходить відведення земельної ділянки?

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення такого проекту.

Виконавцем робіт може бути тільки особа з сертифікатом інженера-землевпорядника. Проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі укладеного із замовником договору. Термін виконання робіт – не може перевищувати 6 місяців.

Проект підлягає погодженню з територіальним органом Держгеокадастру. У випадку розташування земельної ділянки у межах населеного пункту, або якщо на ділянці планується розташування об'єкта будівництва, потрібно отримати погодження з управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки залежно від  її призначення, цінності  та місця розташування може підлягати також погодженню з: структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту ( двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом -- після отримання позитивного висновку такої експертизи).

Підстава для відмови – лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Як зареєструвати земельну ділянку в Державному земельному кадастрі?

Необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки та надати такі документи:

1) заяву про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;

2) оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);

3) документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки, у формі електронного документа.

Строк розгляду такої заяви – 14 днів. Внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно.

Як провести затвердження проекту землеустрою?

Рішенням про надання земельної ділянки за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюється затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Чи потрібно реєструвати право на земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Мін’юсту?

Так, потрібно. Для цього слід звернутися до суб’єкта, уповноваженого на проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а саме до виконавчого органу сільської, селищної чи міської ради або до місцевої державної адміністрації, в тому числі через центри надання адміністративних послуг. Державну реєстрацію речових прав на землю здійснюють також юридичні особи, акредитовані Мін`юстом, та нотаріуси.

Які документи потрібні:

1) заява встановленої форми, яку формує державний реєстратор;

2) документ, що посвідчує особу;

3) засвідчена копія рішення про безоплатну передачу земельної ділянки у власність або надання у користування;

4) витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку (подається  у разі, коли в документі, що подається для державної реєстрації, відсутні відомості про її кадастровий номер, а також у разі, коли в результаті доступу до Державного земельного кадастру державним реєстратором встановлено відсутність відомостей про відповідну земельну ділянку);

5) документ, що підтверджує внесення плати за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД  0 800 213 103

Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги  на Сумщині можна переглянути за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 

Павле Дмитровичу, вітаю Вас! Маю питання, яке турбує всіх тих, хто за кілька років збирається стати пенсіонером. Як розраховується нова пенсія?

Оксана Мельник

Яка формула розрахунку пенсії?

Розмір пенсії за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається за формулою:

П = Зп × Кс, де П – це розмір пенсії (у гривнях); Зп – це заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 Закону, а Кс – коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 Закону.

Який мінімальний розмір пенсії за віком?

За наявності страхового стажу у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років – пенсія встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

З 1 січня 2018 року для осіб, які досягли віку 65 років, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Якщо страховий стаж менший ніж 35 років для чоловіків та 30 років для жінок – мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу.

Для пенсій, призначених після 1 січня 2018 року, такий мінімальний розмір пенсії за віком (а саме, у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом), виплачується після досягнення особою 65 років. До досягнення цього віку таким особам може бути призначена державна соціальна допомога на умовах і в порядку, визначених Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпечених сім‘ям».

Чи передбачене збільшення розміру пенсії за віком за понаднормовий стаж?

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 Закону (цією статтею визначається розмір пенсії за віком), але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Разом з тим, для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (01.10.2011), крім тих, яким після здійснювався перерахунок з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення пенсії:

-      мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

-      збільшення пенсії встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Який максимальний розмір пенсії?

Максимальний розмір пенсії, призначеної на умовах законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність не може перевищувати десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

Як відбуватиметься обчислення пенсії за віком?

«З 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%.»

«З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.»

У 2019 - 2020 роках показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для перерахунку пенсій, збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за рік, що передує року, в якому проводиться збільшення, порівняно з роком, що передує року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводитиметься починаючи з 2021 року.»

Який порядок визначення заробітної плати для обчислення пенсії?

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі, якщо страховий стаж становить менший період, враховується заробітна плата за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.

Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8 і 9 статті 11 цього Закону.

Період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців (крім випадків, коли період страхового стажу становить менше 60 місяців).

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Можна скористатися єдиним контакт-центром системи БПД 0 800 213 103.

Перелік суб’єктів безоплатної правової допомоги на Сумщині – за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 

Консультує Міністр юстиції України

ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ ДИТИНИ

Доброго дня, пане Міністре! За час спільного проживання ми з дружиною зрозуміли, що далі йти нам краще різними дорогами. На спільно нажите майно я не претендую, оскільки маю власне окреме житло. Однак хотілося б роз’яснення стосовно того, як визначитися з ким має проживати дитина? Як це питання регулюють законодавчі норми?

 

Рустам Халідов

Хто визначає місце проживання дитини?

Місце проживання дитини, яка не досягла 10 років, визначається за згодою батьків. Визначення місця проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається самою дитиною.

Чи потрібно підписувати якийсь документ?

Батьки за бажанням можуть укласти договір щодо батьківських прав та обов’язків того з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Договір визначає умови утримання (аліментні зобов’язання), виховання, навчання, догляду, які спрямовані на забезпечення нормального фізичного, духовного, морального розвитку дитини, та може містити положення щодо місця проживання дитини.

Договір укладається в письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Хто і на яких підставах вирішує, коли батьки не доходять згоди?

Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або ж судом.

При цьому беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини, вік дитини, стан її здоров'я та інші суттєві обставини.

Дитина не може проживати з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Як вирішити суперечку через органи опіки?

Один з батьків має подати службі у справах дітей за місцем проживання дитини такі документи:

  • заяву;
  • копію паспорта;
  • довідку з місця реєстрації (проживання);
  • копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності);
  • копію свідоцтва про народження дитини;
  • довідку з місця навчання, виховання дитини;
  • довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування.

Засідання комісій, які розглядають спори між батьками щодо визначення місця проживання дитини, проводяться у разі потреби, але не рідше ніж 1 раз на місяць.

Як виглядає судова процедура?

Позовна заява подається до суду за зареєстрованим місцем проживання чи місцем перебування відповідача.

У суді необхідно доводити такі обставини:

  • відповідальне ставлення до своїх батьківських обов’язків;
  • стан здоров’я як батьків, так і дитини;
  • матеріальне становище батьків;
  • можливість забезпечення належних житлових умов;
  • сімейний стан батьків;
  • інші обставини, які мають істотне значення (шкідливі звички, графіки роботи, професія тощо).

Чи можна змінити місце проживання дитини без рішення суду?

Малолітня дитина має проживати у встановленому місці проживання, яке не може бути змінено самочинно.

Якщо один з батьків без згоди другого змінить її місце проживання, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Виняток – наявність небезпеки для життя та здоров'я дитини у місці визначеного проживання.

Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Правову допомогу надають місцеві центри та бюро безоплатної правової допомоги.

Можна скористатися Єдиним контакт-центром системи безоплатної правової допомоги  0 800 213 103

Перелік суб’єктів  безоплатної правової допомоги  на Сумщині – за посиланням: http://sumyjust.gov.ua/bezoplatna-pravova-dopomoga/6188-bezoplatna-pravova-dopomoga.html


 

ЮСТИЦІЯ: ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ НА ПОСТІЙНОМУ КОНТРОЛІ

Забезпечення виконання рішень суду – основне і досить не просте завдання. Розгляд проблемних ситуацій, залагодження конфліктів, притягнення до відповідальності – це щоденна кропітка робота, завдяки якій державні виконавці допомагають людям досягти справедливості. А на меті мають одну ціль - відновлення законності порушених прав громадян.

Разом з тим, результативність роботи говорить сама за себе. Зокрема, за 9 місяців цього року органи юстиції Сумщини забезпечили стягнення близько 7 мільйонів гривень на користь Пенсійного фонду України. Цей показник на 60% більший, ніж минулорічний.

Юстиція дбає і про забезпечення прав дітлахів. Так, на користь 14 тисяч дітей стягнуто 46 мільйонів гривень аліментів, що вдвічі більше ніж за цей же період у 2016 році.

Забезпечують виконавці і поповнення державної казни. На користь бюджету за виконавчими документами стягнуто майже 17 мільйонів гривень. Зросла і мотивація державних виконавців до роботи, про що свідчать показники стягнутого виконавчого збору - вони вдвічі більші в порівнянні з минулорічними, і складають близько 6 мільйонів гривень за 9 місяців поточного року. 

Крім того, державні виконавці реалізують право громадян на забезпечення виплат заробітних плат, яке гарантується Конституцією України. За 9 місяців 2017 року на користь стягувачів погасили заборгованість по заробітній платі у 3 мільйони гривень. Це вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Через систему електронних торгів СЕТАМ реалізовано майно боржників на 13 мільйонів гривень. 

Крім того, у вересні 2017 року на Сумшині запрацював перший приватний виконавець, який на рівні з колегами із державної виконавчої служби допомагає громадянам віднайти віру у правосуддя.

Проте на досягнутому ограни юстиції Сумщини зупинятися не збираються, адже завжди є до чого рости. Наша команда продовжує забезпечувати звершення правосуддя на шляху до створення нової правової свідомості громадян.


 

Умови призначення і виплати допомоги при народженні дитини

Доброго дня! Ми з чоловіком маємо приємну новину, бо у нас народилася дитина. Але і я, і чоловік прописані у одному місті, а проживаємо і народжували у другому. Чи можемо ми оформити допомогу тут, де народжували, щоб не їхати 600 кілометрів додому?

Ілона Коршун

Хто має право на допомогу?

Допомога при народженні дитини надається одному з батьків дитини або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Куди звернутися?

До органу соціального захисту населення за місцем реєстрації одного з батьків дитини (опікуна), з яким постійно проживає дитина. Допомога може бути призначена за місцем фактичного проживання за умови подання довідки про неодержання зазначеної допомоги в органах соціального захисту населення за місцем реєстрації.

Заява також може бути подана в електронній формі органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання заявника. Зробити це можна через офіційний веб-сайт Мінсоцполітики (https://e-services.msp.gov.ua/ ) з використанням електронного цифрового підпису)

Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Водночас допомога при народженні дитини, не одержана через смерть одного з батьків, якому ця допомога була призначена, виплачується матері (батьку, опікуну) за умови звернення за нею не пізніше ніж через 12 місяців після смерті отримувача допомоги.

Які документи потрібні?

Для отримання допомоги при народженні дитини за умови пред'явлення паспорта або іншого документу, який посвідчує особу, подається.

1.             заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (наказ Міністерства соціальної політики України від 21 квітня 2015 року № 441 "Про затвердження форми Заяви про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій та пільг");

2.             копію свідоцтва про народження дитини;

3.             копію рішення про встановлення опіки (подають лише опікуни);

4.             видані компетентними органами країни перебування і легалізовані в установленому порядку документи, що засвідчують народження дитини (якщо жінка, яка має зареєстроване місце проживання на території України і народила дитину під час тимчасового перебування за межами України).

Який розмір допомоги?

Допомога при народженні дитини призначається у розмірі 41 280 гривень.

Виплата допомоги здійснюється одноразово – у сумі 10 320 гривень.

Решта суми виплачується протягом наступних 36 місяців рівними частинами (по 860 грн на місяць).

Чи можуть батьків позбавити допомоги?

Існує низка умов для припинення виплати допомоги:

-     позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

-      відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

-      нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

-      відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

-      тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю;

-      припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини;

-      перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

-      усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

-      смерті дитини;

-      смерті отримувача допомоги;

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Таке рішення приймається безповоротно?

Рішення про припинення є не кінцевим і виплату допомогу при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 12 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Хтось контролює, на що витрачають допомогу?

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, який призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Також у випадку невідвідування матір'ю (батьком, опікуном) дільничного лікаря-педіатра (сімейного лікаря), під наглядом якого перебуває дитина віком до 1 року, адміністрація лікувально-профілактичного закладу повідомляє про це орган соціального захисту населення за місцем проживання дитини.



 

Консультує міністр юстиції України П.Д.Петренко

ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ, ВИКРАДЕНИХ З ПЛАТІЖНИХ КАРТОК

Добрий день, пане Міністре! Нам видали пенсійні картки, тепер всі бояться, що їх можуть викрасти і зняти з них гроші, бо в місцевій газеті писали, що таке вже було. Скажіть, що робити в таких випадках і чи можна повернути викрадені з картки гроші?

Олексій Наумов

Що робити, якщо викрали картку?

Після виявлення факту втрати банківської картки або появи підозри, що за вашим рахунком були проведені платежі, які ви не робили, негайно повідомте про це банк.

Як правило, це можна зробити, зателефонувавши на телефон гарячої лінії банку, через систему онлайн обслуговування в мережі Інтернет або ж особисто відвідавши відділення банку.

Більш конкретно способи сповіщення банківські установи прописують у договорах.

Зверніть увагу!

До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач.

А з часу повідомлення банку ризик збитків від здійснення операцій несе вже банк.

Що має зробити банк?

Банк, який випустив банківську картку, отримавши повідомлення або заяву про втрату банківської картки або ж про платежі, яких власник картки не виконував, зобов'язаний:

-      ідентифікувати користувача,

-      зафіксувати обставини ситуації,

-      зафіксувати дату, годину та хвилини його звернення.

При цьому банк зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням банківської карки.

Залишок коштів на рахунку за дорученням власника рахунку перераховується на інші рахунки або видається готівкою.

Який строк розгляду банком заяви або повідомлення?

Банк зобов'язаний розглядати заяви або повідомлення користувача, які стосуються використання банківської картки або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, у строк, установлений договором.

Однак цей термін не може перевищувати строку, передбаченого законом для розгляду звернень скарг громадян.

При цьому банк має надати постраждалому клієнту можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви чи повідомлення і повинен повідомляти в письмовій формі про результати розгляду.

Який строк повернення коштів на рахунок?

Банк має встановити ініціатора та правомірність переказу коштів. Доки ця процедура не буде проведена, банк має право не повертати на рахунок неналежного платника суму попередньо списаного неналежного переказу. Водночас, слід зазначити, що всі ці процедури не можуть займати більше 90 календарних днів.

У разі встановлення неналежного переказу банк зобов'язаний переказати на рахунок постраждалого клієнта відповідну суму грошей за рахунок власних коштів.

Окрім того, банк повинен сплатити пеню в розмірі 0,1 відсотка суми переказу за кожен день, починаючи від дня переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок.

Чи можна оскаржити рішення про відмову повертати кошти?

У випадку відмови банку повертати кошти на рахунок платника, постраждалий має право звернутися до суду за місцем розташування банку в порядку цивільного судочинства.

Вартість подання позовної заяви майнового характеру – 1% від суми позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

З приводу обслуговування банківських карток звертайтесь у найближче відділення банку, карткою якого ви користуєтеся.

А також ви можете звернутися за безоплатною правовою допомогою.

Контактні дані центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сумської області та їх бюро

http://sumyjust.gov.ua/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html


 OPENMARKET(СЕТАМ) ВІД МІНЮСТУ – ПРИКЛАД  ЧЕСНИХ ТА ПРОЗОРИХ ТОРГІВ 

З квітня 2014 року Мін’юстом в Україні запроваджено пілотний проект системи реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів. З липня 2014 року почалися торги на майданчику Системи електронних торгів арештованим майном. У серпні 2015 року було створено майбутнього адміністратора системи - ДП “СЕТАМ”.

Серед пріоритетних напрямків діяльності нової Системи – реалізація активів за балансу комерційних банків, добровільна реалізація майна юридичних та фізичних осіб, реалізація непрофільних/неліквідних активів державних підприємств та органів місцевого самоврядування, а також реалізація майна підприємств – банкрутів.

З початку адміністрування системи підприємством ДП «СЕТАМ» (26.10.2015) реалізовано 20 942 тис. лотів загальною вартістю понад  3млрдгривень, із них по Сумській області майже 40 млн. грн. Ціни реалізації у порівнянні зі стартовими у середньому зросли більш ніж на 10%. Надходження до державного бюджету від діяльності ДП “СЕТАМ” понад 300 млн гривень. Крім того, за рік підприємство передало більше 30 тис. одиниць майна соціальним установам та військовим на безоплатній основі.

“СЕТАМ” постійно шукає нові сфери реалізації майна і розширює коло замовників. Наразі держпідприємство успішно співпрацює з державними та комерційними банками та розширює практику добровільної реалізації майна фізичних та юридичних осіб.

Серед останніх перемог команди електронного майданчику OpenMarket (ДП “СЕТАМ”) – першість у фіналі національного конкурсу проектів на основі відкритих даних OpenDataChallenge. Усього на конкурс було подано 170 заявок з усіх регіонів і тільки 10 кращих, серед яких і проект OpenMarket.Вугілля, пройшли у фінал. Учасники протягом двох місяців проходили програму інкубації в 1991 OpenDataIncubator, де під керівництвом досвідчених менторів і експертів доопрацьовували свої проекти. У підсумку команда OpenMarket отримала перший приз – 600 тисяч гривень винагороди за своє інноваційне рішення на основі відкритих даних.

OpenMarket.Вугілля - це платформа для проведення аукціонів з продажу вугілля усіх типів. Доступ до продажу матимуть усі типи продавців (виробники, імпортери) та покупців (виробники тепла та електрики, комунальні підприємства, побутові споживачі). Продаж відбуватиметься за принципом аукціону.

Без черг! Без хабарів! Без бюрократії! 


 Стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати

Доброго дня пане Міністре! Після звільнення за згодою сторін мені не виплатили частину коштів, які я заробив. Як мені поступити в такому випадку?

Олександр Раєвський

Чи має роботодавець при звільненні виплатити всю суму одразу?

При звільненні працівника виплата всіх сум провадиться в день звільнення. Якщо працівник в цей день не працював – кошти мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Що робити, якщо не дійшли згоди?

Працівник може стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату:

•           в позасудовому порядку;

•           в судовому порядку

Як вирішити спір у позасудовому порядку?

Звернутися із заявою до комісії по трудових спорах (у разі її створення) без обмежень будь-яким строком.

Трудовий спір підлягає розгляду, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з власником або уповноваженим ним органом.

Комісія зобов’язана розглянути спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників власника або уповноваженого ним органу. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат.

Чи можна оскаржити рішення комісії?

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах можна оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах. 

Чи довго чекати виконання рішення комісії?

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню у триденний строк після закінченні 10 днів, передбачених на його оскарження.

У разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк  працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа.

На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

Що необхідно знати, щоб звернутися до суду? 

Для стягнення заборгованості працівник може звернутися до суду в порядку:

•           наказного провадження (вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати є безспірною);

•           позовного провадження (наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати заробітної плати та/або права на її отримання).

Яка процедура в рамках наказного провадження?

Судовий наказ може бути видано у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівнику суми заробітної плати.

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за місцем розташування підприємства або за місцем реєстрації позивача.

Працівник має право звернутися до суду без обмеження строку. 

Які документи необхідно подати і скільки це коштує?

Заява подається у письмовій формі та має містити докази:

             перебування заявника у трудових відносинах із боржником (наприклад: засвідчені копії наказу про прийняття на роботу, копія трудової книжки, копія трудового договору між роботодавцем і працівником, довідка з місця роботи тощо);

             підтвердження суми, яка стягується (будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо).

При зверненні до суду в порядку наказного провадження з вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати судовий збір не сплачується.

Як довго чекати рішення?

У разі прийняття судом ухвали про відкриття провадження, суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Судовий наказ набирає законної сили протягом 3 днів після закінчення десятиденного строку, які виділяються позивачу на подання заяви про відміну ухвали.

На підставі судового наказу стягувач повинен звернутися до державної виконавчої служби з метою його примусового виконання.

Яка процедура звернення у рамках позовного провадження?

У разі наявності спору щодо розміру заборгованості працівник може звернутися з позовною заявою до суду за місцем розташування підприємства чи місцем проживання/перебування позивача без обмеження строків.

Позивачі звільняються від сплати судового збору.

Чи передбачене відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні?

Суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку. Якщо розрахунок не проведений до розгляду справи – по день постановлення рішення.

Відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі спору про розмір виплат вимоги про відповідальність за затримку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Як довго чекати рішення щодо стягнення заробітної плати?

Судове рішення про виплату заробітної плати підлягає негайному виконанню, якщо сума заборгованості не перевищує 1 місяць.

Суд, ухвалюючи рішення, може допустити негайне виконання судового рішення в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

Куди звернутися, щоб отримати детальну консультацію?

  1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86

Місцеві центри з надання безоплатної правової допомоги та їх бюро:   http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html


 ЮСТИЦІЯ: ДОКУМЕНТИ БЕЗ МЕЖ НАВІТЬ З КРАЇН СНД!

Конвенція - таке невідоме слово для більшості людей, а насправді це всього лише різновид міжнародного договору.

Багато громадян нашої країни народилися або одружилися на території країн колишнього СНД. 10 жовтня 1994 року Верховною Радою України ратифіковано Конвенцію про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах. Вона регулює і отримання документів про народження, смерть, шлюб та розірвання шлюбу з країн СНД.

Якщо ви народилися в колишній країні СНД, і не знаєте як отримати звідти документ – не переймайтеся! Вам необхідно зробити лише декілька кроків:

  • Звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання із паспортом та документами, що підтверджують родинні відносини;
  • Подати заяву;
  • Через деякий час отримати вже готовий документ

За 9 місяців 2017 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану органів юстиції Сумщини було витребувано майже 200 різних видів документів, із: Російської Федерації, Республіки Казахстан, Республіки Білорусь, Республіки Узбекистан та Республіки Таджикистан.

Тож звертайтеся до нас! Юстиція – відкрита для людей! 


 НА СУМЩИНІ ОСВІТА БЕЗ КОРУПЦІЇ

Загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» активно шириться Сумщиною. Так зокрема представники органів юстиції провели правові флешмоби для студентства у навчальних закладах Сум, Великої Писарівки, Глухова, Конотопа, Кролевця, Лебедина, Путивля, Ромен та Шостки. 

 

Спеціалісти органів юстиції наголошують: дуже важливо сформувати у молодого покоління нову правову свідомість. Захистити свої права може кожен, головне – знати, як це правильно робити. І у цьому – покликання загальнонаціонального проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!».  Фахівці обласної юстиції продовжують активно інформувати громадян щодо захисту їхніх прав у повсякденному житті у правовий спосіб.

 

Більше інформації про загальнонаціональний правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» ви можете дізнатися на онлайн-платформі http://pravo.minjust.gov.ua/ . Знаю! Дію! Захищаю!

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 


 

 Порядок приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку 

Пане Міністре, доброго дня. Ми з колегами по 30 і більше років пропрацювали на виробництві. Жили у гуртожитку від заводу. Зараз пішли слухи, що можливо ми отримаємо право на приватизацію нашого житла. Підкажіть, як ми маємо це правильно зробити?

Тетяна Литвин

Хто має право на приватизацію?

 Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;
  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;
  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;
  2. копія документа, що посвідчує особу;
  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;
  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;
  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);
  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);
  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;
  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

-     проживають у гуртожитках менше ніж 5 років,  без правових підстав;

-     проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

-     мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

-     потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

-     проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

  1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86

Контактні дані державних нотаріальних контор та державних нотаріусів: http://sumyjust.gov.ua/derzhavn-not-kontori.html 

Контактні дані приватних нотаріусів Сумської області: http://sumyjust.gov.ua/privat_notariat.html 

  1. Місцеві центри з надання безоплатної правової допомоги та їх бюро:   http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

ЮСТИЦІЯ ЗА КОМФОРТ ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ДІТЕЙ

Говорять, що ім’я дитини - це її оберг на все життя. До цього питання молоді батьки підходять дуже креативно. Найнезвичнішими іменами за останній час на Сумщині були: Светорада - радість світла, Мальва - ніжна, Єсенія - ясне небо, Ярина - яскрава, сонячна, Северин - міцний, наполегливий. Діти - майбутнє кожної країни,тому Міністерство юстиції з грудня 2015 року запровадило нову послугу, а саме – видачу свідоцтв про народження безпосередньо у пологових будинках. Органами юстиції Сумської області за цей період видано 5368 свідоцтв про народження дитини практично одразу після народження малюків. Одночасно Міністерство юстиції України дбає і про батьків, оскільки запровадило послугу прийому заяв на реєстрацію місця проживання новонародженої дитини у відділах державної реєстрації актів цивільного стану області. Зпочатку нинішнього року близько півтори тисячі сімей скористалися даною послугою. Наша мета: Україна - сильна та захищена країна, в якій країна дбає про добробут майбутніх поколінь. Юстиція – відкрита для людей!


 

Запуск онлайн платформи «Я МАЮ ПРАВО!» спростить доступ громадян до інформації щодо захисту їхніх прав

Запуск офіційного веб-сайту загальнонаціонального правопросвітницького проекту Мін’юсту «Я МАЮ ПРАВО!» розширить коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для захисту цих прав.

«Захист прав громадян є одним з ключових завдань Мін’юсту. За 3 роки ми створили одну з найкращих систем надання безоплатної правової допомоги. Цього року ми зробили наступний крок і дали старт проекту «Я МАЮ ПРАВО!», в рамках якого ми доносимо українцям інформацію про їхні права і вчимо ці права захищати. Запуск сайту проекту – важливий крок, адже кожен може скористатись порталом http://pravo.minjust.gov.ua/ та отримати необхідну інформацію щодо захисту своїх прав у різних життєвих ситуаціях», - зазначив міністр юстиції Павло Петренко. 

На сайті можна отримати актуальну інформацію про проект, свіжі новини та контакти, куди звернутись у випадку порушення прав українців. 

Вже зараз на порталі можна дізнатися, як правильно поводитись, коли хтось намагається відібрати майно чи бізнес, що робити, якщо за навчання чи складення іспиту вимагають хабара, як можна вирішити спір без звернення до суду. Регулярно на сайті з’являтимуться нові матеріали, які навчатимуть, як не допустити порушення своїх прав, зокрема як правильно оформити договір оренди землі, як оформити нарахування субсидій та які наслідки виникають у разі несплати аліментів.

Нагадаємо, загальнонаціональній правопросвітницький проект «Я МАЮ ПРАВО!» реалізується Міністерством юстиції по всій Україні у співпраці з системою надання безоплатної правової допомоги та територіальними органами юстиції за підтримки програми USAID «Нове правосуддя», БФ «Відродження» та інших міжнародних партнерів та донорів.

Метою проекту є формування нової правової свідомості шляхом інформування громадян про їхні права та надання механізмів щодо їх захисту. Важливим елементом проекту є створення на базі Кабінету Міністрів України моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян.


 

З метою підвищення правової свідомості українців та інформування громадян щодо використання та захисту їхніх прав у повсякденному житті стартував загальнонаціональний правопросвітницький проект Міністерства юстиції України «Я МАЮ ПРАВО!».

Реалізація проекту відбувається шляхом об’єднання зусиль та інфраструктури Уряду, органів Міністерства юстиції, системи надання безоплатної правової допомоги, міжнародних партнерів та інших зацікавлених сторін.

 

В рамках проекту проводиться інформування громадян та надання практичних рекомендацій щодо захисту прав за найбільш актуальними напрямами.

Більше інформації про проект «Я МАЮ ПРАВО!» на сайті prаvo.minjust.gov.ua та за номером 0 800 213 103 (єдиний контакт-центр системи надання безоплатної правової допомоги).


 Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості

Шановний пане Міністр! Ми купили бойлер, бо вже з квітня немає гарячої води і подавати її ніхто не збирається. Кілька днів тому він потік. Чи маємо ми право на заміну його на новий чи мені повернуть гроші?

Лілія Онуфрик

На що має право покупець у разі придбання товару неналежної якості?

Покупець має право вимагати пропорційного зменшення ціни або безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, або відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Товар неналежної якості може підлягати обміну протягом гарантійного строку, який зазначається в документах, котрі додаються до продукції.

У разі виявлення недоліків товару протягом встановленого гарантійного терміну з вини виробника покупець має право:

-     розірвати угоду і повернути кошти, які були витрачені на покупку,

-     замінити товар на такий самий, або аналогічний, якщо є в наявності у продавця.

Наявність недоліків або факт фальсифікації підтверджується висновком експертизи, яка повинна бути організована продавцем у 3-денний строк з дня одержання від споживача письмової згоди на цю дію.

Експертиза проводиться за рахунок продавця. Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли внаслідок порушення споживачем встановлених правил використання, зберігання чи транспортування, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов'язаний відшкодувати продавцю витрати на проведення експертизи.

Як довго чекати на заміну товару?

  • За наявності товару – негайно;
  • У разі перевірки якості товару - 14 денний термін;
  • У разі відсутності товару – 2 місячний строк з моменту подання заяви.

Скільки може тривати усунення недоліків товару?

Недоліки товару, пред'явлені споживачем, повинні бути усунуті протягом 14 днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.

Чи маю я право отримати у користування інший прилад на час ремонту?

На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації).

За кожний день затримки виконання вимоги споживача сплачується неустойка у розмірі 1 % вартості товару.

При усуненні недоліків шляхом заміни комплектуючого виробу або складової частини товару, на які встановлено гарантійні строки, гарантійний строк на новий комплектуючий виріб і складову частину вираховуються з дня видачі споживачеві товару після ремонту.

Які документи треба мати при собі?

Розрахунковий документ з позначкою про дату продажу товару, гарантійні зобов'язання, зміст договору з виконавцем робіт (послуг), опис виявлених недоліків, висунуті вимоги (прохання) з документальним підтвердженням факту їх отримання продавцем (виконавцем), отримані заявником відповіді, висновки тощо.

Куди звертатися, якщо продавець порушує права?

Якщо ви хочете уникнути судового розгляду, то до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів у відповідному регіоні. Контакти територіальних органів можна знайти за посиланням http://www.consumer.gov.ua/ContentPages/Kontakti_Terorganiv/139/

У випадку порушення продавцем прав споживача останній має право звернутися до уповноваженого органу з усним, електронним або письмовим зверненням (скаргою).

До письмового звернення (скарги) додаються такі документи:

1.    копія звернення до суб'єкта господарювання (продавець);

2.    копія документа, який засвідчує факт придбання товару;

3.    копія технічного паспорта з позначкою про дату продажу;

4.    інші документи, які стосуються розгляду звернення.

