Рак грудей: знати – означає перемогти

20 жовтня 2015року за ініціативитиви Міністерства охорони здоров’я України стартував Всеукраїнський освітньо-інформаційний місячник «Рак грудей: знати – означає перемогти». У рамках проекту в усіх обласних онкодиспансерах, у всіх медичних закладах, де є лікарі-онкологи, можна отримати консультацію, пройти огляд та діагностику.

Рак молочної залози в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, посідає перше місце у структурі захворюваності та смертності від злоякісних новоутворювань серед жінок. За останні 20 років кількість випадків хвороби неухильно зростала на 1–2% за рік. 

Найвищі показники захворюваності відмічаються у країнах Західної Європи і США (100–120 випадків на 100 тис. жіночого населення). В Україні показник захворюваності нижчий і складає 60,9 випадків на 100 тис. жіночого населення, але співвідношення між кількістю жінок, які захворіли, і кількістю тих, які померли від хвороби, в Україні є гіршим, ніж в розвинених країнах світу. Головна причина – пізня діагностика хвороби.

Сучасні наукові дослідження розглядають більше 80 факторів ризику раку молочної залози, які не завжди стають причиною захворювання, проте можуть бути чинниками підвищеної вірогідності його розвитку. Одним із таких факторів, що впливає на виникнення різних патологічних станів, у тому числі раку молочної залози, є йод – життєво важливий мікроелемент на всіх етапах внутрішньоутробного розвитку та життєдіяльності людини. Останні досягнення фізіології та молекулярної біології значно збагатили наше уявлення про обмін йоду на клітинному рівні. Провідну роль у розвитку раку молочної залози відводять порушенням гормонального балансу, зокрема продукції та метаболізму статевих гормонів та гормонів щитоподібної залози. На думку деяких дослідників, порушення функціональної активності щитоподібної залози є одним із факторів ризику розвитку раку молочної залози. До таких порушень призводить нестача йоду у продуктах харчування, а також вплив забруднювачів навколишнього середовища, в тому числі тютюновим димом. 

У 95% випадків рак молочної залози не турбує жінку, а тим часом на першій стадії рак повністю виліковується. Самодіагностика разом з клінічним обстеженням і мамографічним скринінгом – три кити раннього розпізнавання раку молочної залози. Самодіагностику слід починати відразу, як у дівчини сформувалися груди. Треба привчити себе раз на місяць оглядати і порівнювати симетричні ділянки молочних залоз. Робити це краще перед дзеркалом, піднімаючи і опускаючи руки, повернувшись ліворуч, праворуч, звертаючи увагу, чи немає зміни форми молочної залози, втягнення шкіри. Слід уважно оглядати чашечку бюстгальтера на предмет виділень. Добре робити самодіагностику, приймаючи душ, тоді легко оцінити будову молочної залози. Робити це найкраще в так званий холодний гормональний період. Тиждень до місячних і тиждень після них для цього не підходять. 

Клінічне обстеження у лікаря-мамолога допомагає виявити пухлини від 4 і більше міліметрів. Його проводять раз на 2–3 роки, починаючи з 18 років, а з 30-річного віку — щороку. Мамолог може вивчити всі скарги, оцінити стан, дати певні поради.

Третій крок — інструментальна скринінгова діагностика. Сучасні апарати ультразвукової діагностики (УЗД) дають якісне обстеження. Його роблять з 30–річного віку – раз на рік. Мамографія — метод рентгенологічний і дає променеве навантаження, тож до 40–річного віку його не призначають. Але і ризик захворіти у цьому віці досить низький.

Якщо до 30–річного віку рак молочної залози вражає одну з 1200 жінок, з 30 до 40 років – одну з 207 жінок, то в 40-59 років хворіє одна з 24, а з тих, кому понад 60 – одна з 13. Отже, з 40 до 50 років мамографічні обстеження необхідно проходити раз на рік. Але якщо немає підозрілих змін у структурі молочної залози, можна робити цей скринінг раз на два роки. А з 50 років — щорічно. На сучасних апаратах можна виявити найменші зміни, які стануть вузлами через 3–4 роки. Їх можна видалити хірургічно, і при такій формі раку лікарі-онкологи дають гарантію, що жінка повністю вилікується і проживе багато років. Мамографічний скринінг також дозволяє виявити агресивні форми – коли від моменту діагностики до можливої смерті пацієнтки минає рік. Це генетично обумовлені форми. Вони зустрічаються в 5-10% випадків, проявляються у молодому віці: 28–32 роки. 

Лікарі-онкологи застерігають жінок від конфліктів, образ, перевтоми, тривалого використання оральних контрацептивів, що можуть суттєво впливати на гормональний стан організму. Не можна залишати без уваги порушення менструального циклу. Допоможуть зберегти здоров’я відмова від шкідливих звичок, раціональне харчування, заняття фізичною культурою, плавання, прогулянки на свіжому повітрі.