НОВА ЕКСПОЗИЦІЯ У КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ

7 березня 2014 року до 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка у Комунальному закладі Тростянецької районної ради «Тростянецький районний краєзнавчий музей» відбулося відкриття експозиції «Одним шляхом до волі…». Працівниками музею висвітлено основні відомості з життя Петра Соколенка та експоновано матеріали, що свідчать про схожість долі та дружбу між Петром Соколенком і Тарасом Шевченком.

У відвідуванні краєзнавчого музею взяли участь перший заступник голови райдержадміністрації Павло Роженко, голова Тростянецької районної ради Олександр Олійник, заступник голови районної державної адміністрації Іван Слобожанський.

Співставивши всі представлені відомості, можна дійти висновку, що дружба між Петром Соколенком та Шевченком тривала з 1858 року.  Саме Тарас Григорович, знаючи про гірке життя кріпака,  вирішив будь-що викупити талановитого хлопця з неволі. Два довгих роки збиралися кошти і, врешті-решт, Кобзар вітає Петра з волею, такою довгожданою і такою омріяною. У свою чергу Соколенко надавав посильну допомогу Шевченку, був одним із помічників у переписуванні «Букваря».

Петро Максимович брав участь у похоронах народного поета, супроводжував тіло Шевченка на Смоленське кладовище. Тривалий час в його родині зберігалася фотокартка цієї сумної події. Особливу цінність має малюнок, на якому художник зобразив могилу Шевченка на Смоленському кладовищі в Петербурзі, тут же напис «Могила Шевченка» і двовірш (власний): «Нема на могилі ні камня, ні злата, а по Тарасові зосталась слава багата».  

Через деякий час останки поета перевезли до Канева, Петро Максимович Соколенко був учасником перепоховання Кобзаря. Цю подію він відобразив у вірші «Переселеніе покійного із Смоленского кладбища».

Як свідчать дані через деякий час після смерті Шевченка, в 1866 році Петро переїжджає до Тростянця.  Тут будує собі будинок та одружується із землячкою Марією Григорівною Баландіною.