У які строки буде розглянуто таке звернення?

У термін не більше 1 місяця від дня їх надходження.

Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, продавець встановлює необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється заявнику.

При цьому загальний термін вирішення питань не може перевищувати 45 днів.

Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Чи можу я звернутися до суду?

Споживач для захисту своїх прав має право звернутися до суду за місцем проживання, місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

До позовної заяви додаються докази, що обґрунтовують позовні вимоги, тобто відмову покупця обміняти товар, зокрема:

1.    копія звернення до продавця;

2.    висновок експертизи про невідповідність товару встановленим вимогам якості;

3.   копія документу, який засвідчує факт придбання товару;

4.    копія технічного паспорта чи іншого документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу;

5.    інші документи, які стосуються розгляду звернення.

Суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної  шкоди.

Скільки це коштуватиме?

Споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, які пов'язані з порушенням їх прав (частина 3 статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів").

Які строки розгляду питання судом?

Цивільна справа в порядку позовного провадження розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження у справі.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

1.    Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86

     2. Місцеві центри з надання безоплатної правової допомоги та їх бюро:   http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html


 Як отримати повторний документ?

 Ви втратили документ про державну реєстрацію актів цивільного стану, або він пошкоджений? Не варто хвилюватися! Зверніться до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану та отримайте повторний документ. Він матиме таку ж юридичну силу, як і втрачений оригінал.

 Для цього необхідно зробити три простих кроки:

  • Пред’явіть паспорт та документи, що підтверджують родинні відноснини;
  • Сплатіть державне мито;
  • Отримайте повторний документ.

Вам бракує часу для особистого звернення до органу державної реєстрації? Тоді скористайтеся послугою на ВЕБ-порталі «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», за посиланням: http://dracs.minjust.gov.ua. Крім того, ви можете скористатися послугою ОН-ЛАЙН БУДИНОК ЮСТИЦІЇ, за посиланням: https://online.minjust.gov.ua

Зараз Ви проживаєте за кордоном і Вам потрібен повторний документ? Зверніться до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем свого проживання,  дипломатичного представництва або консульської установи.

 На сьогоднішній день відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області видано  4415 повторних документів, з них:  663 свідоцтв та 3752 витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

 Бажаєте отримати повторний документ без черг, без хабарів, без бюрократії? Відділи державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області допоможуть Вам!


 КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТР ЮСТИЦІЇ

Павле Дмитровичу, зараз ми з чоловіком у процесі розлучення. Цікавить питання аліментів. Скажіть, чи треба для цього звертатися до суду, чи можна якось визначитися без цього, і на які суми я можу розраховувати?

 Вікторія Степанюк

 Що треба зробити для виплати аліментів?

Один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину в розмірі та на строк, які визначені у цій заяві.

Аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані й тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Чи потрібно підписувати якісь папери?

Обов’язку підписання таких паперів немає. Однак батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати. 

Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. 

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором, аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

У яких випадках слід звертатися до суду?

У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування, кошти на утримання дитини можуть бути присуджені за рішенням суду.

Яким може бути розмір аліментів?

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Якщо стягуються аліменти на 2 і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі:

-      на 1 дитину – однієї чверті,

-      на 2 дітей – однієї третини,

-      на 3 і більше дітей – половини заробітку платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

У такому випадку розмір аліментів підлягає індексації. Індексація проводиться згідно із Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Той із батьків, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У 2017 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:

  • з 1 січня 2017 року - 1355 гривень,
  • з 1 травня - 1426 гривень,
  • з 1 грудня - 1492 гривні;

віком від 6 до 18 років:

  • з 1 січня 2017 року - 1689 гривень,
  • з 1 травня - 1777 гривень,
  • з 1 грудня - 1860 гривень.

 Чи є можливість змінити розмір аліментів?

 Розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за домовленістю між батьками або за рішенням судуза позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.

За яких умов можливе дострокове припинення виплати аліментів?

За угодою між батьками обов’язок зі сплати аліментів може бути достроково припинений шляхом укладення з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти на дитину в зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо).

Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

 Головне територіальне управління юстиції у Сумській області вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86

Контактні дані державних нотаріальних контор та державних нотаріусів: http://sumyjust.gov.ua/derzhavn-not-kontori.html 

Контактні дані приватних нотаріусів Сумської області: http://sumyjust.gov.ua/privat_notariat.html 


 Любов без кордонів завдяки Мін’юсту

Людським почуттям, а особливо – любові, непідвладні пори року, час та кордони. І яскравим прикладом цього є реєстрація шлюбу з іноземними громадянами. В рамках пілотного проекту Мін’юсту «Шлюб за добу», на Сумщині на сьогодні 208 пар наречених стали чоловіком та дружиною, з них 41 шлюб з іноземними громадянами (Росії, Польщі, Литви, Іраку, США, Туреччини, Португалії, Нігерії, Молдови, Пакистану, Тунісу, Канади, Польщі, Пакистану, Афганістану).

Загалом же за 8 місяців 2017 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану та виконкомами сільських, селищних та міських рад Сумської області складено 3866 актових записів про шлюб. 185 із них – із іноземними громадянами.

 Географія укладених шлюбів з іноземцями обширна. Найбільше їх реєструють українці з громадянами країн СНД (Казахстан, Білорусь, Росія, Узбекистан) та громадянами країн Близького Сходу (Сирія, Ірак, Йорданія). Серед зареєстрованих шлюбів з іноземцями зустрічаються «європейські» та «американські».

 І все ж щасливий шлюб залежить від стосунків між людьми, взаєморозуміння, поваги і бажання бути щасливими разом!

 Тож, кохайтеся! А про документи подбає Мін’юст.


 

5 кримінальних проваджень проти захоплювачів землі порушено завдяки роботі антирейдерських аграрних штабів  Мінюсту

За 2 тижні роботи антирейдерських штабів на «гарячі лінії» у регіонах надійшло 124 дзвінки, з яких 21 стосувалися безпосередньо спроб рейдерських захоплень. Завдяки оперативній роботі органів юстиції та правоохоронців вже порушено 5 кримінальних справ проти зловмисників, які спробували нажитися на чужому майні. Про це в ході прес-конференції повідомила заступник Міністра юстиції, Олена Сукманова. За її словами, серед успішних кейсів,- повернення законним власникам 35% корпоративних прав ТОВ «Нива-2010», яке розташовано у Кіровоградськійобласті. Так само було повернуто землі при столичній компанії «Ес-СіСекюрКепіталЛімітед» та ТОВ «Агро-Віта 2000» на Дніпропетровщині. «Неприємна історія сталася з фермерським господарством  «Олександро-Володимирівське» у Дніпропетровській області. На основі підробленого тексту судового рішення, приватним нотаріусом були вчинені дії, які призвели до повного зникнення підприємства з реєстру. Після цього зловмисники спробували привласнити елеватори, склади та зерносховища. Завдяки оперативній реакції підприємство відновлено, а майно повернуто власнику», - поінформував присутніх заступник Міністра юстиції.

Серед  причин виникнення конфліктних ситуацій не лише злочинні наміри, а й звичайна людська недбалість. Часто громадяни не реєструють договори оренди, укладають договори з кількома орендарями, підписують документи, які їм «підсунули» орендарі, не читаючи. «У Миколаївській області був випадок, коли бабці привезли зерно і попросили розписатися за його отримання. Насправді, як потім виявилося, вона поставила підпис під додатковою угодою, якою зменшено ставку орендної плати», - додала Олена Сукманова.

Щоб уникнути неприємностей заступник Міністра юстиції радить всім власникам земельних ділянок обов’язково зареєструвати в реєстрі своє право власності або право оренди. «Для цього слід звернутися до реєстратора, сільської ради, нотаріуса чи будь-якого акредитованого суб’єкту», - сказала вона. Окрім цього важливо повністю прочитати договір і спробувати розібратися в ньому. «Якщо є питання щодо договору, ми радимо звертатися до управлінь юстиції чи наших центрів та бюро правової допомоги, де ви зможете отримати безкоштовну консультацію стосовно запропонованого договору», - наголосила заступник Міністра юстиції.

Вона також наголосила, що важливим напрямком роботи штабів є запуск мобільних робочих груп, які їздять у віддалені населені пункти та консультують людей. «Мобільні точки доступу Міністерства юстиції зробили більше 330 виїздів. Завдяки цьому 2095 громадян отримали допомогу і роз’яснення. Здебільшого люди цікавилися тим, як земельну ділянку оформити, як зареєструвати право оренди, як оформити спадщину чи поділити межу. Ми чітко розуміємо, якщо Міністерство юстиції та спеціалісти системи безоплатної правової допомоги продовжуватимуть роботу, спрямовану на підвищення рівня правової обізнаності населення, у нас значно скоротиться кількість проблем у цій галузі», - зауважила Олена Сукманова.

Разом з тим вона поінформувала присутніх, що за підсумками роботи антирейдерських аграрних штабів  було запропоновано низку антирейдерських ініціатив. Серед них запуск обміну інформації між Кадастровою картою та реєстрами Мін’юсту. Це дасть змогу уникнути реєстрації подвійних договорів оренди та інших маніпуляцій з землею.


 

Павле Дмитровичу, вітаю Вас та хочу звернутися з таким питанням. Після смерті матері залишилася хата, побудована ще після війни. Жодних документів на неї немає, бо тоді ніхто таких документів не вимагав. Заповіту мама також не залишила. Підкажіть, як мені правильно поступити, щоб оформити хату на себе?

 

Ольга Качан

Що таке спадкування?

Спадкування – це перехід прав та обов'язків (спадщини) від особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом. Для цього спадкоємець має подати документи, які посвідчують право власності спадкодавця на відповідне майно.

Разом з тим відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Нотаріус має перевірити подані документи та взнати, чи немає заборон або арешту цього майна.

За відсутності у спадкоємця необхідних документів нотаріус відмовляє йому у вчиненні нотаріальної дії та роз'яснює процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

До якого суду слід звернутися?

Справа щодо оформлення документів, що посвідчують право власності на нерухоме майно, розглядається в порядку цивільного судочинства в районних, районних у містах, міських та міськрайонних судах за місцем розташування майна.

Скільки це коштуватиме?

За подання позову сплачується судовий збір у розмірі 1%.

При цьому, розмір оплати не може бути меншим 40% розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не може перевищувати розміру 5 прожиткових мінімумів.

Ціна позову визначається, виходячи з грошової оцінки нерухомого майна. Вартість може бути зазначена в технічному паспорті на майно, або за результатом проведеної експертної оцінки.

Які документи треба подати до суду?

До позовної заяви, оформленої відповідно до вимог Цивільного процесуального кодексу України, додаються докази, які обґрунтовують позовні вимоги, наприклад:

-       свідоцтво про смерть спадкодавця;

-       архівні довідки чи витяги з рішень сільської ради про надання земельної ділянки;

-       дозвіл на будівництво будинку;

-       довідка виконавчого комітету сільської ради депутатів трудящих;

-       записи у погосподарських книгах;

-       реєстрація місця проживання спадкодавця у будинку за паспортом;

-       технічний паспорт на будинок;

-       сплата за комунальні послуги;

-       документи з колгоспу про відведення в установленому порядку земельної ділянки під забудову тощо.

 Як довго чекати на рішення?

Цивільна справа розглядається судом протягом розумного строку, але не більше 2 місяців з дня відкриття провадження по справі.

Але на сьогоднішній день оформити право власності на житловий будинок в порядку спадкування у Вашій ситуації можливо не тільки в судовому порядку.

Ви як спадкоємець можете подати заяву та документи, необхідні для відповідної реєстрації, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно (це може бути, наприклад, виписка з погосподарської книги), витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

З заявою про реєстрацію прав власності на житловий будинок Ви можете звернутися до будь-якого реєстратора (нотаріуса) в межах області. В такому випадку право власності на житловий будинок, що належав Вашій матері, буде зареєстровано за Вашою матір’ю (померлою). Після чого, на підставі відомостей з Державного реєстру прав, нотаріус має можливість видати Вам Свідоцтво про право на спадщину.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-47; 65-99-86

Контактні дані державних нотаріальних контор та державних нотаріусів:

 http://sumyjust.gov.ua/derzhavn-not-kontori.html

Контактні дані приватних нотаріусів Сумської області:

 http://sumyjust.gov.ua/privat_notariat.html


 АПОСТИЛЬ

Гаазька Конвенція 1961 року встановила досить зручний  спосіб оформлення документів для подальшого їх використання за кордоном. Україна приєдналась до Гаазької Конвенції 10 січня 2002 року, Конвенція набула чинності 22 грудня2003 року, відтак 112 держав-учасниць Конвенції, відмовилися у відносинах із Україною від вимоги повної консульської легалізації офіційних документів і перейшла на спрощену процедуру апостилювання.

Послуги щодо проставлення апостиля на території України з листопада 2015 року надають відділи державної реєстрації актів цивільного стану, перелік яких визначений Міністерством юстиції України.

У Сумській області даний вид сервісу надається у 23 відділах державної реєстрацїі актів цивільного стану та охвачує всі міста і районні центри області.

За 8 місяців 2017 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану області прийнято 820 документів для проставлення апостиля, із них:

-398 – документів, виданих відділами державної реєстрації актів цивільного стану та судами;

-421 – виданих нотаріусами України;

-1 - виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Даний електронний сервіс надає змогу звернутися до найближчого відділу державної реєстрації актів цивільного стану, у будь-який зручний час.

Без черг!Без хабарів!Без бюрократії!


 Я МАЮ ПРАВО

«Всеукраїнський проект «Я МАЮ ПРАВО!» – формує нову правову культуру у суспільстві.»

Ірина СВИСТУН, начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області

Представлений Міністерством юстиції України загальнонаціональний проект «Я маю право!» динамічно поширюється і на Сумщині.

У рамках проекту працюють мобільні точки доступу до безоплатної правової допомоги, фахівці яких побували у Роменському, Сумському, Краснопільському, Охтирському, Глухівському, Путивльському, Шосткинському районах області. Надзвичайно велика інформаційна і консультативна робота, коли фахівцями розбираються в деталях конкретні ситуації, що потребують правового вирішення у селах і селищах продемонструвала затребуваність таких форматів спілкування з громадянами. Спектр питань – надзвичайно широкий, особливо болючими подекуди є ті, що стосуються земельних відносин, спадкових прав, соціального захисту.

І ця робота набирає обертів, все більше і більше розгортаються мобільні точки  доступу до безоплатної правової допомоги, у тому числі й у віддалених населених пунктах, більше людей знають про роботу гарячої телефонної лінії по протидії земельному рейдерству, знають, куди можна звернутися, якщо порушуються їх права.

Загалом же сам правопросвітницький проект «Я маю право!», який є новою перспективною ідеєю у правовій сфері, крім інформаційної складової, включає ще й зворотній зв'язок.

Важливим елементом проекту є створення на базі КМУ моніторингової групи для системного періодичного розгляду ключових справ щодо порушення прав громадян (поблоково) та притягнення до відповідальності державних чиновників чи осіб, з боку яких відбулось порушення прав громадянина.

Так формується не тільки правова культура, а й повертається довіра до права, адже глибинна суть проекту:«ЗНАЮ! ДІЮ! ЗАХИЩАЮ! означає, що громадянин знає свої права, користується ними і знає, що треба робити, коли його права порушують, він захищає себе згідно з законами, а держава захищає його і його права.


 

Порядок надання населенню субсидій. Підстави для припинення надання раніше призначеної субсидії

Вітаю Вас пане Міністре! Зараз багато по телевізору говорять про субсидії та й так поміж людьми ходять чутки, щоїх будуть відміняти і забирати, а ті, хто не оформив, більше не зможуть оформити. Поясність нам таку річ, чи зможуть ті, хто ще не отримав субсидію, її отримати і у кого мають право її забрати.

Олександра Блюхер-Саєнко

Що таке субсидія?

Субсидія – це адресна допомога, яка надається для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива. Субсидія є безповоротною і її отримання не тягне за собою зміни форми власності житла.

Субсидія на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива призначається у разі, коли житлове приміщення не забезпечується електро-, тепло- або газопостачанням для опалення.

Якщо для опалення житлового приміщення одночасно використовується теплова енергія та/або природний газ та/або електроенергія, субсидія надається тільки на один вид палива.

Хто має право на субсидію?

  • Одна із зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб.
  • Особа, яка не зареєстрована, але фактично проживає у приміщенні на підставі договору найму (оренди) житла, якщо їй нараховується плата за житлово-комунальні послуги.
  • Індивідуальні забудовники, будинки яких не прийняті в експлуатацію.
  • Неповнолітні, які залишились без батьківської опіки за заявою опікуна (піклувальника).

Куди звернутися, щоб отримати субсидію?

Призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення.

У сільській місцевості приймання заяв з необхідними документами здійснюють уповноважені особи, які визначаються виконавчими органами сільських і селищних рад.

Які умови призначення субсидії?

Субсидія розраховується, виходячи з кількості зареєстрованих осіб або осіб, які фактично проживають в приміщенні.

У разі, коли не всі, хто зареєстрований в оселі, проживають в ній, субсидія розраховується на осіб, які фактично живуть у приміщенні на підставі рішення районної держадміністрації, виконавчого органу міської, районної ради або утвореної ними комісії.

У разі відсутності документів, які підтверджують тимчасову відсутність зареєстрованих осіб, рішення приймається на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов.

Які документи потрібні для отримання субсидії?

  • Заява про призначення житлової субсидії та декларація про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
  • Довідки про доходи (у разі зазначення в декларації інших отриманих доходів, інформація про які відсутня у Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування, і відповідно до законодавства не може бути отримана за запитом структурного підрозділу з питань соціального захисту населення).
  • Договір найму (оренди) житла (за наявності).

Документи можуть бути надані поштою, у електронній формі через сайт Мінсоцполітики (https://subsidii.mlsp.gov.ua/), особисто.

Чи довго чекати відповіді, і як довго діє субсидія?

Рішення про призначення субсидії або відмова приймається протягом 10 днів після подання заяви та отримання відомостей щодо доходів заявника, складу зареєстрованих у житлових приміщеннях осіб, забезпеченості громадян житловою площею та комунальними послугами тощо.

Субсидія призначається з місяця звернення за її призначенням до дати закінчення опалювального сезону, але не більше ніж на 12 місяців, і розраховується: 

  • на неопалювальний сезон – з 1 травня по 30 вересня;
  • на опалювальний сезон – з 1 жовтня по 30 квітня.

В яких випадках надання субсидії можуть припинити? 

  • За поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням  розміру призначеної  субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою зарплати чи пенсії, що підтверджується відповідними документами.
  • У разі отримання інформації про збільшення чисельності зареєстрованих у житловому приміщенні осіб.
  • У разі переїзду сім'ї в іншу місцевість.
  • Якщо під час вибіркового обстеження матеріально-побутових умов соціальним інспектором виявлено ознаки порушення норм законодавства щодо призначення субсидії.
  • За заявою уповноваженого власника (співвласника) житла, наймача житла у державному та громадському житловому фонді, члена житлово-будівельного кооперативу, власника (співвласника) житлового приміщення.
  • Якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, зокрема про доходи та майновий стан.

У разі, коли через несплату громадянином спожитої послуги надання субсидії припинено, громадянин набуває право на її призначення на наступний період після подання документів, які підтверджують погашення заборгованості.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-50; 66-19-25.

2. У місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сумської області та їх бюро

http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

Контактні дані Центрів надання адміністративних послуг Сумської області

http://sumyjust.gov.ua/kontaktni_dani_centriv.html


МАЮ ПРАВО НА ВИБІР ПРІЗВИЩА ПРИ ДЕРЖАВНІЙ РЕЄСТРАЦІЇ ШЛЮБУ!

Традиції українського народу свідчать про те, що в переважній більшості випадків наречена обирає прізвище нареченого. Адже, наявність одного прізвища дає можливість спільно його використовувати. Спільне прізвище подружжя поширюється також на їхніх спільних дітей. Одночасно, законодавець надає можливість нареченим і надалі іменуватись дошлюбними прізвищами. При цьому наречений, наречена мають право приєднати до свого прізвища прізвище нареченої, нареченого. Якщо вони обоє бажають мати подвійне прізвище, за їхньою згодою визначається з якого прізвища воно буде починатися. Складання більше двох прізвищ не допускається, Тому, якщо на момент реєстрації шлюбу прізвище нареченого, нареченої вже є подвійним, вона чи він мають замінити одну із частин свого прізвища на прізвище другого.

Так із 3,5 тисяч шлюбів зареєстрованих відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області тільки у близько 70 випадках прізвище нареченої утворюється шляхом приєднання до свого дошлюбного прізвища прізвище чоловіка. І тільки у чотирьох випадках чоловік обрав прізвище дружини. Якщо при реєстрації шлюбу дружина, чоловік зберегли дошлюбні прізвища, вони мають право подати до державного органу реєстрації актів цивільного стану заяву про обрання прізвища одного з них як їхнього спільного прізвища. У разі зміни прізвища державний орган реєстрації актів цивільного стану видає нове Свідоцтво про шлюб.

Одружуйтесь, а про документи подбає Міністерство юстиції України.


 ДО ВІДОМА ГРОМАДЯН

щодо припинення функціонування послуги попереднього запису на прийом (через мережу Інтернет в режимі он-лайн) до відділів державної реєстрації актів цивільного стану

Тростянецький районний  відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області повідомляє, що на виконання доручення Міністерства юстиції України №19-48/142 від 14.08.2017 року щодо забезпечення належної реалізації пілотних проектів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану (веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», Он-лайн будинок юстиції), запроваджених Міністерством юстиції України, буде припинено функціонування послуги попереднього запису (через мережу Інтернет в режимі он-лайн) на прийом до відділів державної реєстрації актів цивільного стану


 Консультує Міністр юстиції України Павло Дмитрович ПЕТРЕНКО

 

ДОГОВІР ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ: ЯК ПРАВИЛЬНО ОФОРМИТИ?

 Доброго дня, шановний пане Міністре! Виступаючи якось по телевізору Ви казали, що дуже часто антирейдерська комісія Міністерства юстиції не може ніяким чином вплинути на проблемну ситуацію, оскільки фактично жодних порушень з боку орендаря нема, адже власники земельних паїв підписують договори оренди, не читаючи їх і лише потім виявляють якісь проблемні моменти. Скажіть будь-ласка, як правильно оформити такий договір, щоб не потрапити у неприємну ситуацію? І як, за наявності договору, можна його змінити чи розірвати?

 Олег Макогон

 

 

Чому необхідно підписувати договір оренди?

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі. Договір укладається між власником землі та орендарем у письмовій формі. За бажанням однієї із сторін він може бути посвідчений нотаріально.

 Що треба вказувати у договорі?

 У договорі має обов’язково міститися інформація про:

-     об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

-     строк дії договору оренди;

-     орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Що робити, якщо кадастрового номера на документі немає?

Якщо у Вас державний акт на земельну ділянку без присвоєного кадастрового номеру, необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Якими можуть бути строки договору оренди та вартість оренди землі?

Мінімальний строк оренди для земельних ділянок сільськогосподарського призначення становить 7 років, а максимальний – 50 років.

Розмір орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін. Проте ця сума не може бути меншою за 3% вартості земельної ділянки.

Чи можна змінити умови договору або розірвати його?

Зміна умов договору оренди землі чи розірвання цього договору здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору чи його добровільного розірвання спір вирішується в судовому порядку.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Куди звертатися, щоб уберегтися від проблем при передачі землі в оренду?

1. Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-50; 66-19-25.

2. Місцеві центри з надання безоплатної правової допомоги та їх бюро: http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

Контактні дані суб’єктів держреєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації на території Сумської області:

http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6040-kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyestracyi-yak-zdysnyuyut-povnovazhennya-u-sfer-derzhavnoyi-reyestracyi-na-teritoryi-sumskoyi-oblast.html

Контактні дані Центрів надання адміністративних послуг Сумської області:

http://sumyjust.gov.ua/kontaktni_dani_centriv.html


 МАЮ ПРАВО НА РЕЄСТРАЦІЮ ШЛЮБУ!

При подачі заяви на державну реєстрацію шлюбу наречені узгоджують час і день майбутньої реєстрації шлюбу, яка зазвичай, може відбуватися після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу.

Якщо громадяни, які бажають укласти шлюб, не можуть з’явитися з поважних причин до органу реєстрації актів цивільного стану у призначений для реєстрації шлюбу день, то день реєстрації шлюбу за їх письмовою заявою переноситься згідно з їхнім бажанням на інший день.

Шлюб реєструється у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану.

За заявою наречених реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці.

Одночасно слід зазначити, що присутність нареченого та нареченої в момент реєстрації їхнього шлюбу є обов’язковою.

За нинішній рік відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області зареєстровано близько 3,5 тисячі шлюбів.

При цьому, в м. Суми діє проект щодо скороченої процедури реєстрації шлюбу за обраним заявником місцем - «Шлюб за добу». Надавачем даної послуги є– Комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв (вул. Петропавлівська, буд. 49, м. Суми, контактний телефон (0542) 66 19 42).

За нинішній рік близько 200 пар реалізували свою мрію про незабутнє весілля в рамках проекту «Шлюб за добу».

Отже, ви закохані і бажаєте одружитися, то відзначте свято своїх сердець 25.08.2017 під звуки року у фестивальній столиці Східної України – м. Тростянець Сумської області.

Кохайтесь, а про документи подбає Міністерство юстиції України.


 

Консультує Міністр юстиції України

АКТУАЛЬНІ ЗЕМЕЛЬНІ ПИТАННЯ

Пане Міністре, вітаю Вас! У мене є пай, який я хочуздати в оренду нашому місцевому фермеру. Прошу детально роз’яснити, як мені поступати і що робити, щоб не стати жертвою обману чи, не приведи Господи, попастися на вудку рейдерів?

Сергій Гапчук

Які документи підтверджують право власності на землю?

Щоб передати землю в оренду, Ви повинні мати документ, який підтверджує, що Ви є її власником. Документи, які посвідчують право власності на земельну ділянку, можна розділити на 2 групи.

Перша. Документи, видані до 1 січня 2013р.: державний акт на право приватної власності на землю; державний акт на право власності на землю чи державний акт на право власності на земельну ділянку.

Друга. Документи, які видавалися після 1 січня 2013.: свідоцтво про право власності на нерухоме майно чи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

При зміні власника право власності на земельну ділянку без зміни її меж та цільового призначення також посвідчується договором купівлі-продажу або свідоцтвом про право на спадщину.

Які вимоги ставляться до орендаря?

Другим важливим питанням є вибір орендаря, з яким Ви у майбутньому підпишете договір оренди.

Відповідно до чинного законодавства орендарями земельних ділянок можуть бути:державні адміністрації всіх рівнів, Кабінет Міністрів та уряд Криму в межах повноважень, визначених законом;

сільські,селищні, міські, районні та обласні ради, Верховна Рада Криму;

громадяни і юридичні особи України, іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи, міжнародні об'єднання та організації, а також іноземні держави.

Між власником та орендарем має бути укладений договір оренди землі, зареєстрований відповідно до діючих на момент укладання законів.

Як має виглядати договір?

Договір укладається у письмовій формі й може бути посвідчений нотаріально. Він має містити інформацію про:

об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування, розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендну плату (розмір, індексація, спосіб та умови розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду, відповідальність за несплату).

Строк дії договору для ділянок сільськогосподарського призначення – від 7 до 50 років.

Розмір щорічної орендної плати встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншим за 3% вартості земельної ділянки.

За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися й інші умови.

Що робити, якщо кадастровий номер не вказаний?

Необхідно звернутися до спеціалізованого підприємства щодо виготовлення технічної документації із землеустрою.

Після цього треба пройти реєстрацію в регіональному підрозділі Держгеокадастру та зареєструвати право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Чи можна змінити умов договору чи розірвати його?

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін або у судовому порядку.

Договір може бути розірваний за згодою сторін або ж на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, окрім випадків, коли така можливість прописана у самому договорі.

Після підписання договору земля одразу переходить у користування орендаря?

Ні, підписання договору є необхідною, але не достатньою умовою для того, щоб повноцінно вступити в права користування орендованою ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації оренди земельної ділянки.

Куди звернутися, щоб провести реєстрацію договору оренди?

Провести державну реєстрацію права оренди земельної ділянки може будь-який суб’єкт держреєстрації: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад; нотаріуси; центри надання адміністративних послуг; інші акредитовані суб'єкти.

Скільки коштує така процедура?

Держава чітко визначає вартість послуги з реєстрації договорів оренди в залежності від строку, за який буде реєстраторами проведено цю процедуру.

Вартістьзмінюється від 0,05 прожиткового мінімуму за реєстрацію протягом 5 робочих днів до 2,5 прожиткових мінімумів за термінову реєстрацію впродовж 2 години.

Де отримати додаткову консультацію з цих питань?

1.Головне територіальне управління юстиції у Сумській області

вул. Г.Кондратьєва, 28. Телефон для довідок: 66-19-50; 66-19-25.

 2.Сумський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги

вул. Покровська 9/1. Телефон (0542) 66-51-08.

Контактні дані суб’єктів держреєстрації:

Інформація про контактні дані створених суб’єктів державної реєстрації, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації на території Сумської області

http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6040-kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyestracyi-yak-zdysnyuyut-povnovazhennya-u-sfer-derzhavnoyi-reyestracyi-na-teritoryi-sumskoyi-oblast.html

Контактні дані центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Сумської області та їх бюро

http://sumyjust.gov.ua/kontaktn-dan-stvorenih-subyektv-derzhavnoyi-reyest/6486-kontaktn-dan-centrv-z-nadannya-bezoplatnoyi-vtorinnoyi-pravovoyi-dopomogi-sumskoyi-oblast-ta-yih-byuro.html

Контактні дані Центрів надання адміністративних послуг Сумської області

http://sumyjust.gov.ua/kontaktni_dani_centriv.html


 Оголошення про конкурс

 

Наказом Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 19.08.2017 № 344/06 оголошено конкурс на зайняття посади державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби на період соціальної відпустки основного працівника. Строк подання документів до 08.09.2017.

