Хвороба Лайма

У цьому році зареєстроване значне зростання поширеності кліщів. За 5 місяців 2015 року за медичною допомогою до медичних закладів області з приводу присмоктування паразита звернулися 170 осіб, тоді як за аналогічний період минулого року – 48.  Зареєстровано 13 осіб із діагнозом хвороба Лайма.

Хвороба Лайма (системний кліщовий бореліоз) - це інфекційне захворювання, переносником якого є кліщі. Назва захворювання пов’язана з містом Старий Лайм (штат Коннектикут), у якому в 1975 році кілька дітей захворіло цією інфекцією. Люди зазвичай хворіють хворобою Лайма навесні або влітку, найбільш часто із середини квітня і до середини серпня у період активності паразита. Природним резервуаром і джерелом інфекції є дикі тварини (сумчасті, гризуни, птахи), а  також домашні  (велика та дрібна рогата худоба, собаки, коти). Інкубаційний  період триває від 2 до 30 днів.    

Захворювання має три стадії.  Тривалість першої – 1-35 днів.  В ділянці  укусу кліща (найчастіше шия, тулуб, стегна) виникає папула. Незабаром  з’являється кільцева еритема, котра швидко перетворюється у велике кругле утворення діаметром до 20 сантиметрів, зовнішня межа  якого має яскраво-червоний колір та припухлість, а  центр блідий або блідо-синюшний (“бичаче” око). Вогнище захворювання гаряче на дотик, але не дуже болюче, тому хворий найчастіше навіть не здогадується, що він заражений кліщем. Таке утворення є  чіткою ознакою хвороби Лайма. Але, на жаль, воно відсутнє у кожному другому випадку. У 20-25% хворих можливе  виникнення вторинних  кільцеподібних елементів та інших видів  висипів. Вони супроводжуються  підвищенням температури тіла до 38-39˚С. Хворі скаржаться  на головний   біль, біль у м’язах, суглобах.  У цей період захворювання важливо вчасно розпочати лікування, аби запобігти його подальшому перебігу.     Друга стадія (неврологічних  розладів  і порушення діяльності  серця) розвивається  на 4-5-му тижні від початку  хвороби і триває декілька місяців. У цей  період  збудники  починають  поширюватися  по організму через кров. Найбільш часто спостерігаються  три види  уражень  нервової системи -серозний менінгіт, синдром радикуліту, ураження черепно-мозкових нервів. З’являються мігрень, гарячка, мігруюча біль у м’язах, слабкість і запаморочення. Без лікування такі симптоми зникають за кілька тижнів. Але у п’ятнадцяти відсотків хворих через кілька тижнів, а то й місяців, починають розвиватися такі неврологічні захворювання, як менінгіт, помірно виражений енцефаліт, неврит черепних нервів (включаючи параліч лицьового нерва), руховий або сенсорний радикулоневрит, мононеврит, хорея, мієліт. Також у деяких хворих може постраждати серце, що проявляється у вигляді аритмії.

Третя фаза захворювання (артритична) настає через шість тижнів, іноді через  кілька місяців (до 1-2 років) від початку  захворювання. Найчастіше вражаються колінні суглоби, ліктьові, міжфалангові і скронево-нижньощелепні. Характерна асиметрія уражень і мігруючий характер. Хворі скаржаться на біль у суглобах, припухлість і незначне почервоніння - починається розвиток хронічного артриту одного або двох суглобів з ушкодженням хряща і кісткової тканини (артрит Лайма).   Симптоми можуть бути постійними  або проявлятися періодично. На руках і ногах іноді шкіра стає тоншою і набуває блакитного відтінку.

Прогноз сприятливий, хоч іноді перебіг недуги   досить тривалий. Імунітет  нестійкий, можливі  повторні зараження.

Лікування призначають залежно від стадії захворювання, його проявів, складності патології  і триває від десяти до тридцяти днів.

Профілактика хвороби Лайма полягає у застосуванні  індивідуальних засобів захисту від кліщів. З метою уникнення неприємної зустрічі з кліщами на природі необхідно прибирати місце  для привалів від сухої трави, гілок та хмизу  у радіусі 20-25м. Не сідати на непокриту ковдрою землю чи траву. Під час прогулянок  користуватися головним убором, одягати світлий  одяг з довгими рукавами, який  тісно прилягає до тіла і на якому чітко виділяється комаха.  Кожні 2-3 години   оглядати себе і своїх супутників, у першу чергу дітей, на предмет присутності кліщів. Особливо уважно  придивлятися до ділянок  тіла, покритих волоссям. При поверненні додому  слід зразу замінити одяг, оглянути тіло, уважно передивитися  речі, які принесли із прогулянки, витрусити їх. Паразит майже завжди  проникає в тіло непомітно, його знаходять тільки тоді, коли з’являється  на місці  присмоктування свербіж. Отже, якщо  уникнути неприємностей не вдалося, ви помітили у себе кліща, треба звернутися у травмпункт. Коли  це неможливо,  видалити кліща самостійно: повільно витягати із шкіри, розхитуючи тільце пальцями, обгорненими серветкою, або пінцетом, щипчиками для брів чи петлею із нитки, закріпленої між хоботком і шкірою людини, викручувати помаленьку у напрямку проти годинникової стрілки. Якщо голівка  кліща залишилася у шкірі, то її слід видалити голкою, обробленою спиртом чи горілкою. Видаленого  кліща треба спалити, а руки вимити з милом. При необхідності з’ясувати можливість  небезпеки живого кліща щодо інфікування хворобою Лайма. Для цього паразита у герметичній тарі слід здати у лабораторію Держсанепідслужби. Протягом  двох тижнів необхідно щоденно вимірювати температуру тіла, у випадку її підвищення чи  виникнення почервоніння на шкірі  негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста. Необхідно негайно звернутися до лікаря-інфекціоніста для призначення профілактичного курсу антибіотиків, що в подальшому зможе попередити хворобу Лайма.