Патронатна родина - нині експеримент, завтра норма

Дітей, які опинилися в складній життєвій ситуації, заберуть із рідної сім’ї та передадуть іншій на виховання. В Україні хочуть поширити експериментальну програму — патронатна сім’я. Така родина тимчасово буде опікуватися чужою дитиною, поки соцпрацівники наводитимуть лад в її рідній родині. За це патронатним батька гарантують зарплату, кошти на утримання дитини, стаж і професійний супровід. Аби Тростянецький район та місто Тростянець взяли участь в експерименті, треба, щоб зголосилася хоча б одна родина.

Нині експеримент, завтра норма

Про те, що притулки та інтернати — не найкраще місце для виховання дітей, говорять давно. Та поки що, крім дитячих будинків сімейного типу, та прийомних сімей альтернатив у дитини, яка опинилася без батьківської опіки, не було. Проте в Україні вирішили запровадити таке новаторство, як патронатна родина. Нове воно лише для нас — цю практику давно використовують у багатьох країнах Європи та в США як свого роду підготовку дитини перед тим, як її візьмуть у прийомну сім’ю чи всиновлять.

В Україні про це заговорили у благодійній організації «Партнерство кожній дитині». У 2009 році вони вперше започаткували такий експеримент у Київській області. На сьогодні там є вже сім патронатних родин, які надали допомогу 80 дітям. Кожна третя дитина повернулася до своїх батьків, а решта були влаштовані в інші сімейні форми виховання. Зараз цей експеримент хочуть розширити.

Дуже важливо, аби наше місто та район взяли у ньому участь, бо нині це експеримент, а завтра може бути нормою, тож головне набути якомога більше досвіду.

Патронатна родина — це тимчасова «перетримка» дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах. Вона потрапляє не у притулок, де таких знедолених багато, а в родину, переживає менший стрес, її легше реабілітувати.

З проблемних, неблагополучних родин дитина потрапляє до патронатних батьків, які нею опікуються, навчають, допомагають. Це тимчасово — на три місяці. Поки дитина там у теплі й безпеці, соціальні працівники будуть працювати з її рідною родиною. Наприклад, якщо треба привести помешкання до ладу, якщо потрібно — допомагають з працевлаштуванням, працюють із залежними, якщо є бажання батьків змінитися. Коли сім’я вийшла з проблемної ситуації, тоді дитина повертається у родину. Якщо не вдається дійти позитивного результату, то далі йдеться про влаштування у прийомні родини, усиновлення.

 Один педагог, один безробітний

Хто ж може стати кандидатом у патронатні батьки?

Це мають бути родини, які довго живуть у шлюбі, мають спільних дітей не молодше підліткового віку. Така умова, адже маленька дитина не зрозуміє, чому увага мами переключилась з неї на іншу, чужу дитину. Вік патронатних батьків для мам — від 35 до 60 років, для татів — від 35 до 65 років».

Одна з головних умов — щоб хоч один із батьків мав педагогічну освіту. От, щодо житлової площі обмежень не має. Родина може мешкати навіть в орендованій квартирі.

Це повинні бути батьки, які готові у будь-який момент прийняти дитину, допомогти і відпустити її.

Патронатні батьки мають пройти співбесіду та відповідне навчання з фахівцями. Важливо, що в рамках цього експерименту патронатна родина буде отримувати зарплату. Умова, що один з патронатних батьків має бути безробітним, бо основним місцем роботи стає опіка над дитиною, відповідно йому чи їй нараховуватиметься стаж. Приблизна зарплата — 4000 грн, плюс до 2500 грн — на дитину.

Патронатні сім’ї — це дуже добре. Утримання дитини у закладі обходиться дорожче, ніж у такій сім’ї. Це позитивно для громади, особливо зараз, коли йдеться про децентралізацію.

Наразі головне завдання— знайти кандидатів у патронатні батьки, аби експеримент запровадили на Тростянеччині. Всіх небайдужих, хто зацікавився, просимо звертатись до служби у справах дітей, за адресою: м. Тростянець, вул. Миру, 2 а, або за телефоном 5 49 46, аби отримати детальну інформацію.