Додаткова інформація за телефоном 65-02-07, 5-13-78.

 


Маю право на отримання документів, які підтверджують факти проведення державної реєстрації актів цивільного стану

Всі ми володіємо великою кіпою важливих у нашому житті документів, які посвідчують особу, приналежність до громадянства, право власності та право користування, здобуту освіту, сімейний стан та родинні відносини. І саме до таких документів відносяться і документи про державну реєстрацію актів цивільного стану – свідоцтва та витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Людина народжується, і її батьки отримують перший у житті документ – свідоцтво про народження, одружується – і отримує свідоцтво про шлюб, змінює ім’я – і отримує свідоцтво про зміну імені.

На підтвердження факту родинних відносин з братами та сестрами, бабусею та дідусем, тіткою та дядьком, племінником та онуком громадяни отримують витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

І всі ці документи видаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану.

Їх пред’являють при відвідуванні дитиною садочка, при написанні заяви на прийом дошкільняти до школи, на отримання школярем свідоцтва про неповну середню освіту, на одержання паспорта, при оформленні документів у нотаріуса та інших органах державної влади. Вони необхідні для виїзду за кордон та подорожей у межах України.

Так, за поточний період 2017 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області видано близько 27 000 свідоцтв та близько 13 000 витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Для їх отримання заявник може звернутись до будь-якого відділу драцс на території України або скористатись послугами веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».


Графік  
проведення спільних  мобільних виїздів Головного територіального управління юстиції  у Сумській області та Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області на території Тростянецького району


ЗАКОН - ОДИН ДЛЯ ВСІХ!

Поспілкувавшись з пресою, начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ірина Свистун донесла до відома громадян інформацію про утворення на території Сумської області для захисту прав аграріїв від рейдерства оперативного штабу під головуванням голови обласної адміністрації Миколи Клочка із залученням керівників Національної поліції, прокуратури, Держгеокадастру, управління юстиції, державної фіскальної служби та аграріїв області.
Штаб запрацював! Вже є повідомлення про загострення ситуації в регіоні. Своєчасне реагування забезпечить захист прав аграріїв, а Україну зробить сильною та захищеною країною!


ЖИТЕЛІ СУМЩИНИ АКТИВНО КОРИСТУЮТЬСЯ ОН-ЛАЙН СЕРВІСАМИ МІН`ЮСТУ

 Про це говорять реальні цифри, зазначила начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ірина Свистун, презентуючи результати роботи структури за І півріччя 2017 року.

«Без стояння в чергах, хабарів і бюрократії можна своєчасно отримати необхідний документ, – говорить Ірина Свистун. – Створення он-лайн-сервісів – це перш за все ініціатива, спрямована на те, що забезпечити громадян сучасними та зручними послугами, які вони зможуть отримати в мережі Інтернет».

Подати заяву на отримання повторних документів тепер можна у режимі он-лайн у будь-який зручний час, навіть о 4 ранку. Жодному графіку слідувати не потрібно. В Сумській області за перше півріччя такими послугами громадяни скористалися близько тисячі разів.

Також з моменту запровадження «Он-лайн будинку юстиції» лише з питань, що належать до компетенції відділів державної реєстрації актів цивільного стану, через Веб-портал надійшло по Сумській області – понад 1,5 тис. заяв. В Україні – понад 6,6 тис.заяв.

За підсумками І півріччя Сумська область є одним із лідерів у наданні послуг через веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», займаючи у загальнодержавному рейтингу 2 позицію. 


ПРИВІТ!  Я НАРОДИВСЯ!

Одним із найзатребуваніших сервісів Міністерства юстиції України є надання послуг щодо прийняття та видачі документів про народження дитини безпосередньо у закладах охорони здоров’я.

Даний вид сервісу надається працівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану у всіх 17 спеціалізованих пологових будинках Сумської області та пологових відділеннях.

Одночасно із проведенням державної реєстрації народження дитини батьки можуть заповнити заяву і на реєстрацію її місця проживання.

Для проведення державної реєстрації народження дитини у пологовому будинку необхідно надати оригінали документів:

-медичне свідоцтво про народження, видане закладом охорони здоров’я;

-паспорти батьків;

-свідоцтво про шлюб (за наявності зареєстрованого шлюбу).

За нинішній рік працівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області видано 2096 свідоцтв про народження у закладах охорони здоров’я та 1069 довідок про реєстрацію місця проживання.

Тож скористайтесь послугою отримання свідоцтва про народження дитини у пологовому будинку, адже це зручно, швидко, доступно та економить час батьків на відвідування відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

І нехай маленькі синочки та донечки зростають на радість мамам і татам, про перші у їх житті документи – свідоцтва про народження – подбає Міністерство юстиції України! 


 НА СУМЩИНІ КОЖНЕ ДРУГЕ СВІДОЦТВО ПРО НАРОДЖЕННЯ ДИТИНИ ВИДАЄТЬСЯ У ПОЛОГОВОМУ БУДИНКУ

Зручні і комфортні сервіси – принцип роботи органів юстиції Сумщини, які все роблять для того, щоб забезпечити максимальне наближення до людей. Серед багатьох інших позитивних результатів та набутків І півріччя 2017 року начальник Головного територіального управління юстиції у Сумській області Ірина Свистун зазначила й про те, що сьогодні в Україні у пологових будинках видається кожне четверте свідоцтво про народження, а на Сумщині – з 4 тисяч актових записів про народження – понад 1,5 тис., тобто фактично кожне друге.

Цей сервіс набув широкого резонансу, а також слів вдячності, адже батькам не потрібно гаяти час, ходити кабінетами чиновників – у 17 закладах медицини області батьки можуть комфортно й вчасно отримати перший документ на свого малюка через фронт-офіси юстиції.

Навіть більше – тепер можна безпосередньо в пологовому будинку оформити місце проживання нового члена родини, а також подати документи на отримання допомоги при народженні. За півроку при проведенні державної реєстрації народження дитини на Сумщині прийнято близько 1 тис. заяв на реєстрацію місця проживання.


МРІЮ ПРО НЕЗАБУТНЄ ВЕСІЛЛЯ ЗДІЙСНЕНО!

Як відомо шлюби укладаються на небесах, а реєструються у відділах державної реєстрації актів цивільного стану.

Проект Міністерства юстиції України «Шлюб за добу», який діє в місті Суми з лютого 2017 року, покликаний забезпечити гарантоване державою право на шлюб за спрощеною процедурою.

І свідченням цього є все більша кількість укладених шлюбів в межах реалізації проекту - шлюб за 24 години, адже це швидко, доступно, без зайвих витрат часу. «Love story» цих шлюбів у кожного своя, але їх об’єднує одне – кохання, яке не знає меж та кордонів.

Так, мрія про незабутнє весілля здійснилась у 137 пар наречених, які стали щасливим подружжям завдяки проекту «Шлюб за добу», із яких 36 шлюбів зареєстровано з громадянами іноземних країн, серед яких
Грузія, Румунія, Єгипет, Держава Ізраїль, Пакистан, Шрі –Ланка, Індія, Азербайджан…

Організатором, який надає послугу щодо скороченої процедури реєстрації шлюбу у місті Суми є – Комунальний заклад Сумської обласної ради – Сумський обласний науково-методичний центр культури і мистецтв (вул. Петропавлівська, буд. 49, м. Суми, контактний телефон (0542) 66 19 42);

Кохайтесь, а про документи подбає Міністерство юстиції України.


Посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою є безстроковим

Головне територіальне управління юстиції у Сумській області повідомляє, що відповідно до Закону України «Про державну службу», з 1-го травня 2017 року для участі у конкурсному відборі на зайняття посад державної служби обов’язковим документом є посвідчення атестації щодо вільного володіння державною мовою. Порядок проведення атестації та порядок отримання посвідчень без обов’язкового проходження атестації врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 301 «Про організацію проведення атестації осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою». Звертаємо Вашу увагу, що на території Сумської області такі посвідчення можна отримати у наступних вищих навчальних закладах: 1) Сумський державний університет – http://cpo.sumdu.edu.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=61%3A2017-05-18-09- 30-55&catid=5%3A2010-07-01-20-54-17&Itemid=25&lang=uk 2) Сумський національний аграрний університет – http://www.sau.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6063%3A2017-06-06- 14-05-49&catid=44%3A2009-12-08-13-19-41&lang=uk Атестація проводиться у три етапи: 1. Подання заяви від особи, яка претендує на зайняття посади державної служби, щодо проходження атестації. Особа подає заяву на ім’я ректора університету у будь-який зручний для неї спосіб: - особисто (СНАУ – щодня, крім вихідних та святкових днів, з 9.00 до 16.30 години за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва 160, головний корпус, аудиторія 227; СумДУ – щодня, крім вихідних та святкових днів, з 9 до 17 години (обідня перерва: 12.00-12.45) за адресою: м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2, головний корпус, аудиторія Г-907); - надсилає відскановану заяву на електронну адресу: СНАУ – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ; СумДУ – Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. . До заяви додається оригінал платіжного документа (для електронної форми – сканкопія оригіналу) про сплачену послугу з проведення атестації та видачі посвідчення. 2. Учасник атестації повинен прибути у визначений день, час і місце (згідно з графіком атестаційних сесій) для проходження атестації, пред’явити документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України та надати оригінал платіжного документа. Проходження атестації відбувається в один день у письмовій та усній формі. Атестація у письмовій формі включає письмове завдання з використанням технологій тестування, письмовий переказ тексту з фахових питань. Атестація в усній формі передбачає ділову розмову за визначеним сценарієм, повідомлення- презентацію на встановлену атестаційною комісією тему. 3. Визначення результатів атестації та інформування учасників атестації про них. Учасникам, які успішно пройшли атестацію, протягом 10 календарних днів з дати проходження атестації вручається посвідчення про проходження атестації щодо вільного володіння державною мовою. Посвідчення вручається учасникам, які успішно пройшли атестацію відповідним уповноваженим вищим навчальним закладом або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення за заявою таких учасників та осіб протягом 10 календарних днів з дати проходження атестації (подання заяви особами). Посвідчення діє безстроково. Не зволікайте! Юстиція відкрита до людей! Чекаємо на Вас!


 СЕРВІСИ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ

ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ ПРАЦЮЮТЬ ДЛЯ ВАС!

З вересня 2015 року у всіх 25 відділах державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області, з метою створення сприятливих умов для отримання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, запроваджений електронний сервіс веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Отримати кваліфіковану консультацію від працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану, вибрати зручний час для реєстрації народження дитини, попередньо записавшись на прийом до відділу чи подати заяву на державну реєстрацію шлюбу, зміни імені, внесення змін, отримання повторного документа – все це можливо реалізувати за допомогою електронного сервісу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» за посиланням https://kap.minjust.gov.ua. За час функціонування веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» близько 3 000 громадян у Сумській області скористалось вказаним видом сервісу. Адже це зручно, доступно, по сучасному.


 ОН-ЛАЙН СЕРВІСИ

У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ

 Ми живемо у сучасному, динамічному світі прогресивних комп’ютерних технологій і отримувати побутові послуги через он-лайн сервіси за допомогою мережі Інтернет є звичним у нашому житті.

Подати заяву на отримання повторного свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану та отримання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян  можливо через електронний сервіс «Он-лайн будинок юстиції».

Окрім цього «Он-лайн будинок юстиції» надає можливість подати заяву до відділу державної реєстрації актів цивільного стану про державну реєстрацію шлюбу, народження дитини, зміну імені, а також отримати консультацію від працівника відділу державної реєстрації актів цивільного стану чи записатися на попередній прийом у зручний для громадянина час за допомогою веб порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

Даний сервіс надається всіма відділами державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Сумській області.

Для того, щоб скористатися послугою електронного сервісу «Он-лайн будинок юстиції» громадянам достатньо зробити прості кроки:

-за посиланням https://online.minjust.gov.uaвідвідати електронний ресурс та  створити особистий кабінет;

-вибрати необхідний вид послуги;

-подати заяву;

-отримати послугу у зручний для Вас час.

Електронними сервісами у сфері державної реєстрації актів цивільного стану за І півріччя 2017 року у Сумській області скористалось 1350 громадян.

«Он-лайн будинок юстиції» та веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» працюють для Вашої зручності та комфорту. 


Підсумки роботи відділу за І півріччя 2017 року

В І півріччі 2017 року у Тростянецькому відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області підлягало виконанню 1012 виконавчих документів на суму 20645019 грн., з яких завершено 540 виконавчих проваджень на суму 12651818 грн.

З 179 виконавчих проваджень на суму 414191 грн. щодо стягнення на користь Державного бюджету України завершено 109 виконавчих документів та фактична сума стягнень склала понад 200 тисяч грн. Також у відділі перебуває 421 виконавчий документ про стягнення з боржників аліментів.


Стягнення на користь Державного бюджету України

Тростянецьким РВДВС ГТУЮ у Сумській області при виконанні зведеного виконавчого провадження передано на реалізацію до ДП «СЕТАМ» арештоване майно боржника фізичної особи-підприємця нежитлове приміщення – магазин вартістю 244261 грн., який заборгував до Державного бюджету України кошти в сумі 22152 грн.


ЗМІНА ІМЕНІ МАЛОЛІТНЬОЇ ДИТИНИ.

Зміна імені громадян України обмежена віковим критерієм. Так змінити прізвище та ім’я на власний розсуд законодавством дозволяється по досягненню особою шістнадцяти років. Дитина, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та власне ім’я тільки за згодою батьків.

Але чи можна порушити питання про зміну прізвища та власного імені дитині до досягнення нею 14 років?

Підставами для зміни прізвища малолітньої дитини (до досягненню нею чотирнадцятирічного віку) є зміна прізвища обома батьками або одним із них.

Зміна прізвища обома батьками є достатньою підставою для зміни прізвища дитини, яка не досягла семи років.

Після досягнення семирічного віку дитина уперше усвідомлює своє право на ім’я, виступаючи від свого імені у суспільних відносинах (у школі, у спортивних змаганнях).Тому законодавством надається їй право самостійно вирішувати питання про зміну свого прізвища.

Власне ім’я присвоюється дитині при державній реєстрації народження. Змінити власне ім’я можливо в разі, коли при державній реєстрації народження ім’я дитині присвоєно без врахування побажань батьків або одного з них. У таких випадках заяву про зміну власного імені можливо подати лише до досягнення дитиною однорічного віку.

У тих випадках коли дитина фактично має власне ім’я відмінне від того імені, яке зазначено в актовому записі про народження, заява батьків подається до досягнення дитиною чотирнадцятирічного віку при наявності документального підтвердження, що вона має інше ім’я. Це може бути довідка з дитячої поліклініки, дитячого садочка, школи.

Так, за І півріччя 2017 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області складено близько чотирьох тисяч  актових записів про народження. При цьому зміни до них у зв’язку зі зміною прізвища та власного імені дитини порушувались батьками лише у 19 випадках.

Тож, шановні батьки, до вибору імені для своїх новонароджених дітей підходьте виважено та відповідально.


ВАКАНТНА ПОСАДА

Наказом Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 06.07.2017 № 302/06 оголошено конкурс на заміщення посади державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби на період соціальної відпустки основного працівника. Строк подання документів до 21.07.2017. Додаткова інформація за телефоном 65-02-07, 5-13-78.


З давніх давен одруження завжди було однією з важливих, хвилюючих і урочистих подій у житті людини. Минали часи, спливали століття, падали імперії, виникали нові держави, на зміну одним народам приходили інші, але незмінним залишається потяг молодих людей до кохання, до єднання у міцну сім’ю, продовження роду свого. І в цьому закладений  великий зміст життя людини, оновлення народу, продовження життя. Саме слово «весілля» свідомістю людей сприймається як радість, веселість, щастя… Це є урочистий момент не тільки для двох люблячих сердець чи двох родин, члени яких складають нову сім’ю, а й для всієї великої родини, друзів, знайомих, сусідів – далеких і близьких, званих і незваних.

І тому плануючи укласти шлюб молоді обирають пору року, місяць та дату реєстрації шлюбу виходячи із традицій своєї родини, давніх народних вірувань, тощо. Адже стоячи на порозі нового життя людині властива віра та надія на краще майбуття, злагоду та щастя у родині, безмірне полум’яне кохання.

Нинішній рік у своєму числовому записі має три сімки - 07.07.2017.

Так, звуковий ряд містить сім нот, художній спектр складається з семи кольорів, тиждень містить сім днів, «сім разів відміряй, один - відріж», так говорить народне прислів'я. Число 7 наскрізною лінією проходить через багато в нашому житті. Однак число само по собі, без прив'язки до чогось важливого, не має особливого сенсу для нас. Зовсім інша справа, коли ця дата є датою укладення шлюбу, адже число «7» є символом вічного життя.

І саме з цього дня – 07.07.2017- наречені розпочинають своє подружнє життя – 89 пар молодят стали чоловіком та дружиною, дві із яких завдяки проекту «Шлюб за добу».

Так, цього дня звучать весільні марші у Ковпаківському та Зарічному у місті Суми відділах драцс, у місті Шостці, Конотопі, Глухові та Охтирці, Лебедині та Ромнах. На рушничок щастя станли наречені у Білопіллі, Великій Писарівці, Краснопіллі та Кролевці, Липовій Долині та Путивлі. У цей день народилися нові сім’ї у Сумському, Шосткинському та Ямпільському районах.

І нехай не тільки цей день – 07.07.2017 – стане щасливим відліком безкінечного подружнього щастя, проявом поваги і розуміння один до одного, виявом любові та турботи на довгі і щасливі роки, але й для всіх інших молодят які поєднали чи поєднають свої серця і долі в нинішньому році. Адже лише міцне, взаємне кохання, взаємна довіра і терпіння, постійне бажання віддати коханій людині тепло і радість свого серця стане запорукою довгого і щасливого подружнього життя.


МАЮ ПРАВО НА ЗМІНУ ІМЕНІ.

Ім’я надається людині при народженні, в рідкісних випадках його обирає сама доросла людина при зміні імені.

Право на ім'я – абсолютне особисте немайнове право. Ім'я людини виступає засобом індивідуалізації особистості в суспільстві. Ім'я людини є для неї способом виділення свого «я» в об'єктивному світі, зокрема, у соціумі.

Ім’я фізичної особи, яка є громадянином України, складається із прізвища, власного імені та по батькові.

Громадянин України по досягненню шістнадцяти років, має право на власний розсуд змінити своє прізвище та власне ім’я. Дитини, яка досягла чотирнадцяти років, має право змінити своє прізвище та власне ім’я за згодою батьків.

Причини зміни імені можуть бути різні: не благозвучність, труднощі вимови, бажання носити ім’я або прізвище, яке відповідає національності одного з батьків, або те, яке фактично склалось за життя, але відрізняється від того, що в документах.

Державна реєстрація зміни імені проводиться за заявою про зміну імені фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем її проживання за умови пред’явлення паспорта громадянина України та інших документів.

Так, за І півріччя 2017 року відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області зареєстровано 252 актових записи про зміну імені, що на 15 % менше ніж за аналогічний період минуло року.

Порушуючи питання про зміну імені підходьте виважено та свідомо до цього кроку, щоб не довелося в подальшому знову змінювати персональні дані.


Для кого збільшується розмір аліментів?

Питання процедури  підвищення розміру аліментів постало у зв’язку з набранням чинності Закону України, яким передбачено збільшення мінімальної суми аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Нагадаємо, що вказані зміни набирають чинності з 08 липня 2017 року.         

Головною метою законодавця при прийнятті зазначеного закону було посилення захисту прав дитини та стимулювання батьків до сумлінного виконання своїх зобов’язань щодо утримання їхніх нащадків.

Разом з цим, необхідно особливу увагу звернути на наступне. Зважаючи на те, що закони зворотної дії в часі не мають, для зміни розміру аліментів, зазначеному у рішеннях суду та підвищення мінімального розміру виплат з 30-ти відсотків до 50-ти, отримувач аліментів має право звернутися до суду з відповідною заявою, за подачу якої судовий збір не сплачується.

 Враховуючи розмір прожиткового мінімуму на 2017 рік, мінімальний розмір аліментів (50 % прожиткового мінімуму), який повинен сплачувати батько (мати) щомісячно на утримання дитини, становить:

- для дитини віком до 6 років з 01 травня по 30 листопада – 713 грн., з 01 грудня – 746 грн.

- для дитини віком від 6 до 18 років з 01 травня по 30 листопада – 888,50 грн., з 01 грудня – 930 грн.

А якщо отримувачу аліментів на даний час перераховуються щомісячно платежі більше вищезазначеної суми - потреби у збільшенні мінімального розміру до 50 % через суд немає, оскільки на отримувану суму коштів це не вплине.

Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції, розуміючи важливість захисту інтересів дітей, тримає під особливим контролем питання стягнення аліментів і закликає батьків не бути байдужими.


МИ ЗДІЙСНЮЄМО ВАШІ МРІЇ. 

Первинним та основним осередком суспільства є сім’я, яка створюється на підставі шлюбу.

Давньоруською мовою слово «брачити» означало відбирати хороше і відкидати погане. Слово «шлюб» походить з давньослов’янського слова «сілюбь» - урочиста обіцянка: «слюбитись» означає «домовитись». У більшості слов’янських народів цим словом називали союз чоловіка та жінки.

Сповідуючи загальнолюдські цінності, люблячі молодята стають на весільний рушник, реєструють народження нової сім’ї, тим самим визнаючи її перед людьми і державою. За нинішній рік відділами державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області зареєстровано 1731 шлюб, із яких 86 нових сімей отримали шлях у подружнє життя завдяки проекту Міністерства юстиції України «Шлюб за добу», який діє у місті Суми.


Обираючи ім’я дитині – обираєте її долю.

Для батьків, які очікують появи дитини, завжди виникає запитання номер один: яке дати новонародженій дитині ім’я? Чим керуватися при виборі імені? Модою на імена? Гарним звучанням? Бажанням увічнити ім’я близького родича? У батьків є свобода вибору.

На Сумщині за 2017 рік народилось близько 4 000 дітей. І найчастіше для своїх новонароджених донечок батьки вибирали імена – Софія, Анна, Анастасія, Вероніка, Вікторія, Єва, Марія, Мілана, Поліна.

Серед імен дівчаток зустрічаються такі імена як – Юля та Марічка, Алісія та Аніта, Еліс та Еріка, Еллана та Евеліна, Луіза та Лаура, Еріка та Мікаелла, Єсенія та Стефанія, Джесіка – Чіаманда.

При виборі імені для хлопчиків батьки найчастіше віддавали перевагу іменам – Артем, Іван, Дмитро, Нікіта, Тимур, Олександр та Максим.

До рідковживаних імен хлопчиків можна віднести такі імена як – Емір та Арслан, Габер та Дарій, Ельдар та Вілєн, Домінік та Домініан, Єфим та Рустем, Жад та Демір.

Серед сучасних чоловічих імен рідко зустрічаються Остап, Мирон та Борис, Захар, Мирослав, Ростислав та Всеволод.

До вибору власного імені дитини батькам слід ставитися з усією відповідальністю, щоб не довелося їхнім нащадкам у майбутньому порушувати питання про зміну імені в юридичному порядку.


СПІЛЬНА НАРАДА ЩОДО ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ СУДІВ

20 червня 2017 року в Тростянецькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області пройшла спільна нарада з працівниками Тростянецького бюро правової допомоги щодо взаємодії при виконанні рішень судів, інших органів (посадових осіб).

В ході наради заплановано заходи по інформуванню населення з питань законодавства, що регулює примусове виконання рішень.


Маю право на українські документи!

З метою захисту прав громадян України, зокрема, осіб, які мешкають на тимчасово окупованій території України (Автономна Республіка Крим, м. Севастополь) та зоні проведення АТО, Міністерство юстиції України ще у лютому 2016 року визначило спрощену процедуру проведення державної реєстрації актів цивільного стану.

Спрощений порядок державної реєстрації народження та смерті дає можливість таким особам отримати необхідний документ протягом 24 годин.

Для цього достатньо здійснити два кроки:

1)            подати заяву про встановлення відповідного факту до будь-якого суду України незалежно від свого місця проживання (зразок заяви за посиланням - https://www.facebook.com/notes/відділ-драцс-управління-державної-реєстрації-гтую-у-сумській-області/зразки-заяв-про-встановлення-фактів-народження-та-смерті/1361415847283912/,) з квитанцією про сплату судового збору: 336,80 грн. – з 01.05 - по 30.11.2017 року; 352,40 грн. – з 01.12. по 31.12.2017 року;

2)            отримати рішення суду, яке подати до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану разом із паспортом громадянина України, та отримати відповідний документ.

За поточний період нинішнього року на Сумщині проведено 45 державних реєстрації на підставі рішень суду, з яких:

14 – про державну реєстрацію народження (Автономна Республіка Крим – 3, м. Севастополь – 3, Донецька область – 7, Луганська область – 1);

31 - про реєстрацію смерті (Автономна Республіка Крим – 3, м. Севастополь – 1, Донецька область – 12, Луганська область – 15).


ЗАХИЩЕНЕ ДИТИНСТВО: АЛІМЕНТИ ЗБІЛЬШЕНО

Мовою закону, алімéнтиобов'язокутримання у визначених законом випадках одним членом сім'ї інших, які потребують цього. Мовою загальнолюдських цінностей ми говоримо про те, що батьки повинні дбати про своїх дітей. Найпоширенішим є утримання батьками неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги – саме на цьому аспекті закцентуємо увагу, адже відбулися серйозні зміни на законодавчому рівні.

Президент України Петро Порошенко підписав закон, яким передбачено збільшення мінімальної суми аліментів на одну дитину з 30% до 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Вказані зміни набирають чинності з 08 липня 2017 року. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму на 2017 рік мінімальний розмір аліментів, який повинен сплачувати батько (мати) щомісячно на утримання дитини становить:

– для дитини віком до 6 років з 01 травня по 30 листопада – 713 грн., з 01 грудня – 746 грн.

– для дитини віком від 6 до 18 років з 01 травня по 30 листопада – 888,50 грн., з 01 грудня – 930 грн.

Аліменти, відповідно до закону, є власністю дитини, а розпоряджається ними, виключно для потреб дитини, один з батьків, на чиє ім`я вони надходять.

При тому законом врегульовується виплата аліментів людиною, яка є ФОПом на спрощеній основі, офіційно не працює та людей, які працюють за кордоном. Такі особи будуть змушені сплатити заборгованість за відсотком від середньої зарплати населеного пункту, де проживає платник.

На жаль, проблема виплат аліментів на сьогодні є гострою. І вона складається з двох аспектів: економічного та, мабуть, більше – морального. Для Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області, кожного державного виконавця ці виконавчі провадження – під особливим контролем, адже мова йде про дітей – майбутнє країни.

На сьогодні у Тростянецькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області знаходиться 500 виконавчих проваджень по виплаті аліментів на дітей. І жодне з них не залишається поза увагою державних виконавців.


Стажування

Шановні колеги!

Повідомляємо, що наразі відбувається активний набір стажистів в органи юстиції (зокрема, і в органи державної виконавчої служби).

До стажування допускаються особи з юридичною освітою (або студенти юридичних факультетів починаючи з 3-го курсу), що не перебувають на державній службі (і не працюють взагалі) і яким МЕНШЕ 25 років.

Якщо ви маєте знайомих, що відповідають цим вимогам, просимо залучати їх до проходження стажування в органах юстиції! Це унікальна можливість дізнатися про особливості проходження державної служби в органах юстиції та набратися досвіду юридичної роботи для успішного проходження конкурсного відбору у майбутньому (якщо з'явиться бажання працювати в органах юстиції).

Подати заявку на стажування можна за допомогою онлайн-сервісу "Соціальний ліфт": https://online.minjust.gov.ua/sotsialnyj-lift/#lift4-area

Дякуємо за співпрацю.

З повагою, відділ персоналу ГТУЮ у Сумській області


ВАКАНТНА ПОСАДА

Наказом Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 31.05.2017 № 215/06 оголошено конкурс на зайняття посади державного виконавця Тростянецького районного відділу державної виконавчої служби на період соціальної відпустки основного працівника. Строк подання документів до 23.06.2017. Додаткова інформація за телефоном 65-02-07, 5-13-78.


Хто змушує дітей плакати?

Бути батьками – велике щастя та Божий подарунок. Діти дарують радість, розфарбовують наше життя у яскраві кольори. Проте, справжніми батьками стають далеко не всі. Іноді доля позбавляє дитину щастя бачити тата і маму разом , бо хтось з батьків шукає кращої долі і залишає свою сім’ю ……

Дорогі татусі і мами,  не позбавляйте свою дитину можливостей, які є в інших дітлахів. Сплачені вчасно аліменти, не замінять батьківської любові, але забезпечать ваших діток належними умовами для всебічного розкриття їх здібностей та повноцінного життя.

Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області нагадує, що стаття 182 Сімейного кодексу України захищає права дитини і зобов’язує батьків сплачувати аліменти не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Будьте справжніми відповідальними батьками і щасливі оченята Вам обов’язково віддячать ніжними обіймами.  


УКРАЇНСЬКІ НАРЕЧЕНІ ЗАВОЙОВУЮТЬ СВІТ

Людським почуттям, а особливо – любові, непідвладні час та кордони. Так, починаючи від Роксолани та Анни Ярославни, попит на українських наречених у світі не зменшується. Адже у Сумській області із 1043 зареєстрованих за нинішній рік шлюбів - 70 зареєстровано з іноземними громадянами.  

Географія укладених шлюбів з іноземцями обширна. Це і громадяни країн СНД, Близького Сходу, Європи та Америки.

Наразі, у місті Суми з лютого 2017 року діє пілотний проект МЮУ «Шлюб за добу», в межах реалізації якого 50 пар наречених стали чоловіком та дружиною, серед яких 10 сімейних пар є іноземними громадянами.

Отож, не втрачайте один одного – адже подих коханого поруч - є радість більша, ніж сама любов.


Діти – наше майбутнє!

Наближається свято – День захисту дітей. У підтримку дітей, які з тих чи інших причин повністю або частково позбавлені батьківського піклування, Тростянецький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області завітав до Гребениківської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату Тростянецького району.  Юні модниці дуже зраділи подарованому набору майстра-перукаря, пообіцяли кожного дня робити гарні зачіски та подякували колективу ДВС, що допомогли з вибором майбутньої професії!


ЄВРОПА ВАБИТЬ ТА ЧЕКАЄ

Послуги щодо проставлення апостиля -  спеціального штампу апостиляції, що робить документи чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції, на території України з листопада 2015 року надають відділи державної реєстрації актів цивільного стану.

Ось, наприклад, у місті Тростянці у  2017 році за кордон мали намір виїхати 10 українців, які звернулися до відділу  ДРАЦС міста Тростянець  ГТУЮ у Сумській області, для проставлення апостиля, і дійсність 12 документів була засвідчена Міністерством юстиції України.

Отож не зволікайте! Для здійснення запланованого необхідно оформити велику кількість документів, які мають бути легалізовані. Без цього за кордоном не можна вступити до вищих навчальних закладів, відкрити свою справу або влаштуватися на солідну роботу, а також оформити законний шлюб зі своїм іноземним обранцем.  


БЕЗВІЗ не для кожного

Довгоочікуваний безвіз нарешті дочекалися й українці. Проте, не кожен зможе скористатись цим правом.  Заборона виїзду  за кордон так і залишиться для тих, хто не сплатив свої борги. Так, на виконанні в Тростянецькому районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області перебуває 12 виконавчих проваджень, по яким судом за поданнями державних виконавців боржникам тимчасово обмежено у виїзді за межі України.

 Найприкріше, коли жаданий відпочинок за кордоном закінчиться, так і не розпочавшись, оскільки працівники паспортного контролю перед перетином кордону, нагадають про невиконані зобов’язання. Отже, плануйте свою відпустку заздалегідь, пересвідчіться, що у вас відсутні борги, і нехай на відпочинку вас чекають лише приємні «сюрпризи»!            


Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2016 року №1717/5  "Про запровадження пілотного проекту у сфері державної реєстрації громадських формувань". Відповідно до якого повноваження працівників Охтирського місцевого центру з надання БВПД розширюється. Відтепер на Охтирський місцевий центр буде покладено повноваження, які стосуватимуться прийому заяв громадян щодо реєстрації громадський організацій та видачі відповідних свідоцтв при цьому реєстрація громадських організацій відбуватиметься у Головному управління юстиції у м. Суми.


Нові розміри плати за проведення державної реєстрації прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав

           З 1 січня 2016 року  набрали чинність зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав  на нерухоме  майно та їх обтяжень», якими встановлено нові розміри плати за проведення  державної реєстрації прав  та внесення  змін до записів  Державного реєстру прав.

Так, відповідно до  статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме  майно та їх обтяжень» адміністративний збір за державну реєстрацію прав  справляється у  такому розмірі: 

1

За державну реєстрацію права  власності на нерухоме  майно (крім випадків  державної реєстрації права власності  на підприємство як єдиний майновий комплекс)

у строк 

5 робочих днів

0,1 розміру мінімальної заробітної плати

140 грн.

За державну реєстрацію права  власності  на підприємство як єдиний майновий  комплекс 

у  строк

14 робочих днів

1 мінімальна заробітна плата

1 380 грн.

2

За державну реєстрацію права  власності на підприємство як єдиний майновий комплекс 

 

у строк

7 робочих днів

5 мінімальних заробітних плат

6 890 грн.

протягом 24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття  заяви

10 мінімальних заробітних плат

13 780 грн.

3

За державну реєстрацію права  власності (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс)

 

у строк

2 робочі дні

1 мінімальна  заробітна плата

1 380 грн.

протягом

24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття  заяви

2 мінімальні заробітні плати

2 760 грн.

протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття  заяви

5 мінімальних заробітних плат

6 890 грн.

4

За державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності 

 

50% адміністративного збору за державну реєстрацію права  власності

70 грн.

5

За державну реєстрацію обтяжень

у строк  протягом 

24 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту  прийняття  заяви

0,05 розміру  мінімальної заробітної плати

70 грн.

протягом 

2 годин

0,5 розміру мінімальної  заробітної плати

690 грн.

6

За внесення  змін до записів  Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної  з вини заявника

 

0,04 розміру  мінімальної заробітної плати

60 грн.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному  розмірі, встановленому  законом  на 1 січня календарного року, в якому  подаються  відповідні документи для  проведення державної реєстрації прав, та округлюється  до найближчих десяти гривень.

За державну реєстрацію права власності на частку у праві спільної власності на об’єкт нерухомого майна адміністративний збір сплачується в повному розмірі.

У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір підлягає поверненню.


Звернення до відділів державної реєстрації актів цивільного стану

через мережу Інтернет

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року No 669-р «Про реалізацію пілотного проекту у сфері державної реєстрації актів цивільного стану», пункту 10 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року No 228, відділи державної реєстрації актів цивільного стану територіальних управлінь юстиції у Сумській області долучилися до пілотного проекту Міністерства юстиції України щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет, згідно наказу Міністерства юстиції України No 1187/5 від 09.07.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 липня 2015 р. за No 812/2725, зі змінами.

За умови даного проекту громадяни мають можливість за допомогою Веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану: (http://dracs.minjust.gov.ua/) записатись на прийом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у зручний для них час, задати питання в онлайн режимі, подати заяви на реєстрацію актів цивільного стану, а саме: про шлюб, про народження, про смерть, про розірвання шлюбу, про зміну імені, про повторну видачу свідоцтв, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про поновлення актового запису, про внесення змін та доповнень, а також заява на видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян та інші.


Відтепер проставити апостиль стало можливим через

відділи державної реєстрації актів цивільного стану

     Апости́ль (з фр. apostille) – спеціальний штамп апостиляції, що засвідчує дійсність підписів, статусу осіб, печаток; підтвердження підписів і печаток на офіційних документах апостилем робить ці документи чинними в усіх країнах-учасницях Гаазької конвенції, до якої Україна приєдналась 10 січня 2002 року.

 З 20 листопада 2015 року змінено порядок його проставлення на офіційних документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України. Новий порядок дозволяє робити це через відділи державної реєстрації актів цивільного стану територіальних управлінь юстиції.

Відтепер громадяни, яким необхідно проставити апостиль на документах, що видані органами державної реєстрації актів цивільного стану, судами та нотаріусами, з метою їх подальшого використання за кордоном, мають можливість проставляти апостиль на документах, не відвідуючи місто Київ та, не звертаючись, до посередників.

Для цього, громадянин повинен пред’явити до відділу державної реєстрації документ, що посвідчує його особу, відповідні документи для проставлення апостиля та документ про оплату за проставлення апостиля.

Заява на проставлення формується та реєструється виключно за наявності документа про оплату послуги з проставлення апостиля.

Наказом Міністерства юстиції України від 18.12.2003 № 161/5 «Про розмір та порядок оплати послуг за проставлення апостиля» визначена плата за проставлення апостиля:

• для громадян України, іноземців та осіб без громадянства – 3 неоподатковувані мінімуми доходів громадян (51 грн);

• для юридичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян   (85 грн).

Від унесення плати звільняються  інваліди 1-ої і 2-ої груп, інваліди Великої Вітчизняної війни,  громадяни,  які  належать  до першої  категорії  потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи, та діти-сироти у разі  проставляння  апостиля  на  документах,  що стосуються безпосередньо цих громадян.  

Проставлення апостиля, відмова в його проставленні здійснюються у строк до 2 робочих днів.

Строк проставлення апостиля може бути продовжено до 20 робочих днів - у разі необхідності отримання зразка підпису, відбитка печатки та/або штампа, а також здійснення перевірки документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у випадках відсутності відомостей про них у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян та/або виникнення сумніву щодо їх достовірності. 

Слід звернути увагу, що, якщо текст документа неможливо прочитати внаслідок пошкодження; документ написаний чи підписаний олівцем або отриманий через засоби факсимільного зв'язку;   у документі є незастережені виправлення або дописки, у простав денні апостиля може бути відмовлено. У разі відмови у проставленні апостиля плата за надання послуг у проставленні апостиля не повертається.

На сьогодні, наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2015 № 2268/5 визначено перелік відділів державної реєстрації актів цивільного стану України, які уповноважені на проставлення апостиля – 340 відділів. У Сумській області визначено 8 відділів державної реєстрації актів цивільного стану, які уповноважені на проставлення апостиля:

-  Відділ державної  реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Сумській області;

- Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Білопільського районного управління юстиції у Сумській області;

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Глухову Глухівського міськрайонного управління юстиції у Сумській області;

- Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Конотопу Конотопського міськрайонного управління юстиції у Сумській області;

- Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Охтирка Охтирського міськрайонного управління юстиції у Сумській області;

-  Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Путивльського районного управління юстиції у Сумській області;

-  Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Ромни Роменського міськрайонного управління юстиції у Сумській області;

- Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Шостка Шосткинського міськрайонного управління юстиції у Сумській області.

 

        В подальшому вище вказаний перелік відділів державної реєстрації актів цивільного стану підлягатиме розширенню.


УВАГА!!!

18 вересня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 14.09.2015 № 1724/5 «Про внесення зміни до наказу Міністерства юстиції України від 25 липня 2014 року № 1218/5», яким внесені зміни до наказу Міністерства юстиції України від 25.07.2014 № 1218/5 «Про пілотні проекти у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відповідно до внесених змін Сумська область залучена до пілотного проекту «Екстериторіальність подання документів» у сфері державної реєстрації бізнесу.

Учасниками даного пілотного проекту є територіальні органи Міністерства юстиції України у Вінницькій, Київській, Одеській та Сумській областях, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Івано-Франківське міське управління юстиції, Калуське міськрайонне управління юстиції Івано-Франківської області.

Пілотний проект «Екстериторіальність подання документів» полягає в поданні документів для проведення реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців незалежно від місцезнаходження/місця проживання цих осіб, у межах Вінницької, Київської, Одеської та Сумської областей, Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Івано-Франківського міського управління юстиції, Калуського міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області, у випадках, якщо такі документи подаються не за місцезнаходженням/місцем проживання юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.


Тижня правових знань

Про проведення

На виконання Указу Президента України № 992 від 18 жовтня  2001 року «Про Національну програму правової освіти населення» з 05  по 09 жовтня 2015 року пройшов Тиждень правових знань на тему: «Знай свої обов’язки, поважай правопорядок і закон».

Для проведення  заходів по Тижню правових знань були залучені працівники суду, прокуратури, міліції, відділу культури, відділу освіти, районного центру соціальної служби у справах сім’ї, дітей та молоді, служби у справах дітей,  навчальні заклади, ЗМІ та інші.

З учнями початкової школи проведені виховні години на тему: «Знай свої права та обов’язки». З учнями 5-11 класів проведені години спілкування на правову тематику, а саме: «Школа – моя маленька Батьківщина», «Права та обов’язки учнів школи» (Білківська ЗОШ, Буймерська ЗОШ) «Закон обов’язковий для всіх», «Мораль – опора права» (Тростянецькі СШ № 1, 2, 3); «Права людини починаються з прав дитини» (Тростянецька СШ № 5), правовий турнір «Слідство ведуть правознавці», гра «Що?Де?Коли?» за темою «Закон і ми», вікторина на тему: «Запитання від Феміди», круглий стіл на тему:  «Конституція України – логічне продовження розвитку українського державотворення» (Боромлянський НВК).

У рамках Тижня правових знань для учнів Тростянецької спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 2 проведено: І етап Всеукраїнських учнівських олімпіад з правознавства (9-11 класи) на тему: «Знай свої обов’язки, поважай правопорядок і закон»; конкурс плакатів (9-11 класи); правова вікторина серед учнів 9-х класів; виховні години «Знай свої права та обов’язки» (1-4 класи); зустрічі з працівниками правоохоронних органів, прокурором прокуратури Тростянецького району Шаповал О.Т. (8-А, 8-Б класи); інспектором відділення ДАІ з обслуговування Тростянецького району Власенком М.М. (6 клас) та працівником РВ УМВС в Сумській області  Кравцун Л.В.

У Тростянецькій СШ І-ІІІ ступенів № 5 було проведено ряд заходів до Тижня права, а саме:  в бібліотеці школи організована  книжкова виставка, презентація видань про права людини та інша література правового характеру: «Я громадянин своєї держави».

У рамках проведення уроку «Права людини» з нагоди проголошення Загальної декларації прав людини, учні 4-А класу відвідали виховне заняття      «Кожна дитина має права», не менш цікавою була і виховна година у 7-Б класі «Декларація прав людини – права і обов’язок кожного», а учні 6-Б класу провели круглий стіл на тему: «Права людини починаються з прав дитини».         Школярі молодшої школи, учні 4-х класів,  провели бесіду на тему: «Мої права -  мої обов’язки»  із оперуповноваженим кримінальної міліції у справах неповнолітніх   Тростянецького РВ УМВС України в Сумській області  капітаном міліції  Мироненко О.О.

В Тростянецькій СШ І-ІІІ ступенів № 3 було проведено: годину спілкування в 7-Б класі на тему: «Підліток і закон», круглий стіл у    8-А класі на тему: «Життя людини – найвища цінність», тренінгові заняття в 8-х класах на тему: «Підлітки мають знати свої права» та в 10 класі – на тему: «Права підлітків на охорону здоров'я».

Учні 9-х класів провели екскурсію в Тростянецький районний суд, де мали зустріч із суддею Линник О.С., яка прочитала лекцію на тему: «Про неприпустимість правопорушень підлітками».

Шкільний бібліотекар провела для учнів школи огляд виставки літератури на правову тематику.

Для учнів 1-4 класів було проведено презентацію творчих робіт учнів на тему: «Я маю права і виконую обов’язки».

Класні  керівники    1-11 класів провели   виховні     заходи    на    правову тематику:

Казкову вікторину «Дитина та право»; урок – подорож «Я і мої права»; бесіди – презентації «Знай свої права та про обов’язки не забувай», «Я маю право знати свої права», «Твої права та обов’язки»; виховні години  «Кожна дитина має право на любов і піклування», «Я і мої права», Наші права – щасливе дитинство».

В Тростянецькі ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4 класними керівниками проведені виховні бесіди на теми: «Школа – моя маленька Батьківщина», «Права та обов’язки малого громадянина», «Права та обов’язки учнів школи», «Закон обов’язковий для всіх», «Знаю права, виконую обов’язки», «Права дитини», «Світова книга прав дитини», «Мораль – опора права»; у шкільній бібліотеці організована виставка літератури «Права та обов’язки громадянина України»; відбулася зустріч учнів 9-11 класів із начальником відділу державної виконавчої служби Тростянецького районного управління юстиції      Шлімаковим О.М.на тему: «Крадіжки. Кримінальна відповідальність за скоєння крадіжок».

В Смородинському навчально-виховному      комплексі:    загальноосвітня  школа    І - ІІ   ступенів -   дошкільний       навчальний    заклад    Тростянецької районної ради Сумської області   проведено :       вечір  запитань  та  відповідей на тему: «Знай свої  обов’язки, поважай правопорядок  і  закон» 6 -9 класи; відеолекторій   «Ні - шкідливим  звичкам !» 8 – 9 класи;  «Всім  світом  проти!» (конкурс  малюнків: «Бій шкідливим  звичкам !»; антиреклама на тютюнові та горілчані  вироби) 5-7 класи;  читацька  конференція на тему: «Бути  патріотом  своєї  країни, що  це  означає?» обговорення літератури на патріотичну, морально -  правову  тематику)7-9 класи;  урок  Доброти  і  Милосердя (обговорення  ситуацій) 1- 4 класи; година спілкування на тему: «Мої  права  та обов’язки» 5- 9 класи.

В Тростянецькій спеціалізованій школі І – ІІІ ступенів № 1  проведений  Тиждень правових знань на тему: «Знай свої обов’язки, поважай правопорядок і закон», який приурочений до дня юриста. Під час тематичного Тижня проведені наступні заходи:

У кожному класі школи проведені тематичні виховні години: ігрова вікторина на тему: «Права людей починаються з прав дитини»; година спілкування  на   тему:  «Закон,  права  і  обов’язки»;  виховна  година  на  тему:

«Закон та право для всіх єдині»; конкурс малюнків «Я малюю свої права»; година спілкування на тему: «Злочин і кара»; інформаційна година «Права дітей» (знайомство з Конвенцією про права дитини); година спілкування на тему: «За законами жити - біди не знати»; виховна година  на тему: «Від громадянина України – до громадянина Землі»; виховна година на тему: «Знай свої обов’язки, поважай правопорядок і закон»; година спілкування на тему: «Знай свої обов’язки, поважай правопорядок і закон»; диспут на тему: «Знаємо свої права, виконуємо обов’язки»; виховна година на тему: «Правові особливості праці та працевлаштування неповнолітніх».

В Жигайлівській ЗОШ І-ІІІ ступенів проведена загальношкільна лінійка про початок Всеукраїнського Тижня права. Учителем правознавства Пустовітом О.М., проведена класна година у 9 класі на тему: «Виконуй свої обов’язки і май свої права». Бібліотекарем Глушко І.В. організована виставка літератури у шкільній бібліотеці на тему: «Права та обов’язки». Проведено бесіди класними керівниками у 7, 9, 10 класах на теми: «Конституційні обов’язки громадян України», «Механізми збереження правопорядку і дисципліни», «Знай свої обов’язки». Учителем образотворчого мистецтва Рябоконь Ж.М. організовано виставку дитячих малюнків на тему: «Захист Вітчизни – почесний обов’язок громадянина України». Учителем правознавства Пустовітом О.М. проведено підведення підсумків Тижня права.

Відбулася зустріч учнів 9 – 11 – х класів працівником Тростянецького РВ УМВС, майором міліції Станішевським Ю.Д. на тему: «Особливості відповідальності неповнолітніх за правопорушення». В ході зустрічі учні школи були ознайомлені з нормами Конституції України та міжнародних актів (Декларація прав дитини та Конвенція про права дитини) в частині прав, свобод та обов’язків  дітей в Україні.

У бібліотечних закладах району оформлені постійно-діючі книжкові виставки, тематичні перегляди літератури: правові знання громадян; правова стежина; твої права і відповідальність; Закон. Право. Обов’язок.

В читальній залі районної бібліотеки для учнів 9-В класу СШ № 5   відбулася школа правової культури «Громадянин ХХІ століття».На  захід був запрошений  уоперуповноважений кримінальної міліції у справах дітей  В.С.Слабоспицький,    який    розповів школярам про адміністративні і кримінальні правопорушення, права і  відповідальність молоді.


УВАГА!!!

Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Тростянецького районного управління юстиції повідомляє,що з 22 жовтня 2015 року послуги з питань державної реєстрації права власності на нерухоме майно будуть надаватися Центром надання адміністративних послуг Тростянецької районної державної адміністрації за адресою:

вулиця Горького,3 (каб.6)

м.Тростянець

тел. 5-19-99

 


В районі проходить Тиждень права

         На виконання пункту 20 розділу ІІІ Національної програми правової освіти населення, затвердженої Указом Президента України від 18 жовтня 2001 року № 992, пункту 20 розділ у VI Програми правової освіти населення Сумської області на 2011-2015 роки, затвердженої розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації від 10 травня 2011 року № 332, наказу Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 29 вересня 2015 року № 487/06 «Про проведення Тижня правових знань» та на виконання плану роботи обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти населення на 2015 рік, з метою створення належних умов для набуття широкими верствами населення правових знань та навичок у їх застосуванні, підвищення рівня правової культури громадян, з 05 по 09 жовтня 2015 року в районі проводиться Тиждень правових знань на тему: «Знай свої права, поважай правопорядок і закон», який присвячений до Дня юриста в Україні.

         До проведенння Тижня провових знань запрошуються навчальні та інші заклади правового спрямуванння, заклади освіти і культури району.


УВАГА!!!

Повідомляємо, що 01.01.2015 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 722 “Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження”, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Порядок).

Згідно п. 3 вищевказаної постанови Уряду визначено, що до 1 жовтня 2015 року до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру прав та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі, як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього, на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції. В інформаційній довідці зазначається інформація, наявна в Державному реєстрі прав, залежно від змісту запитуваної інформації.

Слід зазначити, що Порядком визначено умови та підстави безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів (далі – користувачі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (далі – реєстри) у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, а також механізм користування такими реєстрами.

Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів надається (припиняється) на підставі договору, укладеного між таким користувачем та адміністратором Державного реєстру прав.

У разі коли користувачем є посадова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договір укладається між органом, у якому працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав. Якщо користувачем є державний нотаріус, договір укладається між державною нотаріальною конторою, у якій працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав. Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

Користувач під час здійснення повноважень, визначених законом, користується інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна з Державного реєстру прав. За відсутності інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно у Державному реєстрі прав користувач використовує інформацію про зареєстровані речові права з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та про іпотеки з Державного реєстру іпотек щодо цього об’єкта.

Адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ДП «Національні інформаційні системи».

Відповідно до Порядку отримання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами внутрішніх справ, органами прокуратури, органами Служби безпеки України, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 31.03.2015 № 466/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.03.2015 за № 349/26794, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи Служби безпеки України (далі – Державні органи) мають можливість отримати інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі - ЄДР) в електронній формі.

Для створення облікового запису отримання відомостей Державними органами необхідно виконати наступні кроки:

Ознайомитись з порядком отримання Державними органами облікових записів для доступу до безкоштовного отримання витягів та довідок з ЄДР, розміщеному на веб-сайті Технічного адміністратора.

Направити заявку на підключення, яка є додатком до узгодженого Міністерством юстиції України договору приєднання, на адресу Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» у паперовому вигляді або в форматі електронного документу.

Для оформлення запиту Державним органом на надання електронного витягу чи довідки (за юридичною особою, фізичною особою-підприємцем чи відокремленому підрозділу юридичної особи) необхідно натиснути кнопку "Створити запит".

Електронні відомості з ЄДР відрізняються за змістом та за критеріями пошуку, детальніше про критерії пошуку та інформацію, що включається у запити, можна ознайомитись на сторінці "Інформація".

Враховуючи те, що надання безпосереднього доступу таким користувачам до Державного реєстру прав для отримання необхідної в службовій діяльності інформації здійснюється на договірних засадах, з метою забезпечення можливості подальшої безперешкодної роботи керівникам вказаних органів необхідно до 01.10.2015 вжити вичерпні заходи стосовно отримання такого доступу, оскільки після 1 жовтня поточного року органи державної реєстрації прав будуть позбавлені можливості надавати відповідну інформацію.

 Для отримання інформації з даного питання пропонуємо Вам  звернутися до Сумської філії ДП «Національні інформаційні системи» : м. Суми, вул. Курська, 18-а , Телефон:(0542) 65-78-40 директор; 65-78-39 заступник директора; 77-32-25, 67-96-15 адміністратори;65-76-98 бухгалтерія; 77-32-27 інженери.

 


ДО ВІДОМА ГРОМАДЯН!

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області повідомляє, що наказом Міністерства юстиції України від 27.08.2015 № 1603 були внесені зміни до наказу Міністерства юстиції України від 09 липня 2015 року № 1187/5 “Про запровадження пілотного проекту щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів  цивільного стану через мережу Інтернет”. Вказаним наказом був доповнений перелік відділів державної реєстрації актів цивільного стану — учасників пілотного проекту.    До переліку ввійшли всі відділи державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області.                                                                                               

З 07 вересня 2015 року громадяни мають можливість подавати заяви щодо проведення державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Сумської області. Для цього потрібно зайти на сайт Міністерства юстиції України (https://minjust.gov.ua/), вибрати “Електронні сервіси онлайн”, натиснути вкладку “Кабінет електронних сервісів” та зайти на веб-портал “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану”.

Зареєструвавшись на веб-порталі http://dracs.minjust.gov.ua/, Користувач може:

  • заповнити заяви всіх видів, що подаються до органів ДРАЦС;
  • надіслати до відділів ДРАЦС скан-копії документів;
  • здійснити онлайн-оплату послуг з використанням платіжних систем;
  • записатися на прийом до відділу ДРАЦС із зазначенням зручних дати і часу;
  • задати питання та отримати відповіді від відповідальних осіб органів ДРАЦС;
  • відслідковувати стан заяв або звернення в Особистому кабінеті.

 

Начальник відділу ДРАЦС С.І.Кірічко


До уваги засновників та керівників юридичних осіб!

 Нагадуємо, 21 травня 2015 року Верховною радою України прийнято Закон України № 475-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (далі – Закон), яким, серед іншого, було продовжено на чотири місяці (тобто до 25 вересня 2015 року) строк подачі юридичними особами, зареєстрованими до набрання чинності Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1701-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів», відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) їх учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа, або про відсутність такого кінцевого бенефіціарного власника (контролера).

З метою спрощення процедури реалізації норм вищезазначеного закону Міністерством юстиції України прийнято ряд наказів, зокрема Наказ Міністерства юстиції України від 17 червня 2015 року № 992/5 «Про внесення змін до наказу міністерства юстиції України від 14 жовтня 2011 року № 3178/5», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 червня 2015 року за № 725/27170, яким викладено в новій редакції форми реєстраційних карток 1, 2, 4, 8, 16, відповідно до яких надається можливість:  подавати відомості про відсутність у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її учасника (засновника), якщо учасник (засновник) – юридична особа (форми, 1, 2, 4 та 16);   не заповнювати і не подавати окремі сторінки реєстраційної картки форми 4, у яких відсутні поля, що необхідно заповнити для внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (форма 4); друкувати реєстраційну картку форми 4 на одному або двох боках аркуша.

Крім цього, звертаємо увагу, що інформація про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) не подається: 

  • політичними партіями;
  • творчими спілками та їх територіальними осередками;
  • адвокатськими об’єднаннями;
  • торгово-промисловими палатами;
  • релігійними організаціями;
  • державними та комунальними підприємствами;
  • державними органами;
  • органами місцевого самоврядування та їх асоціаціями;
  • юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками (членами).

Враховуючи вищевикладене, звертаємо увагу засновників (учасників) юридичних осіб не гаяти час та своєчасно подати інформацію до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, легалізації об’єднань громадян та засобів масової інформації Охтирського міськрайонного управління юстиції, який знаходиться за адресою: вул. Чкалова, 27-а (третій поверх).

В. о. начальника відділу А.А.Єщенко 


Скорочено строки надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

22 червня 2015 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2015 року №190 «Про надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки».

Згідно даного нормативно-правового акту державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно  може здійснюватись у скорочені строки.

Для державної реєстрації права власності, якщо вона проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно, та державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс встановлено строк - 14 робочих днів з моменту реєстрації заяви. Відтепер, дану послугу можливо отримати за 5 робочих днів, за це необхідно сплатити у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно становить 5 робочих дні з моменту реєстрації заяви. Скорочений строк державної реєстрації речових прав на нерухоме майно - 3робочих дні, а плата за це встановлена у подвійному розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень. Відтепер державна реєстрація обтяжень можлива за 2 години з моменту реєстрації заяви. При цьому необхідно сплатити суму у розмірі адміністративного збору за державну реєстрацію обтяження.

Надання інформації в паперовій формі або відмова в її наданні здійснюються не пізніше наступного робочого дня з моменту надходження до органу державної реєстрації прав, нотаріуса відповідної заяви. З 22 червня 2015 року інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у паперовій формі можна отримати лише за одну годину з моменту реєстрації заяви, якщо сплатити у подвійному розмірі плати, що стягується згідно із законодавством за надання інформації відповідного виду.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно  здійснюються державним реєстратором у скорочені строки виключно за заявою, форма та вимоги до заповнення якої встановлюються Міністерством юстиції.

У разі відмови в державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації, прийняття державним реєстратором рішення про розгляд заяви після поданої раніше заяви стосовно того самого майна або відмови в наданні інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження з Державного реєстру прав у випадках, передбачених законодавством, плата за надання таких послуг у скорочені строки не повертається.

У разі ненадання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у скорочені строки з вини державного реєстратора плата за їх надання у такі строки повертається заявникові. При відсутності інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження у Державному реєстрі прав і реєстрах, до яких до 2013 року вносилася відповідна інформація, плата за надання такої інформації у скорочені строки не повертається.


До уваги адвокатів!

Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Заяви для проходження конкурсу приймаються Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області, а також всіма районними, міськрайонними, міським управліннями юстиції до 30 вересня 2015 року.

З повним текстом оголошення можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Головного територіального управління юстиції у Сумській області (http\\:Sumyjust.gov.ua).

 


Оголошення про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області

 До уваги адвокатів!

На виконання наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2015 № 224/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги», Головне територіальне управління юстиції у Сумській області повідомляє про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, у Сумській області.

Претенденти, які пройшли конкурсний відбір, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 № 8.

Відповідно до Порядку і умов проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються до надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 № 1362, претенденти, які виявили намір взяти участь у конкурсі, повинні:

знати нормативно-правові акти у сфері захисту прав людини;

знати норми процесуального та матеріального права;

знати та дотримуватися Правил адвокатської етики;

знати законодавство у сфері безоплатної правової допомоги;

вміти складати процесуальні заяви, скарги та інші документи правового характеру;

вміти користуватися комп'ютером;

знати стандарти якості надання безоплатної правової допомоги;

володіти державною мовою (володіння англійською мовою та/або мовами національних меншин, які на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці становлять значну частину населення, є перевагою);

мати право на зайняття адвокатською діяльністю.

Для участі у конкурсі необхідно особисто подати за встановленою Міністерством юстиції формою заяву разом з такими документами:

копії паспорта, реєстраційного номера облікової картки платника податків, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, трудової книжки, документів про освіту, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, виданий не пізніше 10 днів до подання документів;

біографічну довідку та анкету за встановленою Мін'юстом формою, мотиваційний лист (до 500 слів) у довільній формі за підписом претендента.

Увага! Зразки заяви, біографічної довідки та анкети розміщено на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги http://www.legalaid.gov.ua/ua/konkurs-advokativ/vosmyi-konkurs.

Заяви та документи, необхідні для участі у конкурсі, приймаються до 30 вересня 2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Сумській області та управліннями юстиції:

 

Адміністративно-територіальна одиниця (місто та/або район)

Адреса для подання документів

Особи, що здійснюють зв'язок з претендентами, їх номери телефонів та адреси електронної пошти для довідок

  1.  

м. Суми

40003, м. Суми,

вул. Герасима Кондратьєва, 28,

Головне територіальне управління юстиції у Сумській області,

тел.: (0542) 66-19-48; 66-19-34;

                                     66-19-35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40000, м. Суми,

вул. Шишкарівська, 9

Сумське міське управління юстиції,

тел.: (0542) 66-19-10; 66-19-11

 

Данильченко І.М.

(0542) 65-07-08

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Зубко М.О.

(0542) 66-19-35

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Шаповал О.В.

(0542) 66-19-48, 66-19-36

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Лисенко О.П.

(0542) 66-19-34

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Гречка О.В.

(0542) 66-19-10

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Сумський район

40000, м. Суми,

вул. Я.Купала, 1,

Сумське районне управління юстиції,

тел.: (0542) 66-19-01, 66-19-02

 

Чхун С.А.

(0542) 66-19-01

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Білопільський район

41800, Сумська область,

м. Білопілля, вул. Леніна, 53,

Білопільське районне управління юстиції,

тел.: (0243) 7-14-08

 

Мельник В.В.

(0243) 7-14-08

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

 Буринський район

41700, Сумська область,

м. Буринь,

вул. Д.Бідного, 5

Буринське районне управління юстиції,

 тел.: (0254) 2-21-32

 

Гриценко П.М.

(0254) 2-21-32

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Великописарівський район

42800, Сумська область,

смт. Велика Писарівка,

пл. Леніна, 2

Великописарівське районне управління юстиції,

 тел.: (0257) 5-15-97

 

Мусієнко Л.М.

(0257) 5-15-97

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Глухівський район

41400, Сумська область,

м. Глухів,

вул. Шевченка, 10,

Глухівське міськрайонне управління юстиції,

 тел.: (0244) 2-42-52, 2-40-54,

2-21-24

 

Маснуха Н.С.

(0244) 2-40-54

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Конотопський район

41600, Сумська область,

м. Конотоп,

вул. Фрунзе, 21А,

Конотопське міськрайонне управління юстиції,

тел.: (0247) 6-14-36

 

Гагіна А.О.

(0247) 6-14-36

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Краснопільський район

 

42400, Сумська область,

смт. Краснопілля,

вул. Перемоги, 2,

Краснопільське районне управління юстиції,

тел.: (0259) 7-21-02

 

Придатко І.І.

(0259) 7-21-02

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Кролевецький район

41300, Сумська область,

смт. Кролевець,

вул. Комуністична, 5,

Кролевецьке районне управління юстиції,

тел.: (0253) 9-71-70

 

Дячок В.О.

(0253) 9-71-70

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Лебединський район

42200, Сумська область,

м. Лебедин,

вул. Інтернаціоналістів, 29,

Лебединське міськрайонне управління юстиції,

тел.: (0245) 2-14-99

 

Філоненко О.М.

(0245) 2-14-99

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Липоводолинський район

42500, Сумська область,

м. Липова Долина,

вул. Леніна, 18,

Липоводолинське районне управління юстиції,

тел.: (0252) 5-19-68

 

Руденко О.П.

(0252) 5-19-68

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Недригайлівський район

42100, Сумська область,

м. Недригайлів,

вул. Комінтерна, 2,

Недригайлівське районне управління юстиції,

тел.: (0255) 5-27-65

 

Резніченко С.В.

(0255) 5-27-65

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Охтирський район

42700, Сумська область,

м. Охтирка,

вул. Київська, 6,

Охтирське міськрайонне управління юстиції,

тел.: (0246) 2-49-62

 

Горбушко Д.В.

(0246) 2-49-62

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Путивльський район

41500, Сумська область,

м. Путивль,

вул. Леніна, 56,

Путивльське районне управління юстиції,

тел.: (0242) 9-15-51, 5-11-23

 

Шатілін Г.П.

(0242) 9-15-51

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Роменський район

42000, Сумська область,

м. Ромни,

бульвар Шевченка, 65,

Роменське міськрайонне управління юстиції,

тел.: (0248) 2-14-28

 

Бабій А.В.

(0248) 2-14-28

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Серединобудський район

41000, Сумська область, смт. Середино-Буда,

вул. Комуністична, 7,

Серединобудське районне управління юстиції,
тел.: (0251) 7-18-09

 

Харченко Т.В.

(0251) 7-18-09

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Тростянецький район

42600, Сумська область,

м. Тростянець,

вул. Горького, 55,

Тростянецьке районне управління юстиції,

тел.: (0258) 6-80-69

 

Шлімаков О.М.

(0258) 6-80-69

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

  1.  

Шосткинський район

41100, Сумська область,

м. Шостка,

вул. Горького, 4

Шосткинське міськрайонне управління юстиції,

тел.: (0249) 6-12-93, 7-05-66

 

Зацаринна Ю.В.

 (0249) 6-12-93

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

  1.  

Ямпільський район

41200, Сумська область,

смт. Ямпіль,

бульвар Ювілейний, 4,

Ямпільське районне управління юстиції,

тел.: (0256) 2-21-81

Рубан О.П.

(0256) 2-21-81

Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Конкурс проводиться у три етапи:

- перший етап – розгляд документів, поданих претендентами: 6-8 жовтня 2015 року за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28;

- другий етап – письмове тестування претендентів: 10 жовтня 2015 року з 11 год. до 13 год. 15 хв. за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28;

- третій етап – співбесіди з претендентами: 14-15 жовтня 2015 року за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 28. Точний день та час співбесіди кожного претендента буде окремо повідомлено під час реєстрації для проходження письмового тестування.

Голова конкурсної комісії І.М. Данильченко

Секретар О.В. Шаповал

 Інформацію підготувала: Головний спеціаліст відділу реєстрації нормативно-правових актів, правової роботи та правової освіти О.П. Лисенко

 

25.08.2015

 


Для реєстрації структурних утворень політичних партій надається:

1. Заява установленої форми.                                                                

Примітка. Заява повинна бути завірена керівним органом політичної партії

2. Копія Статуту політичної партії.  

3. Протокол установчих зборів або конференції, на яких було утворено структурне утворення політичної партії.

Порядок денний протоколу повинен містити питання:

-       створення структурного утворення політичної партії;

-       вибори керівників органів та вищої посадової особи, контролюючого органу структурного утворення;

На початку протоколу необхідно вказати загальну кількість членів структурного утворення політичної партії та кількість присутніх на засіданні, а також час та місце проведення засідання.

Якщо це протокол конференції, то необхідно вказати від якої кількості членів організації обраний кожен делегат.

Після обговорення кожного питання проводиться голосування, вказуються його результати та проставляються частини.

Підписує протокол головуючий та секретар.

4. Крім того, реєструючим органом при вирішенні питання про реєстрацію структурного утворення політичної партії враховуються вимоги статуту політичної партії, які регламентують порядок створення та обрання керівних органів структурного утворення політичної партії.    

5. Структурні утворення політичної партії що створюються з правом юридичної особи додатково подають в двох примірниках реєстраційну картку Форма №1, затверджену наказом Міністерства юстиції України від 14.10.2011 № 3178/5 "Про затвердження форм реєстраційних карток", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.10.2011 за № 1207/19945 із змінами, для включення до Єдиного державного реєстру для включення до Єдиного державного реєстру. 


РЕЄСТРАЦІЙНА СЛУЖБА ІНФОРМУЄ

Реєстраційна служба Тростянецького районного управління юстиції звертає увагу керівників органів місцевого самоврядування, органів державної влади, суду, органів внутрішніх справ, прокуратури, органів Служби безпеки України та інших органи державної влади, що 01.01.2015 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 24.12.2014 № 722 “Деякі питання надання інформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження”, якою затверджено Порядок доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки України, адвокатів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Порядок).

Згідно п. 3 вищевказаної постанови Уряду визначено, що до 1 жовтня 2015 року до укладення договору про надання доступу до Державного реєстру прав та отримання електронного цифрового підпису для роботи з Державним реєстром прав суди, органи місцевого самоврядування, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи доходів і зборів, органи Служби безпеки та інші органи державної влади (посадові особи) мають право отримувати інформаційну довідку з Державного реєстру прав у паперовій формі, як за об’єктом нерухомого майна, так і за суб’єктом права на нього, на підставі письмового запиту, форму та вимоги до заповнення якого встановлює Міністерство юстиції. В інформаційній довідці зазначається інформація, наявна в Державному реєстрі прав, залежно від змісту запитуваної інформації.

Слід зазначити, що Порядком визначено умови та підстави безпосереднього доступу посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судів, органів внутрішніх справ, органів прокуратури, органів Служби безпеки, нотаріусів, адвокатів (далі – користувачі) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі – Державний реєстр прав), Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек (далі – реєстри) у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, а також механізм користування такими реєстрами.

Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів надається (припиняється) на підставі договору, укладеного між таким користувачем та адміністратором Державного реєстру прав.

У разі коли користувачем є посадова особа органу державної влади або органу місцевого самоврядування, договір укладається між органом, у якому працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав. Якщо користувачем є державний нотаріус, договір укладається між державною нотаріальною конторою, у якій працює такий користувач, та адміністратором Державного реєстру прав. Доступ користувачів до Державного реєстру прав та реєстрів здійснюється з використанням електронного цифрового підпису.

Користувач під час здійснення повноважень, визначених законом, користується інформацією про зареєстровані речові права, їх обтяження на об’єкт нерухомого майна з Державного реєстру прав. За відсутностіінформації про зареєстровані речові права на нерухоме майно у Державному реєстрі прав користувач використовує інформацію про зареєстровані речові права з Реєстру прав власності на нерухоме майно, про обтяження речових прав з Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна та про іпотеки з Державного реєстру іпотек щодо цього об’єкта.

Адміністратором Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є ДП «Національні інформаційні системи».

Враховуючи те, що надання безпосереднього доступу таким користувачам до Державного реєстру прав для отримання необхідної в службовій діяльності інформації здійснюється на договірних засадах, з метою забезпечення можливості подальшої безперешкодної роботи керівникам вказаних органів необхідно до 01.10.2015 вжити вичерпні заходи стосовно отримання такого доступу, оскільки після 1 жовтня поточного року органи державної реєстрації прав будуть позбавлені можливості надавати відповідну інформацію.

Для отримання інформації з даного питання пропонуємо Вам  звернутися до Сумської філії ДП «Національні інформаційні системи» : м. Суми, вул. Курська, 18-а , Телефон:(0542) 65-78-40 директор; 65-78-39 заступник директора; 77-32-25, 67-96-15 адміністратори;65-76-98 бухгалтерія; 77-32-27 інженери.

 


ДО ВІДОМА ГРОМАДЯН!

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 09 липня 2015 року № 1187/5 “Про запровадження пілотного проекту щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів  цивільного стану через мережу Інтернет” (зі змінами внесеними наказом Міністерства юстиції України від 13 липня 2015 року № 1215/5) з 20 липня 2015 року у місті Києві, Київській та Одеській областях стартував пілотний проект щодо подання заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет. Даним наказом було затверджено Перелік відділів державної реєстрації актів цивільного стану — учасників пілотного проекту (додаток 1), Порядок роботи веб-порталу “Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” (додаток 2) та Порядок розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану — учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет (додаток 3).

Додаток 1

 

ПЕРЕЛІК

відділів державної реєстрації актів цивільного стану - учасників

пілотного проекту

 

1. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у місті Києві.

2. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві.

3. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління     юстиції у місті Києві.

4. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві.

5. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

6. Центральний відділ державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

7. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області.

8. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області.

9. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області.

10.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ірпінського міського управління юстиції у Київській області.

11.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Малиновському районі Одеського міського управління юстиції.

12.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Суворовському районі Одеського міського управління юстиції.

13. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Балтського районного управління юстиції в Одеській області.

14. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Кілійського районного управління юстиції в Одеській області.

15.Відділ державної реєстрації  актів цивільного стану Ренійського районного управління юстиції в Одеській області.

16.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області.

17.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Котовську та Котовському   району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.

18.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Іванівському району Роздільнянського міжрайонного управління юстиції в Одеській області.

19.Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Ізмаїльського міськрайонного  управління юстиції в Одеській області.

20. Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Южненського міського управління юстиції в Одеській області.

Додаток 2

 ПОРЯДОК

роботи веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану»

І. Загальні положення

1. Цей Порядок, розроблений відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронний цифровий підпис», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», визначає механізм подання фізичними особами до відділів державної реєстрації актів цивільного стану заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням електронних цифрових підписів (далі заява) або звернень щодо формування таких заяв (далі звернення) через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану».

2.  У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

веб-портал «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі - Веб-портал) - електронний ресурс з унікальною адресою у глобальній мережі передачі даних Інтернет, на якому розміщуються організаційно-методичні матеріали, здійснюються реєстрація користувачів, подача, обробка, зберігання та передача інформації (даних) з питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану. Веб-портал є офіційним сервісом щодо подачі заяв або звернень, працює цілодобово у режимі он-лайн та є доступним усім користувачам мережі Інтернет;

електронна послуга - передача до відділів державної реєстрації актів цивільного стану наданих користувачами заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням електронного цифрового підпису користувача або звернень з інформацією, необхідною для формування таких заяв, що підписуються під час особистого звернення фізичної особи до відділу, отримання повідомлень про результати їх розгляду;

користувач Веб-порталу (далі - користувач) - будь-яка фізична особа, яка бажає подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву або звернення, зареєструвалась на Веб- порталі та звертається з питань у сфері державної реєстрації актів цивільного стану та/або за інформаційно-консультаційною підтримкою;

особистий кабінет - розділ Веб-порталу, доступ до якого має тільки зареєстрований користувач, що авторизується за допомогою особистих ідентифікаторів доступу до особистого кабінету (далі - логін та пароль), у якому розміщуються інформаційні повідомлення, електронні заяви або звернення, подані до відділу державної реєстрації актів цивільного стану, результати їх розгляду та інша інформація;

технічний адміністратор Веб-порталу - державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, яке здійснює заходи з технічного та технологічного створення та супроводження програмного забезпечення Веб-порталу, забезпечує захист інформації, що міститься на Веб-порталі, від несанкціонованого доступу відповідно до встановлених вимог до захисту оброблюваної в інформаційних системах інформації, надає щоденно відділам державної реєстрації актів цивільного стану відомості щодо проведених за попередній день платежів за заявами (зверненнями) фізичних осіб з використанням платіжних систем (прізвище, ім'я, по батькові платника, сума платежу, дата проведення платежу, призначення платежу, найменування кредитно-фінансової установи, якою проведено платіж, відомості про отримувача коштів); здійснює інші заходи, спрямовані на забезпечення його функціонування.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

3. Працівники, відповідальні за приймання і обробку заяв або звернень, поданих через Веб-портал, виконання інших завдань, передбачених цим Порядком та Порядком розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану - учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет, визначаються керівниками відділів державної реєстрації актів цивільного стану.

ІІ. Реєстрація користувачів Веб-порталу

1. Реєстрація користувачів Веб-порталу здійснюється шляхом заповнення реєстраційної форми, у якій обов’язково вказуються такі дані:

прізвище, ім’я та по батькові;

логін;

адреса електронної пошти.

 

2. Після заповнення користувачем реєстраційної форми на електронну поштову скриньку, вказану при реєстрації, надсилається тимчасовий пароль, який користувач Веб-порталу самостійно змінює на постійний. Вхід до особистого кабінету користувача здійснюється із зазначенням відомого лише користувачу логіна та пароля.

Доступ до електронних послу і Веб-порталу здійснюється за допомогою особистого кабінету користувача.

ІІІ. Електронні послуги Веб-порталу

 

1. З використанням функціональних можливостей Веб-порталу користувач може:

1) заповнити заяву, передбачену Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за №719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року №3307/5), Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14 січня 201 1 року за №55/18793, Інструкцією з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року №1269/5, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382, звернення для їх подальшого надсилання безпосередньо засобами Веб-порталу до відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

2) надіслати до відділів державної реєстрації актів цивільного стану скан-копії документів, необхідних для державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, у форматі, придатному для роздрукування або зчитування цих документів в електронному вигляді;

3) здійснити попередній запис на відвідування відділу державної реєстрації актів цивільного стану із зазначенням зручних дати і часу;

4) оплатити з використанням платіжних систем послуги відділів державної реєстрації актів цивільного стану;

5) отримати консультації працівників відділу державної реєстрації актів цивільного стану щодо надісланих через Веб-портал заяв або звернень.

2. Заяві, зверненню користувача, надісланим через Веб-портал, автоматично присвоюється унікальний реєстраційний номер.

Повідомлення про результати розгляду заяви або звернення надсилається користувачу відповідальним працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану в день їх отримання або не пізніше наступного робочого дня у разі надходження заяви або звернення поза робочим часом відділу та відображається в особистому кабінеті.

У разі направлення заяви або звернення щодо державної реєстрації шлюбу, користувачу необхідно не пізніше трьох робочих днів після отримання повідомлення про результати її/його розгляду звернутись особисто до відділу державної реєстрації актів цивільною стану для підписання заяви, сформованої на підставі звернення.

Подання до відділів державної реєстрації актів цивільного стану звернень щодо заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану через мережу Інтернет не звільняє від необхідності особистого звернення користувача до відділу та подання ним документів, передбачених законодавством.

За достовірність даних, поданих до відділів державної реєстрації актів цивільного стану через Веб-портал, відповідає користувач.

За результатами розгляду звернення щодо запису на попередній прийом через Веб-портал до особистого кабінету користувача надсилається повідомлення, у якому зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, посада та контактний телефон особи, яка буде здійснювати прийом, а також дата і час прийому.

Пошук заяв або звернень на Веб-порталі здійснюється за реєстраційним номером.

Засобами Веб-порталу надається інформація про перелік необхідних документів та/або відомостей, а також інформація про необхідність особистого звернення заявника до відповідного відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

3. В особистому кабінеті користувача відображається інформація про стан розгляду заяв або звернень, поданих через Веб-портал.

4. Оплата вартості послуг зв’язку (послуг операторів телефонного зв'язку, Інтернет-провайдерів тощо) та інших послуг, пов'язаних із забезпеченням їхніх технічних можливостей для користування Веб-порталом, здійснюється користувачами на загальних підставах.

Додаток 3

 

ПОРЯДОК

розгляду відділами державної реєстрації актів цивільного стану — учасниками пілотного проекту заяв у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, поданих через мережу Інтернет

 І.Загальні положення

1. Цей Порядок регламентує дії працівників відділів державної реєстрації актів цивільного стану учасників пілотного проекту (далі відділи державної реєстрації актів цивільного стану) при розгляді заяв фізичних осіб у сфері державної реєстрації актів цивільного стану з накладенням електронних цифрових підписів (далі заява) або звернень щодо формування таких заяв, поданих через мережу Інтернет з використанням веб-порталу «Звернення у сфері державної реєстрації актів цивільного стану» (далі - Веб-портал).

2. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають заяви фізичних осіб про державну реєстрацію шлюбу, про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду, про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, про зміну імені, про повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, про надання витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян за зразками, наведеними у додатках до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року Уз 3307/5) (далі Правила реєстрації), Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, і зареестрованої у Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382 (далі - Інструкція з ведення Реєстру), з накладенням електронних цифрових підписів або звернення щодо формування таких заяв.

3. Відділи державної реєстрації актів цивільного стану розглядають заяви фізичних осіб про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання за зразками, наведеними в додатках до Правил внесення змін до актових                                      записів цивільного стану, їх поновлення    та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/1879 (далі - Правила внесення змін), з накладенням електронних цифрових підписів або звернення щодо формування таких заяв.

4. Заяви, передбачені у пунктах 2, 3 цього розділу, повинні містити електронний цифровий підпис фізичної особи або бути підписаними під час її особистого звернення до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Строк державної реєстрації актів цивільного стану, розгляду заяв про внесення змін до   актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання відраховується від дати надходження заяви фізичної особи з накладенням електронного цифрового підпису або дати її підписання особою у відділі державної реєстрації актів цивільного стану.

5. Фізичні особи, які направили заяви з накладенням електронних цифрових    підписів або звернення щодо їх формування, відповідають за достовірність зазначених відомостей, а також доданих до них відсканованих копій документів.

6. Проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) за заявами, передбаченими у пунктах 2, 3 цього розділу, здійснюються з дотриманням вимог Сімейного та Цивільного кодексів України, Закону України «Про держану реєстрацію актів цивільного стану», Порядку розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року №915, Правил реєстрації, Правил внесення змін, Інструкції з ведення Реєстру.

7. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву з накладенням електронного цифрового підпису або звернення щодо її формування, у день їх надходження або не пізніше наступного робочого дня у разі отримання поза робочим часом відділу перевіряє отримані документи.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформує фізичну особу (з дотриманням Порядку роботи Веб-порталу) про результати розгляду заяви та відсканованих копій документів (необхідність надання додаткової інформації або документів із зазначенням їх переліку; необхідність особистого звернення для підписання заяви, пред’явлення оригіналів документів; отримання свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану або витягів з Реєстру тощо).

Заяви, оформлені з дотриманням вимог, визначених у пункті 4 цього розділу, реєструються. працівником відділу державної реєстрації актів цивільного стану за умови долучення до них відповідних документів,

8. У день здійснення з використанням Веб-порталу попереднього запису фізичної особи на прийом з питань державної реєстрації народження, смерті, повторної видачі свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також видачі витягів з Реєстру працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє отримані відскановані копії документів, наявність актового запису цивільного стану, на підставі якого необхідно видати відповідне свідоцтво або витяг з Реєстру, відомості актовою запису про шлюб батьків, необхідні для державної реєстрації народження.

Для повторної видачі свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, а також для видачі витягу з Реєстру працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у цей самий день звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідного актового запису цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

ІІ. Розгляд заяв про державну реєстрацію шлюбу

І.    Жінка та чоловік (далі - заявники) можуть подати до обраного ними відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про державну реєстрацію шлюбу в електронній формі.

Заявники додають до зазначеної заяви відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу (у разі державної реєстрації повторного шлюбу), а також документа (квитанції) про сплату державного мита, оплату платних послуг (при бажанні їх отримати) при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

За наявності бажання зареєструвати шлюб до спливу місячного строку заявники додають відскановані документи, що підтверджують поважні причини для цього.

При направленні іноземцем, особою без громадянства заяви про державну реєстрацію шлюбу до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.

Оригінали зазначених документів пред'являються при особистому зверненні заявників до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

Не потребує направлення відсканованих копій документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу, та пред’явлення їх оригіналів, якщо відповідні актові записи цивільного стану, про які повідомлено у заяві про державну реєстрацію шлюбу, складені органами державної реєстрації актів цивільного стану України або їх відомості містяться у Реєстрі.

2. У разі отримання заяви про державну реєстрацію повторного шлюбу працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє у Реєстрі відомості актових записів про смерть, розірвання шлюбу, інформацію про рішення суду про розірвання шлюбу, постановлене після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», про анулювання попереднього шлюбу, про які повідомлено заявниками.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідних актових записів цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актових записів цивільного стану в день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису цивільного стану до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який звернувся із запитом, електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

3. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану призначає дату державної реєстрації шлюбу в день надходження відповідної заяви з накладенням електронного цифрового підпису або в день її підписання заявниками у відділі за умови отримання відповідних документів.

Одночасно інформація щодо часу реєстрації шлюбу вноситься до відповідних графіків, розміщених у приміщенні відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

 ІІІ. Розгляд заяв про державну реєстрацію розірвання шлюбу

1. Подружжя можуть подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, в електронній формі.

Подружжя додає до зазначеної заяви відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, документа про шлюб, у разі якщо шлюб зареєстровано компетентним органом іноземної держави, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

При направленні іноземцем, особою без громадянства заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування па території України,

Оригінали зазначених документів пред’являються при особистому зверненні подружжя до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Якщо шлюб, що розривається, зареєстровано органом державної реєстрації актів цивільного стану України, працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану перевіряє у Реєстрі відомості актового запису про шлюб, про який повідомлено подружжям у заяві.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідного актового запису про шлюб для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису про шлюб у день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який звернувся із запитом, електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

3. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану призначає дату державної реєстрації розірвання шлюбу в день надходження заяви про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, з накладенням електронного цифрового підпису кожного з подружжя або в день її підписання у відділі за умови отримання відповідних документів.

4. У день державної реєстрації розірвання шлюбу подружжя подає свідоцтво про шлюб для проставлення відповідної відмітки. У разі якщо свідоцтво про шлюб не збереглося, про це на заяві проставляється відмітка.

5. У разі направлення в електронній формі заяви про державну реєстрацію розірвання шлюбу на підставі рішення суду заявником додаються відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, копії рішення суду (витягу з рішення суду), а також документа (квитанції) про сплату державного мита. При здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Оригінали зазначених документів пред’являються при особистому зверненні заявників         до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

6. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, до якого надійшла заява, перевіряє наявність в актовому записі про шлюб відомостей про розірвання шлюбу.

Якщо відомості актового запису про шлюб, що розривається, відсутні у Реєстрі,        працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису про шлюб.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису про шлюб у день отримання запиту направляє електронне повідомлення про наявність відомостей про розірвання шлюбу (номер актового запису цивільного стану та дата його складання; назва суду, дата постановлення судового рішення, номер справи).

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану інформує заявника про результати перевірки та необхідність подання оригіналів документів, підписання заяви.

7. До заяви про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України, поданої в електронній формі, додаються відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, копії рішення суду (витягу з рішення) про визнання другого з подружжя безвісно відсутнім чи недієздатним, документа про шлюб, у разі якщо шлюб зареєстровано компетентним органом іноземної держави, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Якщо шлюб, що розривається, зареєстровано іншим відділом державної реєстрації актів       цивільного стану, працівник здійснює дії, передбачені пунктом 6 цього розділу.

У день державної реєстрації розірвання шлюбу заявник подає оригінали документів, відскановані копії яких направлялися ним одночасно із заявою про розірвання шлюбу відповідно до статті 107 Сімейного кодексу України.

Також заявник подає свідоцтво про шлюб, видане органом державної реєстрації актів цивільного стану України, для проставлення відповідної відмітки. У разі якщо свідоцтво про шлюб не збереглося, про це на заяві проставляється відмітка.

 ІУ. Розгляд заяв про зміну імені

1. Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про зміну імені в електронній формі, до якої додає відскановані копії паспорта громадянина України, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, перелік яких встановлено Порядком розгляду заяв про зміну імені (прізвища, власного імені, по батькові) фізичної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 915, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Заявник може повідомити лише інформацію про місце та дату державної реєстрації актів цивільного стану, проведеної органами державної реєстрації актів цивільного стану України, без направлення копій відповідних свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

Оригінали паспорта громадянина України, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами іноземних держав, та документ (квитанція) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал пред’являються при особистому зверненні заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідних актових записів цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актових записів цивільного стану в день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису цивільного стану до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану формує повні витяги з Реєстру в день надходження заяви з накладенням електронного цифрового підпису заявника або не пізніше наступного робочого дня після підписання ним заяви у відділі.

3. Не пізніше наступного робочого дня після складання висновку про дозвіл на зміну імені або про відмову в цьому працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформує заявника з використанням Веб-порталу про направлення висновку поштовим зв’язком.

 

                        У. Розгляд заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх

поновлення та анулювання

1.     Заявник може подати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, заяву про поновлення актового запису цивільного стану, заяву про анулювання актового запису цивільного стану в електронній формі, до якої додає відскановані копії паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану чи рішення суду, що підтверджують наявність підстав для внесення змін до актового запису, а також відомостей до поновленого актового запису або його анулювання, а також документа (квитанції) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал.

Заявник може повідомити лише інформацію про місце та дату державної реєстрації актів цивільного стану, проведеної органами державної реєстрації актів цивільного стану України, без направлення копій відповідних свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

При направленні іноземцем або особою без громадянства заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану, про поновлення актового запису цивільного стану, про анулювання актового запису цивільного стану до неї додається відсканована копія документа, що підтверджує законність його (її) перебування на території України.

Оригінали паспорта громадянина України, паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, рішення суду, свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, виданих компетентними органами іноземних держав, документ (квитанція) про сплату державного мита при здійсненні платежу без використання платіжних систем через Веб-портал пред'являються при особистому зверненні заявника до відділу державної реєстрації актів цивільного стану.

2. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану у строки, визначені в абзаці першому пункту 7 розділу І цього Порядку, звертається з електронним запитом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану України за місцем складання відповідних актових записів цивільного стану для отримання підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актових записів цивільного стану в день отримання запиту вносить відомості відповідного актового запису цивільного стану до Реєстру (у разі їх відсутності) та направляє відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який звернувся із запитом, електронне підтвердження про відповідність відомостей у Реєстрі даним паперового носія актового запису.

Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану формує повні витяги з Реєстру в день надходження заяви з накладенням електронного цифрового підпису заявника або не пізніше наступного робочого дня після підписання ним заяви у відділі.

3. Не пізніше наступного робочого дня після складання відповідного висновку працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану інформує про це заявника з використанням Веб-порталу.


 І Н Ф О Р М А Ц І Я

 про роботу відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області та посадових осіб виконкомів сільських рад Тростянецького району по проведенню державної реєстрації актів цивільного стану за І півріччя 2015 року

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби  Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області  протягом  І півріччя 2015 року була проведена робота по забезпеченню  повної, своєчасної та правильної державної реєстрації актів цивільного стану та виконанню запланованих заходів.

Так, на виконання плану роботи, з метою здійснення контролю за роботою посадових осіб виконкомів сільських рад Тростянецького району стосовно дотримання останніми вимог чинного законодавства України при виконанні ними делегованих повноважень, передбачених п. 5 п. б. ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо здійснення державної реєстрації актів цивільного стану, відділом ДРАЦС РС Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області  здійснена перевірка роботи виконкому Семереньківської сільської ради щодо дотримання Правил державної реєстрації актів цивільного стану при проведенні державної реєстрації народження, смерті та шлюбу, комплексні перевірки роботи виконкомів Дернівської та Жигайлівської сільських рад, перевірка роботи виконкому Люджанської сільської ради щодо дотримання Порядку ведення обліку і звітності про використання бланків свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану.

 Приділялась також значна увага аналітичній роботі, за результатами якої були розроблені та направлені до виконкомів сільських рад Тростянецького району для опрацювання та врахування у подальшій роботі 4  узагальнення з питань діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, 1 методичні рекомендації щодо проведення державної реєстрації шлюбу.

Відділом ДРАЦС Тростянецького районного управління юстиції  з метою підвищення кваліфікації працівників відділу та посадових осіб виконкомів сільських рад проводилась  організаційна і методична робота.

Так у звітному періоді було проведено 8 оперативних наради з працівниками відділу, 2 - з посадовими особами виконкомів сільських рад, 2 семінари-наради з працівниками відділу та посадовими особами виконкомів сільських рад.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану та виконкомами сільських рад Тростянецького району у І півріччі 2015 року видано 897 свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану, з них: видано при державній реєстрації — 664 свідоцтва, повторно — 233 свідоцтва.

 

 

 

Види бланків свідоцтв

І півріччя 2015 року

при державній реєстрації

повторно

Про народження

162

118

Про смерть

355

62

Про шлюб

99

36

Про розірвання шлюбу

40

15

Про зміну імені

8

2

Всього:

664

233

 

За  І півріччя 2015 року відділом та виконкомами сільських рад Тростянецького району  зареєстровано 638 актових записів цивільного стану, а саме:

  • народжень – 162 (в т. ч. мертвонароджень – 0);
  • смертей – 355 (в т.ч. у віці до 1 року – 1); 
  • шлюбів – 99;
  • розірвань шлюбів – 14;
  • зміни імені – 8;
  • поновлено актових записів – 0.

За звітний період в актових записах про шлюб проставлена 36 відміток про розірвання шлюбу на підставі рішень судів, постановлених після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Також  протягом 6-ти місяців 2015 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану  реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області проводилась видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян - видано 585 витягів з ДРАЦСГ, з них платних — 99 на суму 7227 грн., безоплатних — 486.

За І півріччя  2015 року розглянуто 37   справ про внесення змін, доповнень до актових записів цивільного стану, надано дозвіл на зміну імені 10  громадянам  України.

Протягом  6-ти місяців 2015 року відділом ДРАЦС РС Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області  виконувались  запити підприємств, установ, організацій щодо витребування інформації та документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у кількості - 473, прохання про надання правової допомоги щодо витребування документів про державну  реєстрацію актів цивільного стану відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної у Мінську 22.01.1993 у кількості — 13.

На особистий прийом до начальника відділу ДРАЦС звернувся 31 громадянин.

На виконання  вимог Закону України «Про Державний реєстр виборців» та постанов Центральної виборчої комісії відділом державної реєстрації актів цивільного стану відомості про виборців протягом І півріччя 2015 року подавались до відділу ведення Державного реєстру виборців Тростянецької райдержадміністрації в повному обсязі та в терміни, встановлені Законом України “Про Державний реєстр виборців”, з дотриманням форм, затверджених постановою Центральної виборчої комісії від 13 січня 2011 року № 6 “Про форми подань з відомостями про виборців (осіб), на підставі яких здійснюється періодичне поновлення персональних даних Державного реєстру виборців”.  

У зв’язку із закінченням 75-річного терміну зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану  на виконання вимог розділу У Порядку, умов і строків зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану, метричних книг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану та їх передачі до державних архівів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Сумській області для перевірки було передано 19 книг  про державну реєстрацію актів цивільного стану за 1939 рік.

На виконання ч. 2 ст. 17 Закону України “Про органи реєстрації актів громадянського стану” та ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділом ДРАЦС за  6 місяців 2015 року населенню надано додаткових платних послуг на суму 16131 грн. 90 коп., в тому числі за проведення обрядів урочистої реєстрації шлюбу на суму 9555 грн. 60 коп.

За вчинення актів цивільного стану відділом ДРАЦС  стягнуто державного мита на суму 646 грн. 68 коп.

      

Начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану С.І.Кірічко

 


Зміни до законодавчих актів України щодо оренди землі, що мають значення при проведенні державної реєстрації права оренди земельних ділянок

Актуальним питанням в регулюванні відносин при проведенні державної реєстрації речових прав, похідних від права власності, є державна реєстрація права оренди земельних ділянок.

Оренда землі — це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі — це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право оренди земельною ділянкою.

05 квітня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляції)». Цим Законом внесенні суттєві зміни, в тому числі, до Земельного кодексу України, Закону України «Про оренду землі», що мають значення при проведенні державної реєстрації прав оренди  на земельні ділянки.

Так, внесенні зміни до статті 33 Земельного кодексу України, відповідно до яких земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, тепер можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства відтепер не може бути меншим ніж 7 років.

Внесеними змінами до Закону України «Про оренду землі» скорочений перелік істотних умов договору оренди землі, скасований перелік документів, які мали бути невід’ємною частиною договору оренди землі.

З набранням чинності вищезазначеного Закону об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

В.о.начальника реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції Сумської області І.М.Смірнова    


ЮРИДИЧНИМ ОСОБАМ ПРОДОВЖЕНО ТЕРМІН ПОДАЧІ ВІДОМОСТЕЙ ПРО КІНЦЕВОГО БЕНЕФІЦІАРНОГО ВЛАСНИКА (КОНТРОЛЕРА) ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

21 травня 2015 був ухвалений Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи» (надалі – «Закон»).

Закон набирає чинності з момент його публікації, тобто з 26 травня 2015 (опублікований в  газеті Голос України  від 26.05.2015 № 91).

З моменту набрання Законом чинності:

1.   Строк подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичних осіб продовжується ще на 4 місяці. Таким чином, кінцевий строк подання – 25 вересня 2015 року.

2.   У випадку відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера), подаються відомості про його відсутність.

3.   Зазначені відомості не подаються:

- політичними партіями, творчими спілками, їх територіальними осередками, адвокатськими об'єднаннями, торгово-промисловими палатами, релігійними організаціями, державними та комунальними підприємствами;

- юридичними особами, учасниками яких є виключно фізичні особи, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками. У цьому випадку учасники – фізичні особи є бенефіціарними власниками (контролерами) такої юридичної особи;

-юридичними особами, які подали державному реєстратору відомості про свого кінцевого  вигодоодержувача (вигодоодержувачів), у тому числі кінцевого вигодоодержувача (вигодоодержувачів) їх засновника, якщо засновник-юридична особа.


Суб’єкти, які звільняються від сплати адміністративного збору

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» від 09.04.2015 № 319-VIII, який набрав чинності 01.05.2015, внесено зміни до статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до яких, від сплати адміністративного збору звільняються:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування;

- фізичні та юридичні особи під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

- особи, визначені пунктами 18, 29, 34 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», а саме:

1) громадяни, віднесені до категорій 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

2) громадяни, віднесені до категорії 3 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, — які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення — не менше трьох років;

3) громадяни, віднесені до категорії 4 потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;

4) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім’ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

5) інваліди I та II груп;

6) Національний банк України та його установи, за винятком госпрозрахункових;

7) Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення, органи Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Крім того, органи державної влади, органи місцевого самоврядування звільняються від плати за надання витягу з Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації прав.


Практика застосування відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області діючого законодавства з питання державної реєстрації розірвання шлюбу

На думку багатьох з нас саме поняття “ЗАГС” - це такий заклад, де збуваються мрії кожної дівчини вийти заміж за кохану людину, щоб мати надійну і міцну опору, народити дитину і разом з чоловіком виховати її та в любові і злагоді прожити все своє життя. Але, органи державної реєстрації актів цивільного стану є органами виконавчої влади і тому, на них покладається функція по обов’язковій державній реєстрації юридичних фактів, а саме: факту реєстрації народження немовлят, визнання батьківства, фактів усиновлення або удочеріння, фіксувати випадки розірвання шлюбу, зміни імені і, найнеприємніше, — смерті.  Адже, до ДРАЦСу ви звертаєтесь за першим офіційним документом вашої дитини - свідоцтвом про народження, тут ви встановлюєте своє батьківство і факт усиновлення. За вашим бажанням, відділами ДРАЦС проводиться зміна вашого імені та прізвища. На працівників відділів лягає тяжкий обов'язок проведення державної реєстрації смерті ваших близьких. Також, ви звертаєтеся до органів ДРАЦС для державної реєстрації досить неприємної події — факту розірвання шлюбу.

Хотілося б більш детально зупинитися на питанні державної реєстрації розірвання шлюбу у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області та практиці застосування відділом діючого законодавства щодо розірвання шлюбу.

Так, протягом I-го кварталу 2015 року відділом ДРАЦС РС Тростянецького РУЮ у Сумській області складено 7 актових записів про розірвання шлюбу, з яких   - 2 на підставі рішень судів про розірвання шлюбу, 5 – за спільною заявою про розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей.

Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» з 28.07.2010 не передбачається проведення державної реєстрації розірвання шлюбу на підставі рішення суду про розірвання шлюбу, які набрали чинності після зазначеної дати. Рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, є остаточним документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу і позбавляє необхідності виконання громадянами зайвих процесуальних дій щодо державної реєстрації розірвання шлюбу та отримання відповідного свідоцтва. У разі розірвання шлюбу в судовому порядку рішення суду, яке набрало законної сили, надсилається судом до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.  Протягом I-го кварталу 2015 року працівниками відділу було проставлено 20 таких відміток.

Якщо актовий запис про шлюб зберігається в іншому відділі державної реєстрації актів цивільного стану України, відділ державної реєстрації актів цивільного стану, який отримав рішення суду про розірвання шлюбу, повинен у день надходження рішення надіслати його до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням актового запису про шлюб для проставлення відповідної відмітки. На протязі І-го кварталу 2015 року відділом ДРАЦС було переслано для подальшого виконання 3 рішення суду про розірвання шлюбу, отримано від інших відділів  - 7.      

У разі звернення осіб, шлюб між якими розірвано, до відділу державної реєстрації актів цивільного стану та пред'явлення рішення суду, в паспортах або паспортних документах проставляється відмітка про розірвання шлюбу, в якій зазначаються прізвище, ім'я, по батькові особи, з якою розірвано шлюб, повне найменування суду, яким ухвалено рішення, дата і номер рішення суду, прізвище після розірвання шлюбу.

Якщо особа, у паспорті або паспортному документі якої робиться відмітка про розірвання шлюбу, змінила прізвище на дошлюбне, то на першій сторінці цих документів одночасно вказується, що у зв'язку зі зміною прізвища паспорт або паспортний документ підлягає обміну в місячний строк.

Але, практика виконання рішень судів про розірвання шлюбу, які набрали чинності після 27.07.2010,  відділом ДРАЦС РС Тростянецького РУЮ у Сумській області,  свідчить, що особами, які розривають шлюб, у суді не порушується питання про відновлення дошлюбного прізвища, що передбачено ст.113 Сімейного кодексу України. Дане питання врегульовано статтею 235 Цивільного процесуального кодексу України, яка визначає, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Належне вирішення судом питання про прізвище, яке бажає мати той з подружжя, який змінював його під час державної реєстрації шлюбу, залежить від зазначення відповідних вимог у поданих до суду заяві або позові. У разі, якщо питання про вибір прізвища не буде предметом розгляду суду, це призведе до необхідності повторного звернення особи та ухвалення судом додаткового рішення, або подання заяви до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання про зміну прізвища. У зв'язку з цим з метою належної реалізації права особи на вибір прізвища після розірвання шлюбу необхідно порушувати про це питання у поданих до суду заяві або позові.

 Головний спеціаліст відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області Задесенець Наталія Миколаївна


ДЕЯКІ ПИТАННЯ ЩОДО ВИКОНАННЯ  ВИКОНАВЧИХ  ДОКУМЕНТІВ ПРО СТЯГНЕННЯ АЛІМЕНТІВ

У відповідності  до частини 2  статті 51  Конституції України  батьки зобов’язані утримувати  дітей  до їх повноліття. В сою чергу,  повнолітні діти   зобов’язані  піклуватися про своїх   непрацездатних  батьків. Такі самі норми  містить   і Сімейний  кодекс України  (далі -  СК України).

Забезпечення  відповідного  утримання  (сплата  аліментів)  здійснюється  двома шляхами: в добровільному  порядку (за згодою сторін про сплату аліментів)  та примусовому (за рішенням суду  про  стягнення аліментів).

Загальний порядок примусового  виконання рішень  про стягнення аліментів  регламентований  Законом України « Про виконавче провадження»     (далі – Закон),  Інструкцією  з організації  примусового виконання рішень, затвердженою наказом  міністерства юстиції України від 02.04.2012  № 512/5 (далі  - Інструкція № 512/5), іншими  нормативно – правовими актами.

Так,   відповідно у статті  19  Закону  визначено загальний порядок  відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець  відкриває  виконавче провадження  з виконання рішення  про стягнення аліментів  на підставі відповідного виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону (зокрема, на підставі виконавчого листа  про стягнення аліментів  або  виконавчого  напису нотаріуса).

Згідно  з частиною  3  статті 22 закону, рішення про стягнення аліментів, можуть  бути пред’явлені для виконання  протягом усього періоду, на який присуджені аліменти.

Водночас, статтею 194 СК України  регламентовано,  що аліменти можуть  бути стягнуті згідно з виконавчим листом за минулий час, але не  більш, як  за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо  за виконавчим листом, пред’явленим  до виконання, аліменти не стягувалися  у зв’язку з розшуком платника  аліментів  або у зв’язку з його перебуванням  за кордоном, вони  мають  бути сплачені  за весь минулий час.

Основним  заходом   примусового виконання рішень  про стягнення аліментів є звернення стягнення  на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

У разі  стягнення аліментів у частці від заробітку  (доходу)  боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи – підприємця відрахування здійснюються  з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови  держаного виконавця. При цьому  розмір аліментів  у разі їх стягнення  у частці  від  заробітку (доходу)  не може бути менше  встановленого  СК України    (мінімальний   розмір  аліментів   на  одну  дитину  не  може  бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму  для дитини відповідного віку, за винятком випадків,  коли розмір аліментів  встановлений у твердій грошовій сумі – ст.  182 СК України).

У разі, якщо  стягнути  аліменти  в зазначеному розмірі  неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична  особа – підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику  заборгованість  із сплати аліментів.

У разі, якщо боржник  отримує заробіток (доходи)  у різних місцях, відрахування аліментів із  кожного виду виплат здійснюється  за окремими постановами  про стягнення аліментів   згідно  з розміром  утримання, визначеним виконавчим  документом.

Відповідно  до вимог статті 70 Закону, розмір відрахувань  із заробітної плати  та інших доходів  боржника  вираховується із суми, що залишається  після утримання податків, зборів та єдиного внеску  на загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування.

Обмеження  розміру відрахувань  із заробітної плати  встановлюється законодавством про працю,  де обумовлено, що  із заробітної плати боржника  може бути утримано  за виконавчими документами про стягнення аліментів до погашення у повному обсязі  заборгованості  - 50 відсотків.

Загальний  розмір усіх відрахувань під час  кожної  виплати заробітної плати не  може перевищувати п’ятдесят  відсотків заробітної плати, що має  бути  виплачена працівнику, у тому  числі   в разі відрахування  за кількома виконавчими документами. Це  обмеження не поширюється на відрахування  із заробітної плати  у разі  відбування боржником покарання  у  вигляді виправних робіт і стягнення  аліментів  на неповнолітніх дітей. У таких  випадках розмір відрахувань із заробітної плати  не може перевищувати  сімдесяти відсотків . Положення цієї статті  застосовується  також у разі  звернення стягнення  на належні боржникові  стипендію та інші доходи.

Згідно  з частиною 6 статті 70 Закону  України «Про виконавче провадження»  звернення стягнення на пенсію здійснюється  відповідно  до  Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування». Так, особливістю звернення стягнення  на цей вид доходу  є те, що  згідно з вимогами  вказаного Закону  з пенсії може  бути  відраховано не більше 20 %, за виключенням, зокрема, відрахувань  на утримання членів  сім’ї (аліменти). За такими виконавчими документами  з пенсії може бути утримано 50 %.

Таким  чином, якщо  з боржника слід стягувати аліменти  на утримання трьох  і більше  дітей, а також якщо наявна  заборгованість зі сплати аліментів  за минулий час,  то державний виконавець у постанові  зазначає про стягнення 50 % із заробітку  боржника для забезпечення  поточних платежів. Заборгованість за минулий час  у таких випадках  може бути  погашена  шляхом звернення  стягнення  на майно боржника.

Згідно  зі статтею 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із  заробітної  плати, пенсії, стипендії та інших доходів  боржника  і  перераховують  кошти   стягувану  у  строк,  встановлений для здійснення  зазначених виплат боржнику,  а якщо такий строк не встановлено – до десятого числа  кожного місяця, наступного  за звітним.

Якщо  боржник працює на роботах  з періодичним нарахуванням заробітної плати (сезонні роботи в  сільському господарстві та рибопереробних підприємствах тощо), відрахування проводяться  в міру нарахування заробітної плати. Якщо боржник працює за сумісництвом  на кількох підприємствах, відрахування проводяться  із заробітку  за кожним місцем роботи на підставі окремо винесених державним виконавцем постанов. Якщо боржник працює у фізичної особи  або фізичної особи – підприємця, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, утримані  кошти із заробітку боржника  перераховуються стягувачу безпосередньо цими особами.

Перелік  видів доходів, які враховуються при визначенні  розміру аліментів  та доходів  з яких утримання аліментів не  провадиться, встановлені  постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 ( далі – Постанова № 146).

З осіб, що відбувають покарання  на виправних роботах, аліменти утримуються із загальної суми заробітку, без врахування утримань, передбачених вироком або постановою суду.

До всієї заробітної суми, якої відраховуються аліменти  з осіб, що відбувають покарання  в установах виконання покарання, а також  з осіб, що перебувають у наркологічних  відділеннях  психіатричних диспансерів, лікарень на   підприємствах, включається  та частина суми, що стягується для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

З військовослужбовців  Збройних Сил України та інших військ, осіб рядового  і начальницького  складу  органів і підрозділів внутрішніх справ, Держспецзв’язку та Державної кримінально – виконавчої служби утримання аліментів провадиться  з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове  або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років,  вчене звання  і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З осіб, які працюють  за контрактами  в іноземних компаніях  і одержують заробітну плату тільки за кордоном , аліменти  утримуються  із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів  одержував до укладення контракту, або  виходячи  із його  заробітної плати  за останній місяць  роботи  на момент  від’їзду, або з п’ятикратного  розміру  неоподатковуваного  мінімуму доходів  громадян на час проведення розрахунків.

Аліменти з  осіб, що одержують заробітну плату  як у гривнях, так і у  валюті  на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих  на території України, утримуються бухгалтеріями  (розрахунковими відділами)  за місцем роботи у розмірах, встановленими рішеннями судів, як із гривень, так із валюти ( п.п. 2 – 11 Постанови № 146).

 З військовослужбовців, а  також  осіб рядового  і начальницького складу, органів внутрішніх справ, Держспецзв’язку та  державної  кримінально- виконавчої  служби утримання аліментів не провадиться з вихідної  допомоги при     звільненні  з      військової       служби і    з       органів  внутрішніх  справ, держспецзв’язку та державної кримінально- виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення , що не має постійного  характеру.

Утримання аліментів  провадиться  з суми заробітку  (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання  з цього заробітку                  (доходу) податків. Доставка стягувачу грошових переказів  утриманих аліментів  через відділення зв’язку  провадиться за рахунок  платника  аліментів ( п.п. 12-14 Постанови № 146).

Відповідно до частини  4 статті 181 СК України, у разі виїзду одного  з батьків за кордон  на постійне проживання у державу, з  якою Україна не має договору  про надання правової допомоги, аліменти стягуються  в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Так, зазначений  порядок регламентується  постановою Кабінету Міністрів України  від 19.08.2002               № 1203 «Про стягнення аліментів  на дитину  (дітей)  у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання  в іноземній державі, з якою не укладено  договір  про надання правової допомоги» ( далі – Постанова №  1203).

 Зокрема, постановою № 1203 встановлено -  у разі виїзду одного  з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання  в іноземній  державі, з я кою Україна не має договору про  надання правової допомоги (далі – постійне проживання  за кордоном) він повинен виконати аліментні зобов’язання  з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття (далі – аліментні зобов’язання) , які оформляються договором  між  цією особою  та одним  з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником (далі – одержувач аліментів), або договором про припинення права   на аліменти  для дитини (дітей)  у зв’язку  з передачею  права  власності  на нерухоме майно (житловий  будинок, квартиру, земельну  ділянку тощо).

Якщо аліментні зобов’язання не були виконані  особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

 З метою запобігання ухиленню батьків від утримання  дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає для постійного проживання  за кордоном , разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної  сторінки у паспорті      (далі – паспорт)  подає до паспортної служби  органу внутрішніх справ  за місцем постійного проживання  в Україні  у разі наявності  дитини (дітей), що залишається  в Україні, договір про виплату  аліментів  або нотаріально  засвідчену заяву про відсутність  в одержувача аліментів  вимог щодо  стягнення аліментних  платежів, або  копію  рішення суду  про виплату аліментів.

До моменту  одержання паспорту  зазначена особа повинна подати  до відповідного органу  внутрішніх справ за місцем постійного проживання  в Україні  документ,  що підтверджує виконання  аліментних зобов’язань  - нотаріально  засвідчену  заяву про відсутність  в одержувачів аліментів  вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява подавалася згідно  з абзацом першим  пункту 2 цього Порядку) або нотаріально  засвідчену  копію постанови  державного виконавця про  закінчення виконавчого провадження            (якщо стягнення аліментів  проводилось за рішенням суду). 

У разі невиконанні аліментних зобов’язань на  момент одержання паспорта  до особи, що виїжджає для постійного проживання  за кордон, застосовуються  обмеження, передбачені законодавством.

Особа, що виїхала  за межі України  для тимчасового перебування  і має  в Україні  неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання  про  залишення для постійного  проживання за кордоном  подає  до дипломатичного  представництва   або консульської установи  України за кордоном  документи, передбачені  пунктом 2  цього Порядку.

У разі наявності неврегульованих  аліментних  зобов’язань  керівник  дипломатичного представництва  або консульської установи  України  за кордоном  приймає рішення про відмову  в задоволенні  клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають. Якщо після виконання аліментних  зобов’язань  згідно  з частиною четвертою статті 181 СК України, один  з батьків не виїхав на постійне проживання у державу,  з якою Україна не має  договорів про правову допомогу, та  залишився  або повернувся  для постійного проживання  в Україну, порядок стягнення аліментів  з урахуванням сплаченої суми  встановлюється  законодавством.

Якщо після набрання рішенням суду  законної сили, згідно  з яким  з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання  у державу, з якою Україна не  має договору про правову допомогу, з  нього  за рішенням суду  до його виїзду  за межі України  може бути стягнуто аліменти  за  весь період  до досягнення дитиною повноліття.

Якщо після набрання законної сили рішенням суду  про сплату аліментів  за весь період  до  досягнення дитиною повноліття  особа,  з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати  в Україні   або повертається в Україну для постійного проживання  та  змінюються  обставини, які  вплинули на визначення  розміру аліментів, у судовому порядку  може бути встановлено  періодичне стягнення аліментів  з урахуванням сплаченої суми.

У разі, якщо боржник не працює,  будь-які відповідні доходи  не  отримує  та за наявності  заборгованості  зі сплати аліментів  понад три місяці стягнення може  бути звернено  на майно боржника.

 Загальний порядок звернення стягнення  на майно боржника  встановлений  Главою  4 Закону. Нормами цієї глави, зокрема, визначено  -  стягнення в першу чергу звертається на  кошти боржника  у банках  та інших фінансових установах, на рахунки    в цінних   паперах у депозитаріях  цінних паперів.  Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення  вимог стягувача, стягнення  звертається  також  на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке  згідно із законом  не може бути  накладено стягнення.

Звернення стягнення на  заробітну плату  не перешкоджає  зверненню стягнення  на майно боржника.

Якщо  за результатами вжитих  державним  виконавцем заходів  встановити  місце проживання, перебування  чи місцезнаходження  боржника  не є можливим,  державний   виконавець   звертається  до суду з   поданням  про винесення ухвали  про розшук боржника. Розшук боржника  оголошується  за місцем виконання рішення  або  за останнім відомим  місцем проживання               (місцезнаходження)  боржника,  або  за місцем  проживання                                         (місцезнаходженням)  стягувача  та  здійснюється  органами  внутрішніх справ.

Якщо  місце проживання  чи перебування  батьків  невідоме,  або вони ухиляються від сплати аліментів,  або не мають можливості  утримувати дитину,  дитині призначається  тимчасова  державна допомога, яка не може бути меншою  ніж  30 відсотків  прожиткового мінімуму  для дитини відповідного віку.  Виплата тимчасової державної допомоги  здійснюється  за рахунок  коштів  державного   бюджету України  відповідним  управлінням  праці та соціального захисту населення.

Державний виконавець  закінчує  виконавче провадження  про стягнення аліментів  після  закінчення передбаченого законом строку  їх стягнення  за умови, що  сума аліментів  стягнена в повному  обсязі.

У разі наявності  заборгованості, яка виникла  на момент  закінчення встановленого строку  для стягнення аліментів, її стягнення проводиться  у загальному  порядку , визначеному  Законом.

Згідно  з частиною 4  статті 74 Закону  та п. 7.13 розділу VІІ Інструкції державний виконавець, у разі надходження  виконавчого документа  про стягнення аліментів, у день відкриття виконавчого провадження  повинен  підрахувати розмір  заборгованості   зі сплати аліментів та разом  з постановою про  відкриття виконавчого провадження  повідомити про нього стягувача  і боржника.

Розрахунок  заборгованості  повинен  бути помісячним  і містити суму  заробітної плати  та  інших доходів боржника, що  залишилася після утримання  податків,  відсоток  або частку  заробітку (доходу),  визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

Якщо  боржник не працює  або відсутня інформація про отримання боржником доходів,  державний виконавець розраховує  заборгованість  у такому самому порядку,  виходячи  із середньомісячної заробітної плати для  відповідної місцевості. Після  отримання достовірної   інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок  заборгованості  та повідомляє про нього стягувача  і боржника.

Статтею 195 СК України  встановлено,  що у разі стягнення  аліментів у частці від заробітку, (доходу)  боржника  сума боргу визначається, виходячи з  фактично  отриманої  боржником заробітної плати (після  утримання обов’язкових зборів  та податків) за час,  протягом  якого не  провадилося   їх стягнення. Якщо платник  аліментів не працював на час виникнення заборгованості,  але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку( доходу), який він одержує.

Якщо  боржник не працював на час виникнення заборгованості   і не працює на час визначення її розміру,  борг  обчислюється  у відповідній частці від середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де  проживає боржник.  Проте, і в цьому разі розмір аліментів не може  бути менше встановленого СК України.

 

Наталія Володимирівна Іващенко старший   державний  виконавець відділу державної виконавчої служби Тростянецького  районного управління юстиції

_____________________________________________________________________

Виїзний прийом громадян

21 квітня 2015 року в читальній залі Тростянецької районної бібліотеки відбулася зустріч із правознавцями та спеціалістами. Чіткі, вичерпні відповіді на запитання присутніх давали : в.о. начальника  районного управління юстиції    Шлімаков О.М, головний спеціаліст сектору державного земельного кадастру відділу державного земельного агентства в Тростянецькому районі Монастирьова Д.С., завідувачка юридичного сектору УПФУ Тростянецького району Бабич Л.Ф. та  головний спеціаліст управлянні соціального захисту населення Тростянецької РДА Голопьорова М.В. Відвідувачів цікавили питання експертної оцінки землі, земельних паїв, переоформлення земельних ділянок,  нарахування пенсій за віком. Але найбільше  питань виникло до спеціаліста управління соціального захисту населення по отриманню, нарахуванню,  порядку оформлення субсидій на житлово-комунальні послуги. Всі присутні  отримали вичерпні  відповіді на свої питання.

Бібліотекарі в свою чергу підготували книжкову виставку – фактограф «Права і обов’язки громадян», де представили законодавчі документи, юридичну літературу та періодику.

______________________________________________________________________

Зміни в законодавстві

05.04.2015 набрав чинності  Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)», який був прийнятий Верховною Радою України 12 лютого поточного року (№191-VIII).

Головною метою цього Закону є дерегуляція господарської діяльності, приведення законодавства в окремих сферах у відповідність до правового поля ЄС, що дає можливість Україні підвищити позицію у рейтингу Doing Business.

Цим Законом спрощується процедура започаткування та ведення господарської діяльності, скорочуються дозвільні і погоджувальні процедури, зменшується вплив державних органів на діяльність суб’єктів господарювання, підвищується рівень захисту прав інвесторів, удосконалюється механізм фінансування діяльності органів Державної реєстраційної служби.

Закон стосується інтересів центральних та місцевих органів виконавчої влади, які є органами ліцензування, та може позитивно вплинути на розвиток регіонів, знизить ризики вчинення корупційних правопорушень, позитивно вплине на ринок праці, оскільки Закон спрямований на розширення свободи підприємницької діяльності.

Реалізація Закону забезпечить адаптацію законодавства України, що регулює здійснення адміністративних процедур (надання адміністративних послуг), пов’язаних із одержанням суб’єктами господарювання прав на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності, до законодавства Європейського Союзу, а також базового законодавства України, що регулює відносини у сфері дозвільної системи.

Передбачені Законом скорочення функцій та оптимізація процедур адміністративного регулювання господарської діяльності сприятимуть створенню більш сприятливих умов для ведення бізнесу в Україні та підвищенню рівня захисту суб’єктів господарювання.

Таким чином, буде забезпечено скорочення функцій та удосконалення процедур адміністративного регулювання економіки, запроваджено прозорі і єдині правила для всіх суб’єктів економічної діяльності та умови для підвищення рівня їх захисту.

Відповідно до п.п. 23,32 вказаного Закону за державну реєстрацію  справляється адміністративний збір.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом  на 1 січня  календарного року.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про  Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 мінімальна зхаробітна плата у місячному розмірі з 1 січня по 1 грудня становить 1218 гривень.

Розмір плати за отримання витягу  встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» від 21.11.2012 №1204 та становить 120 гривень.

З 05.04.2015 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)» від 12.02.2015 № 191-VIII. Відповідно до пункту 32 вищезазначеного закону за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав, справляється адміністративний збір.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав.

Відповідно до статті  8 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014  мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня по 1 грудня становить 1218 гривень.

Розміри адміністративного збору за проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру прав та надання інформації з Державного реєстру прав по 01.12.2015.

№ 3/п

Вид послуги

Розмір від мінімальної заробітної плати

Розмір адміністративного збору за реєстрацію права власності  (грн.)

Розмір адміністративного збору за реєстрацію іншого речового права

1.      

державна реєстрація  права власності на нерухоме майно

 

 

 

1.1.

для фізичних осіб:

1.1.1.

щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 100 квадратних метрів

0,07

85,26

21,32

1.1.2.

щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 200 квадратних метрів

0,1

121,80

30,45

1.1.3.

щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею більше 200 квадратних метрів

0,2

243,60

60,90

1.1.4.

щодо земельних ділянок

0,1

121,80

30,45

1.2.

для юридичних осіб

1.2.1.

щодо об’єктів нерухомого майна площею до 500 квадратних метрів

0,3

365,40

91,35

1.2.2.

щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 500 квадратних метрів

0,6

730,80

182,70

1.2.3.

щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 5000 квадратних метрів

1,4

1705,20

426,30

2.

за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно

0,07

85,26

 

3.

за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки

0,06

73,08

 

4.

за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника

0,04

48,72

 

Також, відповідно до пункту 3 статті 29 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»(зі змінами) при проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує за отримання витягу з Державного реєстру прав.

Розмір плати за отримання витягу встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру»  від 21.11.2012   № 1204 та становить 120 гривень.

______________________________________________________________________

Щодо оплати послуг за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно

З врахуванням відповідних змін згідно Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)" від 12.02.2015 №191-VIII:

1. За державну реєстрацію прав справляється адміністративний збір у такому розмірі:

1) за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно:

для фізичних осіб:

щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 100 квадратних метрів - 0,07 мінімальної заробітної плати;

щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею до 200 квадратних метрів - 0,1 мінімальної заробітної плати;

щодо розташованих на земельних ділянках об’єктів нерухомого майна площею більше 200 квадратних метрів - 0,2 мінімальної заробітної плати;

щодо земельних ділянок - 0,1 мінімальної заробітної плати;

для юридичних осіб:

щодо об’єктів нерухомого майна площею до 500 квадратних метрів - 0,3 мінімальної заробітної плати;

щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 500 квадратних метрів - 0,6 мінімальної заробітної плати;

щодо об’єктів нерухомого майна площею понад 5000 квадратних метрів - 1,4 мінімальної заробітної плати;

2) за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, крім права оренди землі, - 25 відсотків розміру адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно;

3) за державну реєстрацію обтяження права на нерухоме майно - 0,07 мінімальної заробітної плати;

4) за державну реєстрацію права оренди земельної ділянки - 0,06 мінімальної заробітної плати;

5) за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника, - 0,04 мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому законом на 1 січня календарного року, в якому подаються відповідні документи для проведення державної реєстрації прав.

2. Органи державної реєстрації прав та органи місцевого самоврядування звільняються від сплати адміністративного збору.

3. При проведенні державної реєстрації прав заявник, окрім адміністративного збору, сплачує за отримання витягу з Державного реєстру прав.

4. У разі відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень адміністративний збір не повертається, а плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягає поверненню.

У разі відкликання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень адміністративний збір та плата за надання витягу з Державного реєстру прав підлягають поверненню.

5. Розмір плати за надання інформації з Державного реєстру прав та порядок її використання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суди, органи внутрішніх справ, органи прокуратури, органи Служби безпеки України звільняються від плати за надання інформації з Державного реєстру прав у зв’язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом".

______________________________________________________________________

ЗМІНИ В ЗАКОНОДАВСТВІ

25 березня 2015 року набрав чинності Закон України від 05 березня 2015 року  № 247-VІІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення повноважень нотаріусів та особливостей реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення» (далі-Закон № 247- VІІІ).

Законом № 247- VІІІ уповноважено нотаріусів здійснювати функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у порядку та випадках, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі-Закон).

Водночас нотаріусу надано можливість проводити державну реєстрацію:

  • речових прав, похідних від права власності, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення незалежно від нотаріального посвідчення договору, на підставі якого виникає право;
  • права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року, одночасно з державною реєстрацією похідного від нього речового права на таку земельну ділянку.

Крім того, Закон доповнено статтею 4, яка визначає особливості державної реєстрації похідних речових прав на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, право власності на які виникло та оформлено в установленому порядку до 01 січня 2013 року.

Частиною першою статті 4? Закону встановлено норму щодо одночасності державної реєстрації похідного речового права та права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яке виникло та оформлено в в установленому порядку до 01 січня 2013 року (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно), на підставі заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, поданої власником чи набувачем відповідного речового права або уповноваженою ними особою, з урахуванням положень статті 16 Закону.

Так, з метою державної реєстрації похідного від права власності речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, особа, визначена у частині першій статті 4? Закону, подає одну заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права).

При цьому  державним реєстратором або нотаріусом за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі-Державний реєстр прав) формується 2 заяви: про державну реєстрацію права власності та про державну реєстрацію іншого речового права.

У зв’язку з поданням однієї заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) заявник сплачує лише за послуги з державної реєстрації іншого речового права.

Частиною другою статті 4  Закону передбачено проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення у разі подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку (орендарем чи іншим користувачем) без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, в порядку, встановленому пунктом 8? частини другої статті 9 Закону, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

Тобто державний реєстратор або нотаріус відповідно до підпункту 8? частини другої статті 9 Закону, одержує від територіальних органів земельних ресурсів інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для проведення державної реєстрації права власності на відповідну земельну ділянку, шляхом направлення запиту до Державного земельного кадастру за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру прав та використовує отриману інформацію для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

У разі коли заявником разом з документами, необхідними для проведення державної реєстрації похідного речового права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, подається документ, що підтверджує виникнення права власності на відповідну земельну ділянку та /або витяг з Державного земельного кадастру, в якому міститься вся інформація, необхідна для проведення державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку, державний реєстратор або нотаріус проводить державну реєстрацію права власності на підставі цих документів.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) за відсутності підстав для відмови у такій реєстрації чи зупинення державної реєстрації державний реєстратор або нотаріус приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу.

Після цього приймається рішення щодо державної реєстрації іншого речового права відповідно до поданої заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) на загальних засадах, передбачених Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (далі-Порядок).

За результатами проведення такої державної реєстрації прав на земельні ділянки формується витяг, передбачений абзацом третім пункту 48 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141.

Під час проведення державної реєстрації права власності та похідного від нього речового права на земельну ділянку державний реєстратор або нотаріус згідно з пунктом 25 Порядку оформляє примірник витягу для кожної із заінтересованих осіб, за якими проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до пункту 27 Порядку один примірник витягу долучається до реєстраційної справи, відкритої на об’єкт нерухомого майна.

У разі якщо протягом передбаченого частиною п’ятою статті 15 Закону строку, у який має проводитись державна реєстрація права власності на земельну ділянку, державним реєстратором або нотаріусом не отримано відповідь на запит, сформований на підставі підпункту 8?  частини другої статті 9 Закону державна реєстрація відповідного  похідного права проводиться з урахуванням положень абзацу другого пункту 43 Порядку, тобто у спеціальному розділі Державного реєстру прав.

У вищезазначеному випадку за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) рішення приймається на загальних підставах, передбачених Законом та Порядком.

Звертаємо увагу на те, що положення статті 4?   Закону не стосується порядку державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на земельні ділянки, які сформовані із земель державної чи комунальної власності, з одночасною державною реєстрацією похідного від права власності речового права на таку земельну ділянку, оскільки особливості її проведення у цьому випадку врегульовані статтею 4  Закону.

 

 

Завідувач сектором державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції Сумської області І.М.Смірнова

________________________________________________________________________

Відділ ДРАЦС реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції інформує про зміни в законодавстві з питання

державної реєстрації актів цивільного стану

Наказом Міністерства юстиції України від 24 лютого 2015 № 247/5 “Про внесення Змін до деяких наказів Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану” внесено зміни до розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року            № 3307/5), а саме:

При проведенні державної реєстрації народження, не видають витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини, а виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад — довідки для призначення допомоги при народженні дитини.          Аналогічні зміни, що скасовують видачу витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини, були внесені і до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5 (із змінами).    

Даною зміною законодавцем виключено вимогу обов’язкового пред’явлення при  поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу громадянами України, які постійно проживають за кордоном, для підтвердження свого сімейного стану, заяви,справжність підпису на якій засвідчено нотаріусом або дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій повідомляють про себе, що вони ніколи не перебували у шлюбі, або про те, що вони раніше перебували у шлюбі, але зараз їх шлюб припинено. Натомість, в заяві про державну реєстрацію шлюбу та графі “Для відміток” актового запису про шлюб зазначається:” Особа попереджена про правові наслідки недійсності шлюбу у разі повідомлення завідомо неправдивих даних щодо свого сімейного стану”. (Хоча до внесення змін даний порядок застосовувався лише при пре’явленні для державної реєстрації шлюбу тимчасового посвідчення громадянина України).

Пунктом 6 скасовано вимогу обов’язкового подання іноземцями та особами без громадянства, які проживають в іноземній державі, документу про сімейний стан.  Також, згідно нововведень, не вимагається підтвердження свого сімейного стану і від осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні.

Пункт 6 викладено в новій редакцій. У разі необхідності підтвердження сімейного стану з метою реєстрації шлюбу в іншій державі громадяни України та особи без громадянства, які проживають в Україні, та громадяни України, які проживають за кордоном, подають заяву, справжність підпису на якій має бути нотаріально засвідченою, у тому числі дипломатичним представництвом чи консульською установою України, у якій особа повідомляє про себе, що вона ніколи не перебувала у шлюбі, або про те, що вона раніше перебувала у шлюбі, але зараз її шлюб припинено, та належним чином легалізовану, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України” (раніше пред’явлення вказаного документу було обов’язкове).

Також, змін зазнала Інструкція з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5 (із змінами). Наказом Міністерства юстиції України від 24 лютого 2015 № 247/5 “Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану”  внесено зміни:

Для отримання допомоги на поховання при державній реєстрації смерті видається витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть  для отримання допомоги на поховання (додаток 14), у разі втрати якого на письмову заяву фізичної особи реєстратором за місцем складання актового запису про смерть видається дублікат з позначкою “Дублікат”.

Виключено витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини.

Аналізуючи вище викладені зміни в законодавстві України, особливу увагу викликає скасування видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян для призначення допомоги при народженні дитини та довідок для призначення допомоги при народженні дитини, а також спрощений порядок державної реєстрації шлюбу громадян України з іноземними громадянами та особами без громадянства, які постійно проживають в іноземній державі, іноземних громадян між собою на території України та громадян України і осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні на території іноземної держави.                                                                                         

   Головний спеціаліст відділу ДРАЦС

                                                Н.М.Задесенець

 

_____________________________________________________________________

Щодо державної реєстрації прав на  землі сільськогосподарського призначення

З  метою забезпечення прав і законних інтересів власників, користувачів земель сільськогосподарського призначення, сталого розвитку агропромислового комплексу та забезпечення державної реєстрації прав на землі сільськогосподарського призначення Сумської області, відповідно до наказу Головного управління юстиції у Сумській області «Про заходи щодо державної реєстрації прав на землі сільськогосподарського призначення у межах Сумської області» від 02.02.2015 № 44/06Зреєстраційна служба Тростянецького районного управління юстиції проводить державну реєстрацію прав на землі сільськогосподарського призначення , які розташовані в Великописарському районі Сумської області

За  більш детальною інформацією звертайтеся до сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції Сумської області, який знаходиться за адресою: м.Тростянець,вул. Червоноармійська,2 або за тел., 5-12-73.

 


До уваги керівників органів виконавчої влади,

підприємств, установ, організацій

Відповідно до пункту 15 Загального положення про юридичну службу міністерств, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2008 року № 1040, орган виконавчої влади, підприємство забезпечують подання Мін’юсту та його територіальним органам у встановлені ними строки інформації про наявність в їх структурі юридичної служби, її вид, склад працівників, їх фаховий та освітній рівень, потребу в юридичних кадрах.

У зв’язку з необхідністю поновлення інформації про структуру та чисельність юридичних служб в органах державної влади, на державних підприємствах, установах, організаціях, просимо періодично (станом на 1 січня та 1 липня) надавати Тростянецькому районному управлінню юстиції інформацію про наявність або відсутність у структурі органу державної влади, підприємства, установи, організації юридичної служби (самостійного структурного підрозділу – відділу, сектору, групи, тощо, або посади юрисконсульта відповідної категорії); штатну чисельність працівників юридичної служби. 

Якщо орган державної влади, підприємство, установа, організація користується послугами адвокатів, юридичних фірм, або іншими видами правового обслуговування, вказати їхні реквізити.

Про факти зміни організаційної форми юридичної служби та кількісного складу юрисконсультів, потребу в юридичних кадрах просимо повідомляти Тростянецьке районне управління юстиції у  місячний термін за адресою м.Тростянець вул. Горького, 55.

Відомості щодо працівників юридичної служби (юрисконсультів) надавати відповідно до запропонованої таблиці:

Займана посада, дата призначен-ня

Навчальний заклад, місцезнаходження навч. закладу, освіта, кваліфікація, рік закінчення

Стаж

Підвищення кваліфікації (рік, вид, установа)

Місцезнаходження підприємст-ва, установи, організації

Робо-чий теле-фон

загальний

в юридичній

службі

1

2

3

4

5

6

7

 

 

 

 

 

 

 

 


ДЕРЖАВА З ПОСЛУГАМИ ПОВИННА ЙТИ ДО ЛЮДЕЙ

19 лютого 2015 року у Головному територіальному управлінні юстиції у Сумській області відбулося два публічних заходи: прес-конференція народного депутата України, заступника голови комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Верховної Ради, радника міністра юстиції, очільника експертної ради Мін’юсту Георгія Володимировича ЛОГВИНСЬКОГО та його зустріч з головами комісій та активістами Громадської ради при головному територіальному управлінні юстиції.

Перший заступник начальника Головного територіального управління юстиції у Сумській області ТРОШЕЧКО Валентина Вікторівна, представляючи гостя засобам масової інформації та громадськості, відзначила, що територіальні органи юстиції вже відчули, що реформи незворотні. Більше того, і вона, і два новопризначених заступники Ірина Петрівна Свистун та Наталя Павлівна Дуднікова пройшли фахові випробування за новою системою.

Георгій Логвинський нині в областях України презентує громадськості хід реформ, що сьогодні відбуваються в органах юстиції. Він і розповів про три напрямки реформ, які й мають забезпечити ефективну діяльність цієї сфери: децентралізацію, кадрове забезпечення та комп’ютерні технології, які спростять доступ до надання послуг.

Міністерство юстиції України сьогодні активно працює, щоб забезпечити надання якісних послуг населенню, усунути корупційну складову. До формування моделі залучаються кращі фахівці із європейських країн, а також Грузії, де ці реформи вже працюють.

Зацікавленість у журналістів та громадськості викликали питання електронних торгів, організації приватної виконавчої служби, облаштування бек та фронт-офісів.

На глибоке переконання Георгія Логвинського, держава через службовців повинна йти з послугами до людей, а не навпаки. А контролювати ці процеси повинна громадськість через інститути громадянського суспільства.

Георгій Логвинський відзначив активність Громадської ради при Головному територіальному управлінні юстиції у Сумській області та попросив сумчан направити йому усі пропозиції, що стосуються реформи органів юстиції.

В означених заходах взяли участь: СВИСТУН Ірина Петрівна – заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби – начальник Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області; ДУДНІКОВА Наталя Павлівна – заступник начальника головного територіального управління юстиції з питань державної реєстрації – начальник Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Сумській області, а також голова Громадської ради Ігор Марченко, заступник Голови ради Костянтин Станкевич, члени Громадської ради: Володимир Лаврик, Світлана Дронік, Лариса Петрова, Андрій Кнуренко, Сергій Рижов.

 


Про зміну реквізитів рахунків

З 09 лютого 2015 року зарахування коштів за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державне мито)  здійснюється на рахунки за кодом класифікації доходів бюджету 22012600 «Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Реквізити рахунків для зарахування коштів за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державне мито):

Номер рахунку

31110001700388

Назва рахунку

УК у Тростянецькому районі, ТРОСТЯНЕЦЬКИИ РАЙОН 22012600

ПІБ ВИКОНАВЦЯ

ГУДКСУ у Сумській області

МФО

837013

ОКПОотримувача

37344688

ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ

Адміністративний збір за державнуреєстрацію права власності на нерухомемайно у сумі 119,00 грн.

ПРИЗНАЧЕННЯ
ПЛАТЕЖУ

Адміністративний збір  за державнуреєстраціюіншогоречового права на нерухомемайно, обтяження права  на нерухомемайно у сумі 51,00 грн.

 

 

УВАГА!!! Інформація щодо нових реквізитів рахунків розміщена на офіційному сайті Державної реєстраційної служби України, у рубриці

-         Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно .

 


 

.І Н Ф О Р М А Ц І Я

про роботу відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області та посадових осіб виконкомів сільських рад Тростянецького району по проведенню державної реєстрації актів цивільного стану за 2014 рік

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби  Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області  протягом   2014 року була проведена робота по забезпеченню  повної, своєчасної та правильної державної реєстрації актів цивільного стану та виконанню запланованих заходів.

Так, на виконання плану роботи на 2014 рік, з метою здійснення контролю за роботою посадових осіб виконкомів сільських рад Тростянецького району стосовно дотримання останніми вимог чинного законодавства України при виконанні ними делегованих повноважень, передбачених п. 5 п. б. ч.1 ст. 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо здійснення державної реєстрації актів цивільного стану, відділом ДРАЦС РС Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області  здійснено 4 комплексні перевірки роботи виконкомів Боромлянської, Буймерської, Білківської, Гребениківської сільських рад, 8 цільових перевірок виконкомів Гребениківської, Печинської, Кам’янської, Криничненської, Жигайлівської, Мащанської, Ницахської, Дернівської та Зарічненської сільських рад Тростянецького району.

 Приділялась також значна увага аналітичній роботі, за результатами якої були розроблені та направлені до виконкомів сільських рад Тростянецького району для опрацювання та врахування у подальшій роботі 10 узагальнень та 1 аналіз з питань діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відділом ДРАЦС Тростянецького районного управління юстиції  з метою підвищення кваліфікації працівників відділу та посадових осіб виконкомів сільських рад проводилась  організаційна і методична робота.

Так у звітному періоді було проведено 18 оперативних нарад з працівниками відділу, 2 - з посадовими особами виконкомів сільських рад, 4 семінари-наради з працівниками відділу та посадовими особами виконкомів сільських рад.

Відділом державної реєстрації актів цивільного стану та виконкомами сільських рад Тростянецького району за 2014 рік видано 1802 свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, з них: видано при державній реєстрації — 1343 свідоцтва, повторно — 459 свідоцтв.

 

Види бланків свідоцтв

 2014 рік

при державній реєстрації

повторно

Про народження

330

280

Про смерть

673

90

Про шлюб

244

56

Про розірвання шлюбу

68

32

Про зміну імені

28

1

Всього:

1343

459

 

За   2014 рік відділом та виконкомами сільських рад Тростянецького району  зареєстровано  1304актових записів цивільного стану, а саме:

  • народжень – 330  (в т. ч. мертвонароджень – 0);
  • смертей – 673 (в т.ч. у віці до 1 року – 3); 
  • шлюбів – 244;
  • розірвань шлюбів – 25;
  • зміни імені – 28;
  • поновлено актових записів – 4.

За звітний період в актових записах про шлюб проставлено 94 відмітки про розірвання шлюбу на підставі рішень судів, постановлених після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Також  протягом  2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану  реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області проводилась видача витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян - видано 1166 витягів з ДРАЦСГ, з них платних — 190 на суму 13870грн., безоплатних — 976.

У  2014 році розглянуто 51   справу про внесення змін, доповнень до актових записів цивільного стану, в т.ч. у зв’язку з усиновленням дітей — 3 (2 — громадянами України, 1 — громадянами-іноземцями),надано дозвіл на зміну імені 28  громадянам  України.

Протягом   2014 року відділом ДРАЦС РС Тростянецького районного управління юстиції у Сумській області  виконувались  запити підприємств, установ, організацій щодо витребування інформації та документів про державну реєстрацію актів цивільного стану у кількості - 775, прохання про надання правової допомоги щодо витребування документів про державну  реєстрацію актів цивільного стану відповідно до вимог Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, підписаної у Мінську 22.01.1993 у кількості - 26.

На особистий прийом до начальника відділу ДРАЦС звернулось 67 громадян.

У звітному періоді працівниками відділу проводилось внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей, що містяться у книгах реєстрації актів цивільного стану з 1996 року по 2008 рік. 

 Всього до Державного реєстру актів цивільного стану громадян працівниками відділу протягом   2014 року внесено 5935 архівних актових записів цивільного стану про смерть та 1756 архівних актових записів цивільного стану про розірвання шлюбу.

Станом на 01.11.2014 працівниками відділу завершено внесення архівних актових записів цивільного стану за 1998-2008 роки.

Працівниками відділу ДРАЦС протягом 2014 року проводилась також робота по реалізації вимог ч.2 ст.12 Закону України “Про державну реєстрацію актів цивільного стану” щодо складання посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад актових записів цивільного стану за допомогою Державного реєстру актів цивільного стану громадян

Станом на 01.01.2015 року до Державного реєстру актів цивільного стану громадян підключені слідуючі сільські ради:

1. Білківська

2. Боромлянська

3. Гребениківська

4. Дернівська

5. Жигайлівська

6. Зарічненська

7. Криничненська

8. Люджанська

9. Мартинівська

10. Ницахська

11. Семереньківська

12. Станівська

Залишаються не підключеними до Реєстру Буймерська сільська рада (у зв’язку з відсутністю коштів на оплату підключення); Кам’янська сільська рада (у зв’язку з відсутністю доступу до мережі Інтернет та звільненням секретаря с/ради); Мащанська сільська рада (у зв’язку з відсутністю коштів на оплату підключення); Печинська сільська рада (у зв’язку з відсутністю коштів на оплату підключення).

На виконання  вимог Закону України «Про Державний реєстр виборців» та постанов Центральної виборчої комісії відділом державної реєстрації актів цивільного стану відомості про виборців протягом 1 кварталу 2013 року подавались до відділу ведення Державного реєстру виборців Тростянецької райдержадміністрації в повному обсязі та в терміни, встановлені Законом України “Про Державний реєстр виборців”, з дотриманням форм, затверджених постановою Центральної виборчої комісії від 13 січня 2011 року № 6 “Про форми подань з відомостями про виборців (осіб), на підставі яких здійснюється періодичне поновлення персональних даних Державного реєстру виборців”.  

У зв’язку із закінченням 75-річного терміну зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану у відділі державної реєстрації актів цивільного стану  на виконання вимог розділу У Порядку, умов і строків зберігання книг державної реєстрації актів цивільного стану, метричних книг у відділах державної реєстрації актів цивільного стану та їх передачі до державних архівів до відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Сумській області для перевірки та подальшої передачі до державного архіву Сумської області було передано 19 книг  про державну реєстрацію актів цивільного стану за 1938 рік.

На виконання  ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділом ДРАЦС за 2014 рік населенню надано додаткових платних послуг на суму 39013 грн. 40 коп., в тому числі за проведення обрядів урочистої реєстрації шлюбу на суму 25562 грн. 00 коп.

За вчинення актів цивільного стану відділом ДРАЦС  стягнуто державного мита на суму 1161 грн. 61 коп.

Підводячи підсумки роботи відділу за   2014 рік, слід відмітити, працівники відділу ДРАЦС та посадові особи органів державної реєстрації актів цивільного стану у звітному періоді працювали відповідно до покладених на них завдань та обов’язків. Всі заплановані заходи по напрямкам роботи відділу виконані в повному обсязі.

 


Про зміну реквізитів рахунків

Реєстраційна служба Тростянецького районного управління юстиції повідомляє про зміну реквізитів рахунків за одержання інформації з державних реєстрів, держателями яких є Міністерство юстиції України.

Відповідно до Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI (із змінами) та Закону України від 28.12.2014 № 80-V-ІІІ «Про Державний бюджет України на 2015 рік), кошти, як плата за одержання відомостей (витяг,виписка,довідка) з державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з 01.01.2015 зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.

Реквізити рахунків для зарахування коштів за одержання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

Отримувач:            УК Тростянецький район/Тростянецький/22012700;

Код ЄДРПО  -         37344688 ;

Банк отримувача (ГУДКСУ)  -         ГУ ДКСУ у Сумській області ;

реєстраційний рахунок в Державній  казначейській службі України   :   №  31319300741388
МФО     837013

Код класифікації доходів бюджету  -         22012700;

Назва реєстру   :          Державний реєстр речових прав на нерухоме майно

Призначення платежу:  22012700, за надання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Тариф/розмір оплати,грн. :          120,00  грн.

Скорочене найменування послуги:   Витяг з Державного реєстру прав

УВАГА!!! Інформація щодо реквізитів рахунків розміщена на офіційному сайті Державної реєстраційної служби України, у розділах: «Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно» - «Реквізити рахунків для зарахування коштів за одержання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за заявами фізичних та юридичних особі, за пошук нотаріусами відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за пошук банками інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (ККДБ 22012700 відомча ознака «41»)» .


Нормативно-правові акти для громадян України, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції

Закон України від 20.10.2014 № 1706-VII “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 “Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 “Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг”. 

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції”

Постанова Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 535 “Про затвердження Порядку використання коштів, що надійшли від фізичних та юридичних осіб для надання одноразової грошової допомоги постраждалим особам та особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції”

Постанова Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 595 “Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей”

Постанова Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 “Про здійснення соціальних виплат особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції”


Перелік осіб, які звільняються від сплати державного мита:


1.  пунктом 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" ( із змінами, внесеними Законом України від 9 грудня 2011 року № 4152-VI) визначено, що:
фізичні та юридичні особи звільняються від сплати державного мита під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані до проведення державної реєстрації прав у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".


2. статтею 4 Декрету Міністрів України «Про державне мито» визначено, що від сплати державного мита за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно звільняються:

  • громадяни,  віднесені  до  категорій  1  і 2 постраждалих внаслідок  Чорнобильської  катастрофи;  
  • громадяни, віднесені  до  категорії 3 постраждалих  внаслідок Чорнобильської катастрофи, - які постійно проживають до відселення чи самостійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження,    безумовного    (обов'язкового)    і   гарантованого добровільного відселення,  за умови,  що вони за станом на 1 січня 1993   року   прожили   або   відпрацювали   у   зоні  безумовного (обов'язкового)  відселення  не  менше  двох  років,  а   у   зоні гарантованого  добровільного  відселення  -  не менше трьох років;
  • громадяни, віднесені  до  категорії  4  потерпілих  внаслідок Чорнобильської катастрофи,  які постійно працюють і проживають або постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 року вони прожили або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
  • інваліди  Великої  Вітчизняної  війни   та    сім'ї    воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти,  і  прирівняні  до них у встановленому порядку особи;
  • інваліди I та II груп;
  • місцеві державні адміністрації,  виконкоми  місцевих  Рад народних  депутатів,    підприємства,    установи,    організації, колективні  сільськогосподарські  підприємства,  що    придбавають жилі будинки з надвірними будівлями (крім м.  Києва  та  курортних місцевостей), квартири для громадян, які виявили бажання виїхати з території,  що  зазнала   радіоактивного   забруднення   внаслідок Чорнобильської катастрофи,  а також громадяни, які виявили бажання виїхати  з  території,  що  зазнала   радіоактивного   забруднення внаслідок  Чорнобильської  катастрофи,  та власники цих будинків і квартир;
  • Національний банк України та його установи,  за  винятком госпрозрахункових;
  • Пенсійний фонд України,  його  підприємства,  установи  й організації; Фонд України соціального  захисту  інвалідів  і  його відділення,    органи   Фонду   загальнообов'язкового   державного соціального  страхування  України  на  випадок  безробіття,  Фонду соціального  страхування  від  нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності;
  • органи  державної  влади  (посадові особи) - за державну реєстрацію  обтяження  права  на  нерухоме  майно;
  • органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування -  за  державну реєстрацію права власності держави, територіальної громади  на  земельні  ділянки,  яке виникло відповідно до закону.

Розмір державного мита за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та розмір оплати за надання витягів з Державного реєстру речових прав

Законом України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо ставок за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» № 5508-VI від 20.11.2012 р. встановлено, що державне мито справляється  за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно; за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно" у розмірі:   

- за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 грн.);                                                                                                                                                                                          

 -   за державну реєстрацію іншого речового права на нерухоме майно, обтяження права на нерухоме майно - 3 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян (51 грн.).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» установлено, що розмір плати за:                                -   внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр), у тому числі виправлення технічної помилки, що допущена не з вини державного реєстратора прав на нерухоме майно, становить 51 гривню;                                          

-    надання інформації з Реєстру у формі витягу - 120 гривень.


Державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку, отриману у результаті  «приватизації»?

Державна реєстрація права власності на новосформовану земельну ділянку проводиться після реєстрації такої земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку проводиться реєстраційною службою за місцезнаходженням такої ділянки.

Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав:

•          заява про державну реєстрацію;

•          копія документу, що посвідчує особу заявника;

•       копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України);

•          документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав;

•          документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита);

•          рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

         Законом України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" щодо ставок за проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» № 5508-VI від 20.11.2012 р. встановлено, що державне мито справляється  за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно у розмірі:  7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (119 грн.); 

     Постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2012 р. № 1204 «Про затвердження розміру і порядок використання плати за внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та надання інформації із зазначеного реєстру» установлено, що розмір плати за:      надання інформації з Реєстру у формі витягу - 120 гривень.       


Відділ ДРАЦС реєстраційної служби Тростянецького районного управління юстиції повідомляє про зміни в законодавстві:

Наказом Міністерства юстиції України від 09 грудня 2014 № 2079/5 “Про внесення змін до деяких наказів Міністерства юстиції України з питань державної реєстрації актів цивільного стану” були внесені зміни до розділу ІV Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року № 3307/5), а саме вказано, що:  «Якщо оригінал свідоцтва про державну реєстрацію акту цивільного стану вкрадено, загублено, пошкоджено чи знищено, повторна видача свідоцтва здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану на підставі актового запису цивільного стану, складеного як в електронному вигляді, так і на паперовому носії. Повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану у такому випадку здійснюється відділами державної реєстрації актів цивільного стану незалежно від місця державної реєстрації акту цивільного стану та місця проживання заявника.               

Відділ державної реєстрації актів цивільного стану видає повторно свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану після безпосередньої перевірки відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану або на підставі підтвердження про це відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису цивільного стану.                     

Свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану видається повторно без підтвердження у разі зберігання актового запису цивільного стану на тимчасово окупованій території України або у районі проведення антитерористичної операції». Враховуючи вище викладені зміни в Правилах ДРАЦС, на сьогоднішній день стала можлива повторна видача свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану за заявою громадян  незалежно від місця державної реєстрації актів цивільного стану. У громадян з’явилась можливість отримати повторно свідоцтво про будь-яку реєстрацію акту цивільного стану, здійснену на території України в день звернення до відділу ДРАЦС за місцем свого проживання або іншого відділу на їх вибір.  Також, змін зазнали Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (із змінами). Наказом Міністерства юстиції України від 05 грудня 2014 року за № 2070/5 “Про внесення змін до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання” внесено зміни щодо місця подачі заяви: «Заява про внесення змін до актового запису про смерть невпізнаної особи може бути подана також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про смерть». (До внесення змін зазначена заява подавалась лише за місцем проживання заявника).


Нові запровадження у формі та змісті офіційних періодичних видань на 2015 рік

З метою забезпечення обліку і систематизації законодавства в органах та установах юстиції згідно з Положенням про порядок обліку, затвердженим наказом Мін’юсту України від 15.04.2004 року № 31/5, повідомляємо тематичну програму офіційних періодичних видань на 2015 рік, а також про заплановані зміни у їх формі та змісті.

Бюлетень «Офіційний вісник України. Зі змінами»(передплатний індекс 01546)забезпечує постійну підтримку нормативно-правових актів у контрольному стані. Така підтримказдійснюється завдяки електронним технологіям. Бюлетень має дві частини: друковану і електронну.
У друкованій частині подається інформація щодо динаміки нормотворчого процесу протягом місяця. Зокрема переліки: нових прийнятих актів, змінених актів, актів, що втратили чинність тощо. Надаються систематичний та алфавітно-предметний покажчики нормативно-правових актів. Друкується таблиця опублікування актів у бюлетені «Офіційний вісник України» та в інших офіційних виданнях за кожні три останні місяці.
Електронна частина (компакт-диск) містить комп’ютерну довідково- пошукову систему. Її інформаційна база включає тексти актів законодавства України в контрольному стані, у тому числі опублікованих у бюлетні «Офіційний вісник України». Електронні тексти щомісячно оновлюються з урахуванням прийнятих змін і доповнень – підтримуються у контрольному стані. Тексти актів носять інформаційний характер.

У виданні «Систематичне зібрання чинного законодавства України»(передплатний індекс 01379) у 2015 році буде здійснено укладання розділу 15 «Культура» та розділу 16 «Молодь. Спорт». Видання складається з друкованої і електронної частин. 

У першій частині публікується систематичний покажчик нормативно-правових актів розділу поточного укладання у накопичувальному вигляді. Електронна частина містить дві комп’ютерні правові системи на компакт-диску. Одна із них — система «Систематичне зібрання чинного законодавства України» — включає тексти актів, що систематизовані за усіма раніше укладеними розділами, у тому числі поточним. Інша система — «Зібрання законодавства України» — включає все законодавство України починаючи з 1991 року. У виданні «Кодекси України» до виходу в світ заплановано такі кодекси: Кримінальний, Бюджетний, Адміністративного судочинства, Повітряний, Господарський процесуальний, (Водний, Лісовий, Про надра), Податковий (I-IV), Податковий (V-XX), Цивільний процесуальний, Кодекс законів про працю, Житловий, Новий. У разі не прийняття нового кодексу, замість заявленого буде опубліковано кодекс, який матиме найбільшу кількість змін і доповнень.
Видання виходить у світ у двох формах: в теках з роз’ємними замками і в книжковій. Видання в теках (передплатний індекс 74252) забезпечує підтримку текстів усіх кодексів у контрольному стані. Для цього щомісячно користувачам разом з виданням поступають редакційні комплекти «Зміни». Крім цього, користувачам періодично надсилається електронний додаток — компакт-диск з комп’ютерною довідково-пошуковою системою «Зібрання законодавства України». Комплект «Зміни» містить аркуші для заміни (вставки) в теки з раніше випущеними кодексами. Інформаційна база комп’ютерної системи охоплює все законодавство України починаючи з 1991 року.
Книжкова форма видання (передплатний індекс 21993) забезпечує користувачів лише текстом чергового кодексу, який подається у контрольному стані.


Деякі питання щодо виконання  виконавчих

  документів про стягнення аліментів

У відповідності  до частини 2  статті 51  Конституції України  батьки зобов’язані утримувати  дітей  до їх повноліття. В сою чергу,  повнолітні діти   зобов’язані  піклуватися про своїх   непрацездатних  батьків. Такі самі норми  містить   і Сімейний  кодекс України  ( далі -  СК України).

Забезпечення  відповідного  утримання  ( сплата  аліментів)  здійснюється  двома шляхами: в добровільному  порядку (  за згодою сторін про сплату аліментів )  та примусовому ( за рішенням суду  про  стягнення аліментів).

Загальний порядок примусового  виконання рішень  про стягнення аліментів  регламентований  Законом України «Про виконавче провадження»  (далі – Закон),  Інструкцією  з організації  примусового виконання рішень, затвердженою наказом  міністерства юстиції України від 02.04.2012   № 512/5           (далі  - Інструкція № 512/5), іншими  нормативно – правовими актами.

Так,   відповідно у статті  19  Закону  визначено загальний порядок  відкриття виконавчого провадження. Державний виконавець  відкриває  виконавче провадження  з виконання рішення  про стягнення аліментів  на підставі відповідного виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону (зокрема, на підставі виконавчого листа  про стягнення аліментів  або  виконавчого  напису нотаріуса).

Згідно  з частиною  3  статті 22 закону, рішення про стягнення аліментів, можуть  бути пред’явлені для виконання  протягом усього періоду , на який присуджені аліменти.

Водночас, статтею 194 СК України  регламентовано,  що аліменти можуть  бути стягнуті згідно з виконавчим листом за минулий час, але не  більш, як  за три роки, що передували пред’явленню виконавчого листа   до виконання.

Якщо  за виконавчим листом, пред’явленим  до виконання аліменти не стягувалися  у зв’язку з розшуком платника  аліментів  або у зв’язку з його перебуванням  за кордоном, вони  мають  бути сплачені  за весь минулий час.

Основним  заходом   примусового виконання рішень  про стягнення аліментів є звернення стягнення   на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

У разі  стягнення аліментів у частці від заробітку  (доходу)  боржника на підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи, фізичної особи – підприємця відрахування здійснюються  з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови  держаного виконавця. При цьому  розмір аліментів  у разі їх стягнення  у частці  від  заробітку (доходу)  не може бути менше  встановленого  СК України  (мінімальний  розмір аліментів  на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму  для дитини відповідного віку, за винятком випадків,  коли розмір аліментів  встановлений у твердій грошовій сумі – ст.  182 СК України).

У разі, якщо  стягнути  аліменти  в зазначеному розмірі  неможливо, адміністрація підприємства, установи, організації, фізична особа, фізична  особа – підприємець, які проводили відрахування, нараховують боржнику  заборгованість  із сплати аліментів.

У разі, якщо боржник  отримує заробіток (доходи)  у різних місцях, відрахування аліментів із  кожного виду виплат здійснюється  за окремими постановами  про стягнення аліментів  згідно  з розміром  утримання, визначеним виконавчим  документом.

Відповідно  до вимог статті 70 Закону, розмір відрахувань  із заробітної плати  та інших доходів  боржника  вираховується із суми, що залишається  після утримання податків, зборів та єдиного внеску  на загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування.

Обмеження розміру відрахувань  із заробітної плати  встановлюється законодавством про працю,  де обумовлено, що  із заробітної плати боржника  може бути утримано  за виконавчими документами про стягнення аліментів до погашення у повному обсязі  заборгованості  - 50 відсотків.

Загальний  розмір усіх відрахувань під час  кожної  виплати заробітної плати не  може перевищувати п’ятдесят  відсотків заробітної плати, що має  бути  виплачена працівнику, у тому  числі   в разі відрахування  за кількома виконавчими документами.  Це  обмеження не поширюється на відрахування  із заробітної плати  у разі  відбування боржником покарання  у  вигляді виправних робіт і стягнення  аліментів  на неповнолітніх дітей. У таких  випадках розмір відрахувань із заробітної плати  не може перевищувати  сімдесяти відсотків. Положення цієї статті  застосовується  також у разі  звернення стягнення  на належні боржникові  стипендію та інші доходи.

Згідно  з частиною 6 статті 70 Закону  України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на пенсію здійснюється  відповідно  до  Закону України  «Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування». Так, особливістю звернення стягнення  на  цей вид  доходу  є те, що  згідно з вимогами  вказаного Закону  з пенсії може  бути  відраховано не більше 20 %, за виключенням, зокрема, відрахувань  на утримання членів  сім’ї ( аліменти) . За такими виконавчими документами  з пенсії може бути утримано 50 % .

Таким  чином, якщо з боржника слід стягувати аліменти  на утримання трьох  і більше  дітей, а також якщо наявна  заборгованість зі сплати аліментів  за минулий час,  то державний виконавець у постанові  зазначає про стягнення 50%  із заробітку  боржника  для забезпечення  поточних платежів. Заборгованість за минулий час  у таких випадках  може бути  погашена  шляхом звернення  стягнення  на майно боржника.

Згідно  зі статтею 69 Закону України «Про виконавче провадження» підприємства, установи , організації, фізичні особи, фізичні особи – підприємці здійснюють відрахування із  заробітної  плати, пенсії, стипендії та інших доходів  боржника  і перераховують кошти  стягувану у строк,  встановлений для здійснення  зазначених виплат боржнику,  а якщо такий строк не встановлено – до десятого числа  кожного місяця, наступного  за звітним.

Якщо  боржник працює на роботах  з періодичним нарахуванням заробітної плати ( сезонні роботи в сільському господарстві та рибопереробних підприємствах тощо), відрахування проводяться  в міру нарахування заробітної плати. Якщо боржник працює за сумісництвом  на кількох підприємствах, відрахування проводяться  із заробітку  за кожним місцем роботи на підставі окремо винесених державним виконавцем постанов. Якщо боржник працює у фізичної особи  або фізичної особи – підприємця, у якого немає бухгалтера та рахунку в банку, утримані  кошти із заробітку боржника  перераховуються стягувачу безпосередньо цими особами.

Перелік  видів доходів, які враховуються при визначенні  розміру аліментів  та доходів  з яких утримання аліментів не  провадиться, встановлені  постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993  № 146.

З осіб, що відбувають покарання  на виправних роботах, аліменти утримуються із загальної суми  заробітку, без врахування утримань, передбачених вироком або постановою суду.

До всієї заробітної суми , якої відраховуються аліменти  з осіб, що відбувають покарання  в установах виконання покарання, а також  з осіб, що перебувають у наркологічних  відділеннях  психіатричних диспансерів, лікарень на   підприємствах, включається  та частина суми , що стягується для покриття витрат на утримання цих осіб у вказаній установі.

З військовослужбовців  Збройних Сил України та інших військ, осіб рядового  і начальницького  складу  органів і підрозділів внутрішніх справ, Держспецзв’язку та Державної кримінально – виконавчої служби утримання аліментів провадиться  з усіх видів грошового забезпечення, що надається щомісячно (оклад за штатною посадою, оклад за військове  або спеціальне звання, відсоткова надбавка за вислугу років,  вчене звання  і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

З осіб, які працюють  за контрактами  в іноземних компаніях  і одержують заробітну плату тільки за кордоном, аліменти  утримуються  із 100 відсотків заробітної плати, яку платник аліментів  одержував до укладення контракту, або  виходячи  із його  заробітної плати  за останній місяць  роботи  на момент  від’їзду, або з п’ятикратного  розміру  неоподатковуваного  мінімуму доходів  громадян на час проведення розрахунків.

Аліменти з  осіб, що одержують заробітну плату  як у гривнях , так і у  валюті    на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих    на території України, утримуються бухгалтеріями  (розрахунковими відділами)  за місцем роботи у розмірах, встановленими рішеннями судів, як із гривень, так із валюти ( п.п. 2 – 11 Постанови № 146).

 З військовослужбовців, а  також  осіб рядового  і начальницького складу, органів внутрішніх справ, Держспецзв’язку та  державної  кримінально - виконавчої  служби утримання аліментів не провадиться з вихідної  допомоги при звільненні  з військової служби і з органів внутрішніх справ, держспецзв’язку та державної кримінально - виконавчої служби, а також інших видів грошового забезпечення, що не має постійного  характеру.

Утримання аліментів  провадиться  з суми заробітку  (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання  з цього заробітку  (доходу) податків. Доставка стягувачу грошових переказів  утриманих аліментів  через відділення зв’язку  провадиться за рахунок  платника  аліментів ( п.п. 12-14 Постанови № 146).

Відповідно до частини  4 статті 181 СК України, у разі виїзду одного  з батьків за кордон  на постійне проживання у державу, з  якою Україна не має договору  про надання правової допомоги, аліменти стягуються  в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. Так, зазначений  порядок регламентується  постановою Кабінету Міністрів України  від 19.08.2002 № 1203 «Про стягнення аліментів  на дитину  (дітей)  у разі виїзду одного з батьків для постійного проживання  в іноземній державі, з якою не укладено  договір  про надання правової допомоги» (далі – Постанова №  1203).

 Зокрема, постановою № 1203 встановлено -  у разі виїзду одного  з батьків, який є громадянином України, для постійного проживання  в іноземній  державі, з я кою Україна не має договору про  надання правової допомоги (далі – постійне проживання  за кордоном) він повинен виконати аліментні зобов’язання  з утримання дитини (дітей) до досягнення нею повноліття ( далі – аліментні зобов’язання), які оформляються договором  між  цією особою  та одним  з батьків, з яким залишається дитина (діти), або її опікуном, піклувальником (далі – одержувач аліментів), або договором про припинення права  на аліменти  для дитини (дітей)  у зв’язку  з передачею  права  власності  на нерухоме майно ( житловий  будинок, квартиру, земельну  ділянку тощо).

Якщо аліментні зобов’язання не були виконані  особою, що виїжджає, стягнення аліментів провадиться за рішенням суду.

 З метою запобігання ухиленню батьків від утримання  дітей до їх повноліття шляхом сплати аліментів особа, що виїжджає для постійного проживання  за кордоном, разом із заявою про видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або оформлення відповідної  сторінки у паспорті (далі – паспорт)  подає до паспортної служби  органу внутрішніх справ  за місцем постійного проживання  в Україні  у разі наявності  дитини (дітей), що залишається  в Україні, договір про виплату  аліментів  або нотаріально  засвідчену заяву про відсутність  в одержувача аліментів  вимог щодо  стягнення аліментних  платежів, або  копію  рішення суду  про виплату аліментів.

До моменту  одержання паспорту  зазначена особа повинна подати  до відповідного органу  внутрішніх справ за місцем постійного проживання  в Україні  документ,  що підтверджує виконання  аліментних зобов’язань  - нотаріально  засвідчену  заяву про відсутність  в одержувачів аліментів  вимог щодо стягнення аліментних платежів (якщо така заява подавалася згідно  з абзацом першим  пункту 2 цього Порядку) або нотаріально  засвідчену  копію постанови  державного виконавця про  закінчення виконавчого провадження (якщо стягнення аліментів  проводилось за рішенням суду).

У разі невиконанні аліментних зобов’язань на  момент одержання паспорта  до особи , що виїжджає для постійного проживання  за кордон, застосовуються  обмеження, передбачені законодавством.

Особа, що виїхала  за межі України  для тимчасового перебування  і має  в  Україні  неповнолітню дитину (дітей), у разі порушення клопотання  про  залишення для постійного  проживання за кордоном  подає  до дипломатичного  представництва   або консульської установи  України за кордоном  документи , передбачені  пунктом 2  цього Порядку.

У разі наявності неврегульованих  аліментних  зобов’язань  керівник  дипломатичного представництва  або консульської установи  України  за кордоном  приймає рішення про відмову  в задоволенні  клопотання до усунення обставин, які цьому перешкоджають. Якщо після виконання аліментних  зобов’язань  згідно  з частиною четвертою статті 181 СК України, один  з батьків не виїхав на постійне проживання у державу,  з якою Україна не має  договорів про правову допомогу, та  залишився  або повернувся  для постійного проживання  в Україну, порядок стягнення аліментів  з урахуванням сплаченої суми  встановлюється  законодавством.

Якщо після набрання рішенням суду  законної сили, згідно  з яким  з одного із батьків стягуються аліменти, він виїжджає для постійного проживання  у державу, з якою Україна не  має договору про правову допомогу, з  нього  за рішенням суду  до його виїзду  за межі України  може бути стягнуто аліменти  за  весь період  до досягнення дитиною повноліття.

Якщо після набрання законної сили рішенням суду  про сплату аліментів  за весь період  до  досягнення дитиною повноліття  особа,  з якої стягуються аліменти, продовжує постійно проживати  в Україні   або повертається в Україну для постійного проживання  та  змінюються  обставини, які  вплинули на визначення  розміру аліментів, у судовому порядку  може бути встановлено  періодичне стягнення аліментів  з урахуванням сплаченої суми.

У разі, якщо боржник не працює,  будь-які відповідні доходи  не  отримує  та за наявності  заборгованості  зі сплати аліментів  понад три місяці стягнення може  бути звернено  на майно боржника.

 Загальний порядок звернення стягнення  на майно боржника  встановлений  Главою  4 Закону. Нормами цієї глави, зокрема, визначено  -  стягнення в першу чергу звертається на  кошти боржника  у банках  та інших фінансових установах, на рахунки  в цінних   паперах у депозитаріях  цінних паперів.  Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення  вимог стягувача, стягнення  звертається  також  на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке  згідно із законом  не може бути  накладено стягнення.

Звернення стягнення на  заробітну плату  не перешкоджає  зверненню стягнення  на майно боржника.

Якщо  за результатами вжитих  державним  виконавцем заходів  встановити  місце проживання, перебування чи місцезнаходження  боржника  не є можливим, державний виконавець  звертається  до суду з поданням про винесення ухвали  про розшук боржника. Розшук боржника  оголошується  за місцем виконання рішення  або  за останнім відомим  місцем проживання  (місцезнаходження)  боржника,  або  за місцем  проживання  (місцезнаходженням)  стягувача  та  здійснюється  органами  внутрішніх справ.

Якщо  місце проживання  чи перебування  батьків  невідоме,  або вони ухиляються від сплати аліментів,  або не мають можливості  утримувати дитину, дитині призначається  тимчасова  державна допомога, яка не може бути меншою  ніж  30 відсотків  прожиткового мінімуму  для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги  здійснюється  за рахунок  коштів  державного   бюджету України  відповідним  управлінням  праці та соціального захисту населення.

Державний виконавець  закінчує  виконавче провадження  про стягнення аліментів  після  закінчення передбаченого законом строку  їх стягнення  за умови, що  сума аліментів  стягнена в повному  обсязі.

У разі наявності  заборгованості, яка виникла  на момент  закінчення встановленого строку  для стягнення аліментів, її стягнення проводиться  у загальному  порядку, визначеному  Законом.

Згідно  з частиною 4  статті 74 Закону  та п. 7.13 розділу VІІ Інструкції державний виконавець, у разі надходження  виконавчого документа  про стягнення аліментів, у день відкриття виконавчого провадження  повинен  підрахувати розмір  заборгованості   зі сплати аліментів та разом  з постановою про  відкриття виконавчого провадження  повідомити про нього стягувача  і боржника.

Розрахунок  заборгованості  повинен  бути помісячним  і містити суму  заробітної плати  та  інших доходів боржника, що  залишилася після утримання  податків,  відсоток  або частку  заробітку (доходу),  визначений виконавчим документом, загальну суму заборгованості.

Якщо  боржник не працює  або відсутня інформація про отримання боржником доходів,  державний виконавець розраховує  заборгованість  у такому самому порядку,  виходячи  із середньомісячної заробітної плати для  відповідної місцевості. Після  отримання достовірної   інформації про джерела доходів боржника та їх розмір державний виконавець здійснює перерахунок  заборгованості  та повідомляє про нього стягувача  і боржника.

Статтею 195 СК України  встановлено,  що у разі стягнення  аліментів у частці від заробітку, (доходу)  боржника  сума боргу визначається, виходячи з  фактично  отриманої  боржником заробітної плати (після  утримання обов’язкових зборів  та податків) за час,  протягом  якого не  провадилося   їх стягнення. Якщо платник  аліментів не працював на час виникнення заборгованості,  але працює на час визначення її розміру, заборгованість визначається із заробітку( доходу), який він одержує.

Якщо  боржник не працював на час виникнення заборгованості   і не працює на час визначення її розміру,  борг  обчислюється  у відповідній частці від середньостатистичної заробітної плати у місцевості, де  проживає боржник.  Проте, і в цьому разі розмір аліментів не може  бути менше встановленого СК України .

У випадку  якщо боржник не працює  і сплачує аліменти самостійно, квитанції  (або їх завірені копії) про перерахунок аліментів долучаються до матеріалів виконавчого провадження. Спір щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішується судом за  заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.   


   Поняття шлюбу та порядок його державної реєстрації на території України

         Органи державної реєстрації актів цивільного стану сьогодні всім відомі як коротке слово «ДРАЦС». До ДРАЦСу Ви звертаєтесь за першим офіційним документом вашої дитини - свідоцтвом про народження, тут ви встановлюєте своє батьківство і факт усиновлення. За вашим бажанням, відділами ДРАЦС проводиться зміна вашого імені та прізвища. На працівників відділів лягає тяжкий обов'язок розірванняшлюбнихсоюзів і проведення державної реєстрації смерті ваших близьких. Але поряд з цим, ви звертаєтеся до органів ДРАЦС (відділів ДРАЦС, виконкомів сільських рад) для державної реєстрації шлюбу. Адже, саме слово «ДРАЦС», в минулі часи відоме як “ЗАГС”, у багатьох з нас це слово асоціюється перш за все з весіллями, нареченими в білосніжних сукнях, та женихами в строгих костюмах ... Тому, хотілося б коротко відмітити, що являє собою саме поняття «шлюбу» та порядок його державної реєстрації на території України.

Основними нормативними актами, які регулюють порядок подачі заяв та порядок державної реєстрації шлюбів в Україні, являються: Сімейний кодекс України, Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», 01.07.2010 № 2398-УІ та Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом МЮУ від 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу МУЮ від 24.12.2010 № 3307/5). 

Відповідно до ст. 21 Сімейного кодексу України — шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюбний вік для чоловіків та жінок встановлюється у вісімнадцять років.

За заявою  особи, яка досягла шістнадцяти років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам.

Для державної реєстрації шлюбу жінкою та чоловіком особисто подається заява про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором. Якщо жінка і (або) чоловік не можуть через поважні причини особисто подати заяву про державну реєстрацію шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, справжність підпису(ів) на якій засвідчено нотаріально, можуть подати їх представники. Повноваження представника мають грунтуватися на нотаріально посвідченій довіреності. При поданні заяви про державну реєстрацію шлюбу жінка та чоловік пред’являють на посвідчення своєї особи паспорт або паспортний документ. Особа, яка не досягла шлюбного віку, при поданні заяви на державну реєстрацію шлюбу пред’являє паспорт або паспортний документ та копію рішення суду про надання права на шлюб. Фізична особа, яка досягла шістнадцятирічного віку, але ще не отримала паспорт (паспортний документ) пред’являє свідоцтво про народження та довідку з місця проживання за умови, якщо від дня досягнення зазначеного віку минуло менше ніж один місяць.                                                                                                                                    Особи, які раніше перебували у шлюбі, можуть зареєструвати повторний шлюб за умови пред’явлення документів, що підтверджують припинення попереднього шлюбу або визнання шлюбу недійсним (свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, про визнання шлюбу недійсним, яке набрало законної сили, свідоцтво про смерть одного з подружжя, висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним, тощо).

За погодженням з нареченими орган державної реєстрації актів цивільного стану призначає день і час державної реєстрації шлюбу. Шлюб реєструється після спливу одного місяця від дня подання особами заяви про реєстрацію шлюбу. За наявності поважної причини і з дозволу керівника органу державної реєстрації актів цивільного стану  державна реєстрація шлюбу проводиться до закінчення зазначеного строку на підставі спільної заяви наречених та документів, які підтверджують наявність поважної причини. У разі вагітності нареченої, народження нею дитини та якщо є безпосередня загроза для життя нареченої або нареченого, за наявності документів, що підтверджують викладені факти, державна реєстрація шлюбу проводиться в день подання відповідної заяви або у будь-який інший день за бажанням наречених протягом одного місяця.

Якщо наречені не можуть з’явитися з поважної причини для проведення державної реєстрації шлюбу у встановлений день, строк такої реєстрації переноситься за їх письмовою заявою на інший день. У такому разі строк перенесення державної реєстрації шлюбу не може перевищувати одного року від дня подання відповідної заяви. Якщо наречені не з’явилися для проведення державної реєстрації шлюбу і не повідомили про причину неявки протягом трьох місяців з дня подання відповідної заяви, заява втрачає чинність.       Державна реєстрація шлюбу проводиться у присутності нареченої та нареченого. Державна реєстрація шлюбу через представника не допускається. Державна реєстрація шлюбу проводиться у приміщенні органу державної реєстрації актів цивільного стану. За заявою наречених державна реєстрація шлюбу може проводитися за місцем їх проживання, за місцем надання стаціонарної медичної допомоги або в іншому місці, якщо вони не можуть з поважної причини прибути до органу державної реєстрації актів цивільного стану. У цих випадках наявність поважної причини необхідно підтвердити документально.  За заявою наречених державна реєстрація шлюбу проводиться в урочистій обстановці. Про таке бажання наречені зазначають у заяві про державну реєстрацію шлюбу. Наречені мають право обрати прізвище одного з них як спільне прізвище подружжя, або надалі іменуватись дошлюбними прізвищами, або приєднати до свого прізвища прізвище нареченого (нареченої). Якщо наречені бажають мати подвійне прізвище, то за їх спільною заявою визначається, з якого прізвища буде починатися обране ними прізвище. Складання більше двох прізвищ не допускається, якщо інше не випливає із звичаю національної меншини, до якої належить наречена і (або) наречений.Про державну реєстрацію шлюбу в паспорті громадянина України особи, яка зареєструвала шлюб, робиться відмітка із зазначенням прізвища, імені, по батькові і року народження другого з подружжя та місця і дати такої реєстрації. Якщо особа під час державної реєстрації шлюбу змінила прізвище, то на першій сторінці паспорта громадянина України робиться відмітка про те, що зазначений документ підлягає обміну в місячний строк у зв’язку зі зміною прізвища при державній реєстрації шлюбу.

Також, хотілося б звернути увагу на те, що з 07.08.2014 відділом ДРАЦС РС Головного управління юстиції у Сумській області на виконання доручення Державної реєстраційної служби у Сумській області та з метою запобігання корупційних діянь або інших правопорушень, пов’язаний з корупцією, з боку посадових осіб відділів державної реєстрації актів цивільного стану, створено послугу щодо вільного доступу громадян до інформації з призначення часу державної реєстрації шлюбів у відділах ДРАЦС РС Сумської області, яка щоденно оновлюється і знаходиться в актуальному стані. Дана інформація розміщена на сайті реєстраційної служби Головного управління юстиції у Сумській області http://sumyrsgu.gov.uа Для громадян, які не мають доступу до мережі Інтернет, аналогічні відомості, також розміщені на паперових носіях у кожному відділі ДРАЦС РС Сумської області.


Спрощено порядок проведення державної реєстрації права власності на  будинки , побудовані до 05.08.1992 р. у сільській місцевості

Верховна Рада України спростила порядок проведення державної реєстрації права власності на будинки, побудовані до 05.08.1992.

Відповідний Закон України  «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо особливостей державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року» був прийнятий 15.04.2014.

Так, для проведення державної реєстрації будинків, побудованих до 05.08.1992 у сільській місцевості, наразі достатньо подати заяву та виписку з по господарської книги. Вказана виписка буде надаватися за місцем знаходження таких будинків сільським головою або відповідною архівною установою.

У таких випадках для проведення державної реєстрації права власності технічний паспорт не подається за виключенням випадків, коли у виписці з по господарської книги відсутні дані стосовно технічної характеристики об’єкта нерухомості.

Крім цього, для здійснення державної реєстрації права власності на зазначені обʼєкти нерухомості, документами, що посвідчують речові права на земельні ділянки під такими об’єктами  також вважаються рішення відповідної сільської ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність.


Проведення д